Зеленський чекає на Patriot, а виробники США бояться українського прориву: розкрито справжню причину затримки ліцензії – The Atlantic
Президент Володимир Зеленський розраховує на отримання Україною можливості самостійно виробляти ракети-перехоплювачі для систем Patriot, однак рішення щодо передачі відповідних ліцензій досі затягується.
За даними The Atlantic, за офіційними поясненнями про бюрократичні процедури може стояти значно серйозніша причина: американські виробники побоюються, що Україна не просто освоїть технологію, а зможе вдосконалити її та організувати виробництво швидше й дешевше, ніж це робиться у США.
Питання виробництва ракет для Patriot стало особливо важливим для України на тлі постійних російських ракетних атак. Система залишається одним із ключових засобів захисту українських міст від балістичних ракет, однак запас дорогих перехоплювачів є обмеженим, а можливості швидко поповнювати їх залежать від виробничих потужностей США та інших партнерів.
Саме тому Київ прагне перейти від моделі, за якої Україна лише отримує готові боєприпаси, до довгострокової співпраці, яка дозволила б налагодити власне виробництво. Йдеться насамперед про ракети PAC-3, які використовуються комплексами Patriot для боротьби з найбільш небезпечними повітряними цілями.
Володимир Зеленський раніше публічно наголошував на необхідності такого рішення. Українська сторона зацікавлена в тому, щоб отримати технологічні можливості для виробництва ракет на власній території, адже це могло б суттєво посилити стійкість української протиповітряної оборони. Водночас президент повідомив, що процес наразі гальмується бюрократичними процедурами та «паперовою тяганиною».
Однак The Atlantic наводить іншу версію причин затримки. За словами республіканського чиновника в Капітолії, який підтримує передачу Україні відповідних ліцензій, американські компанії можуть побоюватися не стільки самого витоку технологій, скільки потенційних наслідків українського виробництва для їхнього бізнесу.
Йдеться про побоювання, що українські інженери, маючи безпосередній досвід бойового застосування систем Patriot, зможуть знайти способи вдосконалити окремі елементи технології. Після цього Україна потенційно могла б перейти до масового виробництва перехоплювачів і випускати їх швидше та дешевше, ніж американські підприємства.
Офіційно американські виробники можуть пояснювати свою обережність ризиком крадіжки інтелектуальної власності або несанкціонованого поширення чутливих технологій. Однак, якщо оцінка джерела The Atlantic відповідає дійсності, за цим стоїть ще й суто економічний інтерес.
Україна в такому випадку перетворюється з покупця та отримувача американської військової продукції на потенційного виробничого партнера і водночас конкурента. Такий сценарій може бути особливо чутливим для компаній, які десятиліттями розробляли та виробляли системи Patriot і ракети до них.
Для Києва ситуація виглядає принципово інакше. Україна перебуває в умовах війни та змушена щодня шукати способи захисту від російських ракетних атак. Власне виробництво перехоплювачів дозволило б значно зменшити залежність від поставок готових ракет із-за кордону та створити більш прогнозовану систему поповнення запасів.
Водночас навіть отримання ліцензії не означало б миттєвого запуску виробництва. Створення складної технологічної лінії, підготовка фахівців, організація постачання компонентів і проходження всіх необхідних процедур потребували б значного часу. Саме тому питання ліцензування має передусім стратегічний, а не короткостроковий характер.
Американська сторона паралельно розглядає різні варіанти майбутньої співпраці. Серед можливих моделей називали виробництво окремих компонентів в Україні з подальшим складанням ракет в іншій європейській країні. Також обговорювалася можливість залучення України до американсько-європейських програм виробництва перехоплювачів.
Такий компромісний варіант міг би частково зняти побоювання щодо передачі Україні повного технологічного циклу. Водночас Київ отримав би можливість долучитися до виробництва критично важливих боєприпасів, а партнери зберегли б контроль над найбільш чутливими технологіями.
Окремим напрямом може стати участь України у виробництві новішого та дешевшого варіанта ракети PAC-3 ACE. За даними Reuters, цей варіант також розглядається у межах можливого майбутнього оборонного співробітництва між США, Європою та Україною.
Для Вашингтона проблема має ще один вимір. Попит на ракети-перехоплювачі Patriot значно зріс через війни та посилення потреб союзників США. Американські запаси таких боєприпасів обмежені, а виробництво складних ракет потребує значного часу.
