Зеленський сподівається на вплив Байдена та запрошення України до НАТО
Президент Володимир Зеленський сподівається, що адміністрація президента США Джо Байдена встигне наблизити запрошення в НАТО для України. Проте лідери альянсу позитивно ухвалять лише консолідований сигнал.
Про це йшлося на брифінгу після зустрічі з новим керівництвом європейських інститутів. За його словами, зустріч на рівні міністрів закордонних справ країн НАТО 3-4 грудня у Брюсселі може стати вікном можливостей для України, проте таких вікон було дуже багато. Але українська сторона хотіла б рекомендацій від міністрів щодо запрошення до Альянсу. "Але ілюзій немає. Є ті ж скептичні країни, і США на сьогоднішній день входять, на жаль, у цей список. Не знаю, чи рекомендуватиме Байден. Але наскільки мені відомо бачення держсекретаря Блінкена позитивніше. Але є німецька сторона, угорська", - сказав Зеленський.
Він також зазначив, що лише консолідований сигнал може бути позитивно сприйнятий усіма лідерами НАТО. А наступного тижня буде не остання нагода для України і в будь-якому випадку треба розраховувати на наступні кроки. "Є два місяці у чинної влади США. Вона має вплив на тих небагатьох європейських скептиків. Я не бачу і більшість країн НАТО не бачать ризиків від рекомендацій щодо позитивного майбутнього членства України в НАТО. Це навіть не запрошення", - додав Зеленський.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.