Зеленський пропонує чотири види референдумів в Україні
Законопроект № 3612 "Про народовладдя через всеукраїнський референдум", ініційований президентом України Володимиром Зеленським, передбачає чотири види всеукраїнського референдуму.
Володимир Зеленський пропонує закріпити у законі чотири види референдумів. Текст законопроекту, який складається зі 131 статті та 13 розділів, оприлюднено на сайті Верховної Ради України у вівторок, 9 червня.
"Законопроектом передбачаються такі види всеукраїнського референдуму за предметом: 1) затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України; 2) вирішення питання загальнодержавного значення; 3) зміна території України; 4) втрата чинності законом України або окремими його положеннями", – йдеться у пояснювальній записці.
Так, згідно з текстом законопроекту, не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму наступні питання:
– що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацію прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї;
– спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
– щодо законопроєктів з питань податків, бюджету, амністії;
– віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.
Зазначається, що на всеукраїнський референдум може виноситися одне питання.
Також, згідно з пояснювальною запискою, проектом закону розширено коло суб’єктів процесу референдуму, які реєструються у Центральній виборчій комісії (ЦВК) як прихильники чи опоненти питання всеукраїнського референдуму. Ними можуть бути як політичні партії, так і громадські організації, відповідно зареєстровані у ЦВК. Це сприятиме посиленню легітимації рішень, прийнятих на всеукраїнському референдумі, зміцненню зв’язків інститутів громадянського суспільства з органами державної влади.
"Ключовою новацією законопроекту, що вирізняє його серед інших законопроектів, які реєструвалися у Верховній Раді України, є визначення можливості запровадження електронних процедур під час організації та проведення всеукраїнського референдуму, в тому числі електронних голосувань", – зазначено у пояснювальній записці.
Повідомляється, що це питання розроблялося на основі вивчення зарубіжного законодавства та досвіду його застосування щодо електронних голосувань, насамперед європейських держав.
"Зарубіжні країни демонструють як позитивний, так і негативний досвід застосування електронних голосувань на референдумах і виборах. Найскладніше тут технічно забезпечити захист персональних даних виборців й уберегти системи для електронних голосувань від несанкціонованих втручань. Тому у законопроекті передбачено, що питання електронних процедур у процесі всеукраїнського референдуму здійснюватиметься у порядку, визначеному законом", – повідомляється у документі.
Також для забезпечення організації і проведення всеукраїнського референдуму законопроектом передбачено створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи із забезпечення електронного голосування. Норми щодо введення процедур електронних голосувань мають набути чинності з початком роботи цієї системи після прийняття відповідного рішення ЦВК та його оприлюднення в газеті "Голос України" і на офіційному вебсайті комісії.
Законопроектом пропонується доповнити статтю 19 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачивши, що справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, буде стосуватися питання предмета всеукраїнського референдуму.
Також пропонується встановити, що строк конституційного провадження не може становити більше тридцяти календарних днів для справ, серед яких – надання висновку про відповідність Конституції України (конституційність) питання, що пропонується для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, міжнародного договору, що передбачає зміну території України, який вноситься до ВРУ для надання згоди на його обов’язковість.
Нагадаємо, у ВР зареєстрували президентський законопроект про референдум. Раніше Президент України Володимир Зеленський заявив, що нинішній склад Кабінету міністрів буде збережено.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.