Тому передача Україні частини виробничих можливостей може в перспективі не лише допомогти Києву, а й збільшити загальну кількість доступних перехоплювачів для союзників. Українська сторона при цьому могла б стати частиною ширшої системи оборонно-промислової кооперації.
Саме тут виникає головна суперечність. З одного боку, Сполучені Штати зацікавлені в тому, щоб Україна мала достатньо засобів для протидії російським балістичним атакам. З іншого — американські компанії мають власні комерційні інтереси та не хочуть безконтрольно передавати технології, які створювалися роками.
Ситуація ускладнюється і позицією Дональда Трампа. Американський президент раніше допускав можливість передачі Україні ліцензії на виробництво PAC-3, але згодом висловив сумніви щодо такого рішення. Паралельно Трамп наголошував, що самі Сполучені Штати потребують ракет Patriot.
Для Зеленського це означає необхідність переконати Вашингтон у тому, що українське виробництво не стане загрозою для американських технологій, а навпаки — допоможе створити додаткові виробничі потужності для спільної оборони.
Україна вже має унікальний досвід застосування протиповітряної та протиракетної оборони в умовах масштабної війни. Українські військові щодня працюють проти російських ракет і безпілотників, а українські інженери паралельно розвивають власні рішення у сфері ППО.
Саме цей досвід потенційно може стати головною перевагою України у майбутньому виробничому партнерстві. Якщо українські фахівці справді зможуть запропонувати технологічні вдосконалення або здешевити окремі елементи виробництва, це може бути вигідним не лише для Києва, а й для всього західного оборонного сектору.
Втім, для американських виробників такий розвиток подій водночас створює ризик появи конкурента. Якщо Україна отримає повний доступ до технологій і зможе масштабувати виробництво, її підприємства потенційно зможуть претендувати на значно більшу роль на міжнародному ринку озброєнь.
Таким чином, суперечка навколо ліцензії на виробництво Patriot виявилася значно складнішою, ніж звичайна бюрократична затримка. За нею стоять питання безпеки технологій, військової необхідності, виробничих можливостей та економічної конкуренції.
Для України рішення залишається стратегічно важливим. Власне виробництво ракет-перехоплювачів могло б стати одним із ключових елементів довгострокової системи захисту від російських балістичних атак. Для США це водночас можливість розширити виробничу базу та отримати нового партнера, але й ризик появи сильного конкурента.
Володимир Зеленський фактично намагається переконати американську сторону, що передача технологій Україні є не просто актом допомоги Києву, а інвестицією у спільну оборонну спроможність. Однак остаточне рішення залежатиме від того, чи зможуть Вашингтон, американські виробники та Україна знайти модель співпраці, яка одночасно забезпечить Києву необхідні ракети й збереже контроль над критично важливими американськими технологіями.
Росія вже на початку серпня виконала річний план державного оборонного замовлення з виробництва ракет «Циркон» та «Онікс».
Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що Росія працює над істотним збільшенням можливостей для одночасного ракетного удару по Україні.
Заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін заявив, що Москва нібито не погодиться на припинення бойових дій в Україні без усунення так званих «першопричин» війни.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що українська кампанія ударів по логістичних центрах російського маркетплейсу Wildberries має не лише військовий, а й психологічний розрахунок.
Дональд Трамп може дедалі більше розглядати українські удари по військових, енергетичних та інфраструктурних об’єктах Росії не як перешкоду для дипломатії, а як інструмент, здатний створити умови для майбутніх переговорів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія більше не може розраховувати на недоторканність власного стратегічного тилу.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія отримала від Північної Кореї нові балістичні ракети та готується розмістити на своїй території додатковий контингент військових КНДР.
Президент Володимир Зеленський погодив необхідні організаційні та кадрові рішення для посилення спроможностей Ради національної безпеки і оборони України.
Президент Володимир Зеленський заявив про підготовку нових кадрових рішень у війську та повідомив про затвердження нових далекобійних операцій проти Росії.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з військовим командуванням, під час якої були представлені пропозиції щодо змін у військовому управлінні, обговорено ситуацію на фронті та визначено подальші кроки для посилення українських сил.
Росія вже на початку серпня виконала річний план державного оборонного замовлення з виробництва ракет «Циркон» та «Онікс».
Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що Росія працює над істотним збільшенням можливостей для одночасного ракетного удару по Україні.
Заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін заявив, що Москва нібито не погодиться на припинення бойових дій в Україні без усунення так званих «першопричин» війни.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що українська кампанія ударів по логістичних центрах російського маркетплейсу Wildberries має не лише військовий, а й психологічний розрахунок.