Зеленський перезапустив антикорупційну Нацраду
Президент Володимир Зеленський перезапустив Національну раду з питань антикорупційної політики.
Про це йдеться в указі "Питання Національної ради з питань антикорупційної політики", який президент підписав 25 червня.
До складу Національної ради увійшли представники експертних неурядових організацій, бізнесових асоціацій, керівники антикорупційних та інших профільних органів влади тощо. Зокрема, у Раді працюватимуть керівники "Трансперенсі Інтернешнл Україна", Європейської Бізнес Асоціації, Американської торговельної палати, громадських організацій Центр протидії корупції та Центр політико-правових реформ.
Очолив Національну раду з питань антикорупційної політики заступник керівника Офісу Президента України Руслан Рябошапка.
"Національна рада з питань антикорупційної політики буде центром розробки рішень для боротьби з корупцією. Ми швидко реагуватимемо на недоліки антикорупційного законодавства чи інституцій та ініціюватимемо відповідні рішення. Рада також має забезпечити координацію роботи державних органів і недержавних організацій у досягненні тих результатів боротьби з корупцією, на які чекає суспільство. На жаль, попередній склад Ради не збирався майже три роки. Наше перше засідання відбудеться вже найближчим часом", – повідомив Руслан Рябошапка.
Вперше офіційний статус спостерігачів у Раді отримали представники міжнародних організацій і дипломатичних установ, які надають Україні допомогу в боротьбі з корупцією. Так, спостерігачами у Раді стали представники Світового банку, Агентства США з міжнародного розвитку, Програми розвитку ООН, Організації економічного співробітництва та розвитку, Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.