Зеленський підбив підсумки швейцарського Саміту миру
Саміт миру, який відбувся цими вихідними у Швейцарії, може мати практичні кроки на шляху до миру. Про це заявив президент Володимир Зеленський за підсумками другого пленарного засідання учасників саміту.
"Формат Саміту миру абсолютно робочий, і я дякую вам (учасникам саміту - ред.) за це. Ми бачимо, що ми зробили правильний вибір - вибір двох безпекових пунктів і одного гуманітарного, щоб почати рухатися до відновлення цілковитої безпеки та миру", - заявив глава держави.
Зеленський зазначив, що дискусія учасників саміту щодо продовольчої, ядерної безпеки та гуманітарних аспектів може мати як результат абсолютно практичні кроки. "Ми всі у світі зацікавлені в безпеці атомних станцій та інших атомних об'єктів. Я вдячний учасникам Саміту миру за повне розуміння цього і визнання потреби у відновленні повної безпеки ЗАЕС, яку захопили російські війська та перетворили на плацдарм війни", - сказав президент.
Український лідер наголосив, що "продовольча безпека - це ключове питання не лише для країн Глобального Півдня, а й для кожної країни у світі, тому що вона визначає ціну життя. "Зрив продовольчих ринків - це прямий шлях до хаосу. На жаль, РФ надто часто намагалася спрямувати світ на шлях дестабілізації та хаосу. Тому нам усім потрібно об'єднуватися, щоб гарантувати кожній сім'ї у світі та кожній людині право на їжу та захист від цінового хаосу", - заявив президент.
Зеленський також подякував учасникам саміту за обговорення питань звільнення людей з російського полону, а також повернення незаконно викрадених Росією українських дітей. "Ми маємо повернути кожну і кожного додому. Наших цивільних бранців РФ, викрадених дітей. І наших воїнів. Кожен день у полоні жахливий, і ми маємо звільнити тисячі людей, у яких забрали роки життя, яких піддають тортурам і яким брешуть у Росії, коли кажуть, що ніхто на них не чекає в Україні. Уявіть - якою це особистою катастрофою для кожної такої людини та дитини. Ми маємо їх усіх звільнити", - наголосив він.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Україна заявила міжнародним структурам, що російські танкери так званого «тіньового флоту», які допомагають Москві обходити санкції та фінансувати війну, не можуть розглядатися лише як цивільні судна. Київ наполягає, що такі кораблі мають прямий зв’язок із військовим потенціалом РФ і можуть бути розцінені як законні цілі у контексті протидії російській агресії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше публічно прокоментував резонансну ситуацію навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», назвавши історію з можливими порушеннями та небойовими смертями військовослужбовців неприпустимою для армії держави, яка веде війну.
Україна та Швеція уклали угоду про закупівлю 16 сучасних винищувачів Gripen E, що стане черговим кроком у зміцненні української авіації та оборони неба.
Колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вирішив повернути державну нагороду України, передавши орден до музею, присвяченого жертвам Волинської трагедії.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.