Зеленський сподівається на вплив Байдена та запрошення України до НАТО
Президент Володимир Зеленський сподівається, що адміністрація президента США Джо Байдена встигне наблизити запрошення в НАТО для України. Проте лідери альянсу позитивно ухвалять лише консолідований сигнал.
Про це йшлося на брифінгу після зустрічі з новим керівництвом європейських інститутів. За його словами, зустріч на рівні міністрів закордонних справ країн НАТО 3-4 грудня у Брюсселі може стати вікном можливостей для України, проте таких вікон було дуже багато. Але українська сторона хотіла б рекомендацій від міністрів щодо запрошення до Альянсу. "Але ілюзій немає. Є ті ж скептичні країни, і США на сьогоднішній день входять, на жаль, у цей список. Не знаю, чи рекомендуватиме Байден. Але наскільки мені відомо бачення держсекретаря Блінкена позитивніше. Але є німецька сторона, угорська", - сказав Зеленський.
Він також зазначив, що лише консолідований сигнал може бути позитивно сприйнятий усіма лідерами НАТО. А наступного тижня буде не остання нагода для України і в будь-якому випадку треба розраховувати на наступні кроки. "Є два місяці у чинної влади США. Вона має вплив на тих небагатьох європейських скептиків. Я не бачу і більшість країн НАТО не бачать ризиків від рекомендацій щодо позитивного майбутнього членства України в НАТО. Це навіть не запрошення", - додав Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.