Зеленський перезапустив антикорупційну Нацраду
Президент Володимир Зеленський перезапустив Національну раду з питань антикорупційної політики.
Про це йдеться в указі "Питання Національної ради з питань антикорупційної політики", який президент підписав 25 червня.
До складу Національної ради увійшли представники експертних неурядових організацій, бізнесових асоціацій, керівники антикорупційних та інших профільних органів влади тощо. Зокрема, у Раді працюватимуть керівники "Трансперенсі Інтернешнл Україна", Європейської Бізнес Асоціації, Американської торговельної палати, громадських організацій Центр протидії корупції та Центр політико-правових реформ.
Очолив Національну раду з питань антикорупційної політики заступник керівника Офісу Президента України Руслан Рябошапка.
"Національна рада з питань антикорупційної політики буде центром розробки рішень для боротьби з корупцією. Ми швидко реагуватимемо на недоліки антикорупційного законодавства чи інституцій та ініціюватимемо відповідні рішення. Рада також має забезпечити координацію роботи державних органів і недержавних організацій у досягненні тих результатів боротьби з корупцією, на які чекає суспільство. На жаль, попередній склад Ради не збирався майже три роки. Наше перше засідання відбудеться вже найближчим часом", – повідомив Руслан Рябошапка.
Вперше офіційний статус спостерігачів у Раді отримали представники міжнародних організацій і дипломатичних установ, які надають Україні допомогу в боротьбі з корупцією. Так, спостерігачами у Раді стали представники Світового банку, Агентства США з міжнародного розвитку, Програми розвитку ООН, Організації економічного співробітництва та розвитку, Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський опублікував розгорнуту колонку, у якій вперше детально відповів на закиди щодо конфлікту з колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим.
Президент України Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, присвячене оцінці безпекової ситуації та підготовці держави до можливих змін на фронті.
Російська окупаційна політика призвела до глибокої демографічної кризи на тимчасово захоплених територіях України.
Російська армія поступово втрачає можливість безперешкодно використовувати сухопутний коридор до окупованого Криму через постійні удари Сил оборони України по логістичних маршрутах, складах і транспортній інфраструктурі.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що район Костянтинівки залишається одним із найнапруженіших на всій лінії фронту.
Позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов після аналізу масованої балістичної атаки Росії на Київ заявив, що ворог дедалі частіше переслідує не лише військові цілі, а й прагне створити атмосферу постійного страху серед мешканців столиці.
Американське видання The New Yorker дійшло висновку, що війна між Україною та Росією входить у нову фазу, яка дедалі більше нагадуватиме затяжне виснажливе протистояння без швидкої перемоги будь-якої зі сторін.
Російська армія у липні застосувала проти України більше балістичних ракет, ніж російський військово-промисловий комплекс може виготовити за аналогічний період.
Україна продовжує масштабно зміцнювати північний кордон, перетворюючи його на багаторівневу оборонну лінію, здатну зірвати будь-яку спробу наступу з території Білорусі.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що будь-які заклики до скорочення підтримки України або її послаблення не мають нічого спільного з реальністю та суперечать інтересам європейської безпеки.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський опублікував розгорнуту колонку, у якій вперше детально відповів на закиди щодо конфлікту з колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим.
Президент України Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, присвячене оцінці безпекової ситуації та підготовці держави до можливих змін на фронті.
Російська окупаційна політика призвела до глибокої демографічної кризи на тимчасово захоплених територіях України.
Російська армія поступово втрачає можливість безперешкодно використовувати сухопутний коридор до окупованого Криму через постійні удари Сил оборони України по логістичних маршрутах, складах і транспортній інфраструктурі.