Зеленський підбив підсумки швейцарського Саміту миру
Саміт миру, який відбувся цими вихідними у Швейцарії, може мати практичні кроки на шляху до миру. Про це заявив президент Володимир Зеленський за підсумками другого пленарного засідання учасників саміту.
"Формат Саміту миру абсолютно робочий, і я дякую вам (учасникам саміту - ред.) за це. Ми бачимо, що ми зробили правильний вибір - вибір двох безпекових пунктів і одного гуманітарного, щоб почати рухатися до відновлення цілковитої безпеки та миру", - заявив глава держави.
Зеленський зазначив, що дискусія учасників саміту щодо продовольчої, ядерної безпеки та гуманітарних аспектів може мати як результат абсолютно практичні кроки. "Ми всі у світі зацікавлені в безпеці атомних станцій та інших атомних об'єктів. Я вдячний учасникам Саміту миру за повне розуміння цього і визнання потреби у відновленні повної безпеки ЗАЕС, яку захопили російські війська та перетворили на плацдарм війни", - сказав президент.
Український лідер наголосив, що "продовольча безпека - це ключове питання не лише для країн Глобального Півдня, а й для кожної країни у світі, тому що вона визначає ціну життя. "Зрив продовольчих ринків - це прямий шлях до хаосу. На жаль, РФ надто часто намагалася спрямувати світ на шлях дестабілізації та хаосу. Тому нам усім потрібно об'єднуватися, щоб гарантувати кожній сім'ї у світі та кожній людині право на їжу та захист від цінового хаосу", - заявив президент.
Зеленський також подякував учасникам саміту за обговорення питань звільнення людей з російського полону, а також повернення незаконно викрадених Росією українських дітей. "Ми маємо повернути кожну і кожного додому. Наших цивільних бранців РФ, викрадених дітей. І наших воїнів. Кожен день у полоні жахливий, і ми маємо звільнити тисячі людей, у яких забрали роки життя, яких піддають тортурам і яким брешуть у Росії, коли кажуть, що ніхто на них не чекає в Україні. Уявіть - якою це особистою катастрофою для кожної такої людини та дитини. Ми маємо їх усіх звільнити", - наголосив він.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.