Зеленський підбив підсумки швейцарського Саміту миру
Саміт миру, який відбувся цими вихідними у Швейцарії, може мати практичні кроки на шляху до миру. Про це заявив президент Володимир Зеленський за підсумками другого пленарного засідання учасників саміту.
"Формат Саміту миру абсолютно робочий, і я дякую вам (учасникам саміту - ред.) за це. Ми бачимо, що ми зробили правильний вибір - вибір двох безпекових пунктів і одного гуманітарного, щоб почати рухатися до відновлення цілковитої безпеки та миру", - заявив глава держави.
Зеленський зазначив, що дискусія учасників саміту щодо продовольчої, ядерної безпеки та гуманітарних аспектів може мати як результат абсолютно практичні кроки. "Ми всі у світі зацікавлені в безпеці атомних станцій та інших атомних об'єктів. Я вдячний учасникам Саміту миру за повне розуміння цього і визнання потреби у відновленні повної безпеки ЗАЕС, яку захопили російські війська та перетворили на плацдарм війни", - сказав президент.
Український лідер наголосив, що "продовольча безпека - це ключове питання не лише для країн Глобального Півдня, а й для кожної країни у світі, тому що вона визначає ціну життя. "Зрив продовольчих ринків - це прямий шлях до хаосу. На жаль, РФ надто часто намагалася спрямувати світ на шлях дестабілізації та хаосу. Тому нам усім потрібно об'єднуватися, щоб гарантувати кожній сім'ї у світі та кожній людині право на їжу та захист від цінового хаосу", - заявив президент.
Зеленський також подякував учасникам саміту за обговорення питань звільнення людей з російського полону, а також повернення незаконно викрадених Росією українських дітей. "Ми маємо повернути кожну і кожного додому. Наших цивільних бранців РФ, викрадених дітей. І наших воїнів. Кожен день у полоні жахливий, і ми маємо звільнити тисячі людей, у яких забрали роки життя, яких піддають тортурам і яким брешуть у Росії, коли кажуть, що ніхто на них не чекає в Україні. Уявіть - якою це особистою катастрофою для кожної такої людини та дитини. Ми маємо їх усіх звільнити", - наголосив він.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.