Зеленський перезапустив антикорупційну Нацраду
Президент Володимир Зеленський перезапустив Національну раду з питань антикорупційної політики.
Про це йдеться в указі "Питання Національної ради з питань антикорупційної політики", який президент підписав 25 червня.
До складу Національної ради увійшли представники експертних неурядових організацій, бізнесових асоціацій, керівники антикорупційних та інших профільних органів влади тощо. Зокрема, у Раді працюватимуть керівники "Трансперенсі Інтернешнл Україна", Європейської Бізнес Асоціації, Американської торговельної палати, громадських організацій Центр протидії корупції та Центр політико-правових реформ.
Очолив Національну раду з питань антикорупційної політики заступник керівника Офісу Президента України Руслан Рябошапка.
"Національна рада з питань антикорупційної політики буде центром розробки рішень для боротьби з корупцією. Ми швидко реагуватимемо на недоліки антикорупційного законодавства чи інституцій та ініціюватимемо відповідні рішення. Рада також має забезпечити координацію роботи державних органів і недержавних організацій у досягненні тих результатів боротьби з корупцією, на які чекає суспільство. На жаль, попередній склад Ради не збирався майже три роки. Наше перше засідання відбудеться вже найближчим часом", – повідомив Руслан Рябошапка.
Вперше офіційний статус спостерігачів у Раді отримали представники міжнародних організацій і дипломатичних установ, які надають Україні допомогу в боротьбі з корупцією. Так, спостерігачами у Раді стали представники Світового банку, Агентства США з міжнародного розвитку, Програми розвитку ООН, Організації економічного співробітництва та розвитку, Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.