Залишимося гібридом: Клімкін спрогнозував негативні наслідки закону про олігархів для євроінтеграції України
Закон про олігархів негативно вплине на подальший курс Києва на членство в Європейському Союзі та НАТО. Таку думку висловив колишній глава МЗС України Павло Клімкін.
Якщо ж такий закон все ж втілюватимуть, офіційний Київ очікує статус гібридної демократії. Про це 27 вересня дипломат повідомив у блозі видання НВ.
Він звернув увагу на норми законодавства. Нова ініціатива не здатна позитивно вплинути на цілі сфери суспільного життя – покращення судової системи, ефективність роботи регуляторних органів, боротьбу з корупцією. Самих цих кроків й очікують американські та європейські партнери.
Клімкін спрогнозував негативні зміни у євроатлантичних намірах. Закон може спрацювати для певних цілей всередині нашої держави, але для зовнішньої політики та для європейських прагнень Києва документ не працює. Політик вважає, у разі реалізації законопроєкту у Україна не вступить до ЄС та НАТО: "Залишимося „гібридом“, де є вільні й чесні вибори, але немає верховенства права і розуміння, що без правил немає ефективного функціонування демократичної держави".
ASPI news повідомляло, у Верховній Раді 23 вересня ухвалили так званий законопроєкт про олігархів. Норми документу передбачають обмеження для людей з відповідного реєстру. У "Слузі Народу" оцінили ймовірність внесення змін до ухваленого законопроєкту.
Попри дедалі масштабніші українські удари по військових об'єктах, нафтопереробних заводах та стратегічній інфраструктурі в глибині Росії, Володимир Путін не демонструє готовності згортати війну.
Президент Росії Володимир Путін дедалі гостріше стикається з наслідками затяжної війни проти України, а простір для ухвалення стратегічних рішень стрімко звужується.
Російська армія у червні скоротила кількість масштабних комбінованих атак по території України, однак це не свідчить про зменшення загрози.
Американський аналітичний центр оприлюднив нову оцінку людських втрат у війні між Росією та Україною. За підрахунками експертів, сукупна кількість загиблих і поранених з обох сторін уже перевищила 1,5 мільйона осіб, що робить нинішній конфлікт одним із найкривавіших у Європі за останні десятиліття.
Президент Росії Володимир Путін настільки зосередився на війні проти України, що фактично перестав звертати увагу на внутрішні проблеми власної країни.
Міністерство оборони України розпочало масштабну дипломатичну кампанію із посилення протиповітряної оборони.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що" війна Росії проти України наближається до одного з найважливіших етапів, який може визначити її подальший перебіг.
Президент України Володимир Зеленський, заявивши про готовність дати Росії 40 днів для ухвалення рішення щодо припинення війни, фактично окреслив часовий проміжок, протягом якого українські Сили оборони мають максимально посилити військовий тиск на окупаційні сили.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію проти російської військової авіації, вдруге за тиждень атакувавши стратегічний аеродром на території РФ.
Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт "Мадяр" Бровді повідомив про успішне ураження кількох електропідстанцій на тимчасово окупованому Кримському півострові.
Попри дедалі масштабніші українські удари по військових об'єктах, нафтопереробних заводах та стратегічній інфраструктурі в глибині Росії, Володимир Путін не демонструє готовності згортати війну.
Президент Росії Володимир Путін дедалі гостріше стикається з наслідками затяжної війни проти України, а простір для ухвалення стратегічних рішень стрімко звужується.
Російська армія у червні скоротила кількість масштабних комбінованих атак по території України, однак це не свідчить про зменшення загрози.
Американський аналітичний центр оприлюднив нову оцінку людських втрат у війні між Росією та Україною. За підрахунками експертів, сукупна кількість загиблих і поранених з обох сторін уже перевищила 1,5 мільйона осіб, що робить нинішній конфлікт одним із найкривавіших у Європі за останні десятиліття.