Зеленський розповів про розмову з генсеком НАТО, візит Умєрова до Південної Кореї та держбюджет-2025
Залучення Москвою військових Північної Кореї до збройної агресії проти України є "глобалізацією війни". Відповідно, зупинити агресорів можна також лише глобально.
Про це говорив президент України Володимир Зеленський у зверненні. За словами глави держави, з цього приводу за його дорученням очільник Міноборони Рустем Умєров говорив із вищим керівництвом Південної Кореї.
Зокрема, очільник Міноборони зустрівся з президентом, міністром оборони, а також із радником з питань національної безпеки Південної Кореї. "По поверненні міністра Умєрова я очікую його доповіді щодо перемовин у Сеулі. Коло питань очевидне. Це все, що стосується залучення КНДР у війну проти України – всіх аспектів цього залучення. І те, що ми можемо зробити разом. Наявність не лише ракет і снарядів з Північної Кореї в арсеналах Росії, але й солдатів на фронті – це глобалізація війни, на яку пішла Росія і яку тільки глобально можна зупинити", – підкреслив український лідер. "Щойно говорив із Марком Рютте, генеральним секретарем НАТО. Ми обговорили наявні можливості реагування на застосування по Україні балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік" – щодо необхідного посилення ППО України. Я назвав конкретні системи ППО, які нам потрібні, які можуть спрацювати. Ці системи ППО є в партнерів", – розповів Зеленський.
Він також нагадав очільнику НАТО, що рішення саміту Альянсу у Вашингтоні щодо ППО та постачання зброї "досі не реалізовані повністю". "Ми дуже очікуємо цього, і це значно впливає на мотивацію, на моральний стан наших людей. Нещодавній дозвіл щодо далекобійних ударів по військових об’єктах у Росії допоміг. Але тиск на Росію треба підтримувати й збільшувати на різних рівнях. Щоб Росія відчувала, що таке війна", – зазначив президент. Також Зеленський та Рютте обговорили "скоординовану роботу заради запрошення України в НАТО".
Загалом, за визначенням президента, "сьогодні був дуже активний день у цілому". Він провів нараду з головою Кабміну, міністром фінансів та представниками Верховної Ради з приводу основних параметрів державного бюджету на наступний рік. "Ми домовилися, що завтра я підпишу закон про державний бюджет на наступний рік – одразу після того, як закон надійде з Верховної Ради. Головне – усі фінансові потреби України на найближчий час і на наступний рік гарантовані", – пообіцяв глава держави.
І, як завжди, президент подякував усім воїнам України. "Найбільш гарячими напрямками на війні залишаються донецькі. Передусім це Курахівський напрямок – найбільше боїв там, найбільш жорстокі штурми. Також Покровський напрямок, Куп’янський. Я вдячний усім нашим підрозділам – кожному солдату, сержанту й офіцеру, які знищують окупанта й забезпечують захист наших позицій", – подякував президент.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
ПолітикаРечник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
ПолітикаРосійські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
ПолітикаМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
ПолітикаСлужба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.