Зеленський розповів про розмову з генсеком НАТО, візит Умєрова до Південної Кореї та держбюджет-2025
Залучення Москвою військових Північної Кореї до збройної агресії проти України є "глобалізацією війни". Відповідно, зупинити агресорів можна також лише глобально.
Про це говорив президент України Володимир Зеленський у зверненні. За словами глави держави, з цього приводу за його дорученням очільник Міноборони Рустем Умєров говорив із вищим керівництвом Південної Кореї.
Зокрема, очільник Міноборони зустрівся з президентом, міністром оборони, а також із радником з питань національної безпеки Південної Кореї. "По поверненні міністра Умєрова я очікую його доповіді щодо перемовин у Сеулі. Коло питань очевидне. Це все, що стосується залучення КНДР у війну проти України – всіх аспектів цього залучення. І те, що ми можемо зробити разом. Наявність не лише ракет і снарядів з Північної Кореї в арсеналах Росії, але й солдатів на фронті – це глобалізація війни, на яку пішла Росія і яку тільки глобально можна зупинити", – підкреслив український лідер. "Щойно говорив із Марком Рютте, генеральним секретарем НАТО. Ми обговорили наявні можливості реагування на застосування по Україні балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік" – щодо необхідного посилення ППО України. Я назвав конкретні системи ППО, які нам потрібні, які можуть спрацювати. Ці системи ППО є в партнерів", – розповів Зеленський.
Він також нагадав очільнику НАТО, що рішення саміту Альянсу у Вашингтоні щодо ППО та постачання зброї "досі не реалізовані повністю". "Ми дуже очікуємо цього, і це значно впливає на мотивацію, на моральний стан наших людей. Нещодавній дозвіл щодо далекобійних ударів по військових об’єктах у Росії допоміг. Але тиск на Росію треба підтримувати й збільшувати на різних рівнях. Щоб Росія відчувала, що таке війна", – зазначив президент. Також Зеленський та Рютте обговорили "скоординовану роботу заради запрошення України в НАТО".
Загалом, за визначенням президента, "сьогодні був дуже активний день у цілому". Він провів нараду з головою Кабміну, міністром фінансів та представниками Верховної Ради з приводу основних параметрів державного бюджету на наступний рік. "Ми домовилися, що завтра я підпишу закон про державний бюджет на наступний рік – одразу після того, як закон надійде з Верховної Ради. Головне – усі фінансові потреби України на найближчий час і на наступний рік гарантовані", – пообіцяв глава держави.
І, як завжди, президент подякував усім воїнам України. "Найбільш гарячими напрямками на війні залишаються донецькі. Передусім це Курахівський напрямок – найбільше боїв там, найбільш жорстокі штурми. Також Покровський напрямок, Куп’янський. Я вдячний усім нашим підрозділам – кожному солдату, сержанту й офіцеру, які знищують окупанта й забезпечують захист наших позицій", – подякував президент.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.