Зеленський перезапустив антикорупційну Нацраду
Президент Володимир Зеленський перезапустив Національну раду з питань антикорупційної політики.
Про це йдеться в указі "Питання Національної ради з питань антикорупційної політики", який президент підписав 25 червня.
До складу Національної ради увійшли представники експертних неурядових організацій, бізнесових асоціацій, керівники антикорупційних та інших профільних органів влади тощо. Зокрема, у Раді працюватимуть керівники "Трансперенсі Інтернешнл Україна", Європейської Бізнес Асоціації, Американської торговельної палати, громадських організацій Центр протидії корупції та Центр політико-правових реформ.
Очолив Національну раду з питань антикорупційної політики заступник керівника Офісу Президента України Руслан Рябошапка.
"Національна рада з питань антикорупційної політики буде центром розробки рішень для боротьби з корупцією. Ми швидко реагуватимемо на недоліки антикорупційного законодавства чи інституцій та ініціюватимемо відповідні рішення. Рада також має забезпечити координацію роботи державних органів і недержавних організацій у досягненні тих результатів боротьби з корупцією, на які чекає суспільство. На жаль, попередній склад Ради не збирався майже три роки. Наше перше засідання відбудеться вже найближчим часом", – повідомив Руслан Рябошапка.
Вперше офіційний статус спостерігачів у Раді отримали представники міжнародних організацій і дипломатичних установ, які надають Україні допомогу в боротьбі з корупцією. Так, спостерігачами у Раді стали представники Світового банку, Агентства США з міжнародного розвитку, Програми розвитку ООН, Організації економічного співробітництва та розвитку, Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні.
Реджеп Таїп Ердоган заявив, що війна в Україні наближається до критичної точки, і світ не може дозволити собі її подальше затягування. Президент Туреччини наголосив, що його країна готова посилити дипломатичні зусилля, аби допомогти знайти шлях до справедливого миру, який враховуватиме інтереси України та гарантуватиме безпеку Європи.
Володимир Зеленський заявив, що задоволений роботою Кирила Буданова на посаді керівника Офісу президента. За його словами, Буданов ефективно координує комунікацію з парламентом, співпрацює з ключовими політичними фігурами та бере участь у переговорному процесі, який має на меті досягнення завершення війни.
Президент України заявив, що Київ наразі не залучений до процесу розблокування Ормузької протоки, але готовий приєднатися до міжнародних зусиль, якщо отримає відповідну пропозицію. Зеленський підкреслив, що блокування цього маршруту вже створює дефіцит пального та загрожує глобальній економічній стабільності.
Російська влада несподівано змінила риторику щодо ультиматуму Україні, відмовившись від попередніх жорстких вимог. Це може означати, що Кремль шукає нові формати переговорів, адже попередня стратегія тиску не принесла результатів і лише посилила міжнародну ізоляцію Росії.
До лав Російського добровольчого корпусу (РДК) переходять колишні бійці ПВК “Вагнер”, які раніше воювали в Африці. Це свідчить про нову хвилю переформатування російських найманців, що після розпаду структури Пригожина шукають нові можливості для участі у війні проти Кремля.
Українська влада заявила, що країна перебуває у вирішальній фазі війни, коли кожне рішення може стати доленосним. Це точка неповернення, яка визначить, чи зможе Україна остаточно зламати російську агресію та закріпити своє місце серед провідних держав світу.
Президент Володимир Зеленський запросив до Києва переговорну делегацію зі США, аби обговорити майбутні гарантії безпеки для України. Він наголосив, що Київ прагне отримати чіткі та юридично закріплені механізми захисту, які забезпечать довгострокову підтримку та убезпечать країну від повторення російської агресії.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже двічі передавала США інформацію про те, що Росія передає Ірану розвіддані щодо українських військових об’єктів. За його словами, така співпраця між Москвою та Тегераном становить серйозну загрозу не лише для України, а й для глобальної безпеки.
Кіт Келлог запропонував створити новий оборонний альянс за участі України, який мав би стати альтернативою або доповненням до НАТО. Ідея полягає у формуванні союзу держав, готових діяти більш рішуче та оперативно у протидії російській агресії, не чекаючи консенсусу всередині існуючих структур.
Руслан Стефанчук заявив, що Україна готова впровадити всі необхідні реформи для завершення процесу підготовки до членства в Європейському Союзі до 2027 року.
Реджеп Таїп Ердоган заявив, що війна в Україні наближається до критичної точки, і світ не може дозволити собі її подальше затягування. Президент Туреччини наголосив, що його країна готова посилити дипломатичні зусилля, аби допомогти знайти шлях до справедливого миру, який враховуватиме інтереси України та гарантуватиме безпеку Європи.
Володимир Зеленський заявив, що задоволений роботою Кирила Буданова на посаді керівника Офісу президента. За його словами, Буданов ефективно координує комунікацію з парламентом, співпрацює з ключовими політичними фігурами та бере участь у переговорному процесі, який має на меті досягнення завершення війни.
Президент України заявив, що Київ наразі не залучений до процесу розблокування Ормузької протоки, але готовий приєднатися до міжнародних зусиль, якщо отримає відповідну пропозицію. Зеленський підкреслив, що блокування цього маршруту вже створює дефіцит пального та загрожує глобальній економічній стабільності.
Російська влада несподівано змінила риторику щодо ультиматуму Україні, відмовившись від попередніх жорстких вимог. Це може означати, що Кремль шукає нові формати переговорів, адже попередня стратегія тиску не принесла результатів і лише посилила міжнародну ізоляцію Росії.