Зеленський оцінив ризик наступу ПВК "Вагнер" з Білорусі
ПВК "Вагнер" в Білорусі може створювати загрозу для України, але президент Володимир Зеленський вважає, що поки ніякого серйозного ризику їхнє угруповання - після невдалого перевороту в РФ - не несе.
В інтерв'ю ELMUNDO Зеленський підкреслив, що ПВК на полі бою була сильнішою за регулярну російську армію, але ця міць пояснювалася методами, якими Пригожин "виховував" у своїх найманців прихильність і кровожерливість. "Вони були такі сильні, тому що у них не було іншого виходу, окрім як атакувати. У них не було вибору ні наступати, ні падати. Ні зупинитися, ні відступити вони не могли, тому що в них стріляли власні товариші... У цьому був секрет їхньої сили", - зазначив український глава.
Всього ЗСУ ліквідували 21 тисячу "вагнерівців", а 80 тисяч залишили пораненими. "Це колосальні втрати, але це дає уявлення про те, наскільки численні такі угруповання на сході України. Хороша новина полягає в тому, що ми знищили найбільш мотивовану частину російських сил", - висловився Зеленський.
Зеленський додав, що якщо ж ПВК "Вагнер" захоче сформувати наступальний кулак або диверсійні групи, щоб діяти, наприклад, на польських кордонах, Україна незабаром про це дізнається. Наприкінці президент зазначив, що Україна повинна скористатися ситуацією, коли "z-патріоти" гризуться між собою в пошуках винних, щоб витіснити окупантів з української землі. "Ми вважаємо, що сьогодні вони (ПВК "Вагнер" - УНІАН) вже не здатні нічого серйозного зробити проти України, але ми будемо стежити за ними на північному кордоні", - зазначив Зеленський.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.