Залишимося гібридом: Клімкін спрогнозував негативні наслідки закону про олігархів для євроінтеграції України
Закон про олігархів негативно вплине на подальший курс Києва на членство в Європейському Союзі та НАТО. Таку думку висловив колишній глава МЗС України Павло Клімкін.
Якщо ж такий закон все ж втілюватимуть, офіційний Київ очікує статус гібридної демократії. Про це 27 вересня дипломат повідомив у блозі видання НВ.
Він звернув увагу на норми законодавства. Нова ініціатива не здатна позитивно вплинути на цілі сфери суспільного життя – покращення судової системи, ефективність роботи регуляторних органів, боротьбу з корупцією. Самих цих кроків й очікують американські та європейські партнери.
Клімкін спрогнозував негативні зміни у євроатлантичних намірах. Закон може спрацювати для певних цілей всередині нашої держави, але для зовнішньої політики та для європейських прагнень Києва документ не працює. Політик вважає, у разі реалізації законопроєкту у Україна не вступить до ЄС та НАТО: "Залишимося „гібридом“, де є вільні й чесні вибори, але немає верховенства права і розуміння, що без правил немає ефективного функціонування демократичної держави".
ASPI news повідомляло, у Верховній Раді 23 вересня ухвалили так званий законопроєкт про олігархів. Норми документу передбачають обмеження для людей з відповідного реєстру. У "Слузі Народу" оцінили ймовірність внесення змін до ухваленого законопроєкту.
Президент України Володимир Зеленський провів історичну зустріч із керівниками всіх парламентських фракцій, де обговорювалися питання оборони, міжнародної підтримки та відбудови країни після війни.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Президент України Володимир Зеленський провів історичну зустріч із керівниками всіх парламентських фракцій, де обговорювалися питання оборони, міжнародної підтримки та відбудови країни після війни.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.