Захист Порошенка відкинув звинувачення ДБР у небажанні здати закордонні паспорти
ДБР звинуватило п'ятого президента Петра Порошенка у нездачі закордонних паспортів. Адвокат колишнього керівника держави Ігор Головань заперечує заяву державної структури.
Він показав фото штампу з ЦМУ ДМС України. У відомстві 25 січня заявили, що до відповідних органів державної влади паспорта для виїзду за кордон не надійшли.
Захист заявив, що такі дані не відповідають дійсності. Раніше Порошенко назвав рішення суду заборонити йому виїзд за кордон "божевіллям".
У ДБР зазначили, що йдеться про здачу на зберігання до відповідних органів державної влади паспорта для виїзду за кордон. Також інших відповідних документів, що дають право на виїзд з України та в'їзд на територію нашої держави. Саме таке рішення було ухвалене раніше судовою інстанцією.

ASPI news повідомляло, у ДБР заявили, що Порошенко досі не здав свої закордонні паспорти, тому у відомстві занепокоєні ситуацією, оскільки бояться, що лідер опозиції тікатиме від розмови з ними. Адвокати Порошенка пояснили його відмову від показань слідству.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.