Зеленський оцінив ризик наступу ПВК "Вагнер" з Білорусі
ПВК "Вагнер" в Білорусі може створювати загрозу для України, але президент Володимир Зеленський вважає, що поки ніякого серйозного ризику їхнє угруповання - після невдалого перевороту в РФ - не несе.
В інтерв'ю ELMUNDO Зеленський підкреслив, що ПВК на полі бою була сильнішою за регулярну російську армію, але ця міць пояснювалася методами, якими Пригожин "виховував" у своїх найманців прихильність і кровожерливість. "Вони були такі сильні, тому що у них не було іншого виходу, окрім як атакувати. У них не було вибору ні наступати, ні падати. Ні зупинитися, ні відступити вони не могли, тому що в них стріляли власні товариші... У цьому був секрет їхньої сили", - зазначив український глава.
Всього ЗСУ ліквідували 21 тисячу "вагнерівців", а 80 тисяч залишили пораненими. "Це колосальні втрати, але це дає уявлення про те, наскільки численні такі угруповання на сході України. Хороша новина полягає в тому, що ми знищили найбільш мотивовану частину російських сил", - висловився Зеленський.
Зеленський додав, що якщо ж ПВК "Вагнер" захоче сформувати наступальний кулак або диверсійні групи, щоб діяти, наприклад, на польських кордонах, Україна незабаром про це дізнається. Наприкінці президент зазначив, що Україна повинна скористатися ситуацією, коли "z-патріоти" гризуться між собою в пошуках винних, щоб витіснити окупантів з української землі. "Ми вважаємо, що сьогодні вони (ПВК "Вагнер" - УНІАН) вже не здатні нічого серйозного зробити проти України, але ми будемо стежити за ними на північному кордоні", - зазначив Зеленський.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.