Зеленський розповів, як після повномасштабного вторгнення Росії перед ним вибачився Лукашенко
Олександр Лукашенко після того, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України, вибачався перед президентом Володимиром Зеленським за пуски російських ракет із території РБ. Розмова відбулася телефоном через кілька днів після 24 лютого 2022 року.
Про це глава Української держави заявив у подкасті Лекса Фрідмана. Президент сказав, що говорив із Лукашенком "і він вибачався". "І він казав, що "це не я, з моєї території пускали ракети – і пускав Путін". Це його слова. У мене є свідки", – зазначив Зеленський. "Ти повір, Володю, це не я", – переказав він слова президента Білорусі.
Лукашенко запевняв, що не контролює ситуацію. Український очільник тоді відповів, що вважає Лукашенка таким самим убивцею. Той спробував виправдатися: мовляв, ти зрозумій, "із росіянами воювати не можна".
Зеленський запитав, як Лукашенко взагалі допустив таку ситуацію. "І я досі пам'ятаю, він мені каже "вдар по Мозирському нафтопереробному заводу, ти ж знаєш, як багато він для мене означає". Я йому кажу "ти про що говориш?" – згадав деталі бесіди президент. "Ні-ні, другий-третій день війни, якось так", – уточнив Зеленський.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.