Зеленський створив медійну противагу "вагнерґейту", – експерти пояснили рішення РНБО щодо "Харківських угод"-2010

Загострення на східному фронті, третя хвиля епідемії коронавірусу в Україні не є, вочевидь, питаннями національної безпеки. Чому РНБО витягло з шухляди Харківські угоди 2010 року, згідно з якими термін перебування Чорноморського флоту РФ у Криму подовжили на 25 років, розбиралося ASPI news.

Вчора, 11 березня 2021 року, Рада національної безпеки та оборони доручила перевірити ратифікацію 236 народними депутатами у 2010 році т.зв. "Харківських угод" на предмет наявності в діях парламентарів державної зради.

Харківські угоди

Нагадаємо, 11 років тому було подовжено перебування у Криму Чорноморського флоту РФ в обмін на газову знижку у розмірі 100 доларів за тисячу кубометрів блакитного палива та збільшення плати за оренду майна Росією на півострові. За це проголосували всі присутні на засіданні нардепи з провладної фракції "Партії регіонів", депутати від Компартії та "Блоку Володимира Литвина" у повному складі й по кілька представників "Нашої України – Народної самооборони" та "Блоку Юлії Тимошенко".

Зокрема, "Харківські угоди" підтримали тодішні нардепи – донецький олігарх Рінат Ахметов, голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький (котрого не так давно призначив на посаду президент Володимир Зеленський), суддя Конституційного Суду Сергій Головатий, ексмер Києва Олександр Омельченко, скандальний політик Давид Жванія та чинні парламентарі Андрій Деркач (позафракційний), Ігор Палиця ("За майбутнє") і Вадим Столар (ОПЗЖ).

"У 2008 році РНБО ухвалила рішення, що уряд має протягом двох місяців запропонувати законопроєкт з врегулювання виходу Чорноморського флоту РФ у 2017 році. На жаль, цей документ не був розроблений і ми вважаємо, що це був перший крок, який поклав початок руйнуванню всієї системи державної безпеки та призвів до появи у 2010 році "Харківських угод", які в безпрецедентно короткий термін – через 4 дні після їх підписання – були ратифіковані депутатами Верховної Ради", – зазначив на брифінгу за підсумками засідання секретар РНБО Олексій Данілов.

Також він повідомив, що видане окреме доручення, щоб СБУ з’ясувало, в який спосіб 236 депутатів голосували за ратифікацію цієї угоди та, якщо Служба безпеки буде вважати за необхідне, то має порушити провадження щодо цих осіб за статтею 111 Кримінального кодексу України "Державна зрада".

Хай там як, проте притягнути до відповідальності тодішніх нардепів наразі неможливо. Так, згідно зі статтею 80 Конституції України, "народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за виключенням відповідальності за образу або наклеп".

Тобто з юридичної точки зору жодному з тодішніх депутатів нічого не загрожує. Тоді навіщо РНБО ухвалив таке дивне рішення? Експерти вказують на кілька причин. По-перше, метою було створення медійного шуму, щоб дещо заглушити ефекти від очікуваного фільму Bellingcat про "вагнерівців". По-друге, для здійснення політичного тиску на фігурантів справи й не лише з-поміж нардепів. По-третє, для демонстрації кипучої боротьби з "агентами Кремля". По-четверте, дискредитації політичних опонентів.

Рука Порошенка

Заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький передбачав, що на засіданні РНБО 12 березня будуть розглядати варіанти, що саме команда Зеленського може протиставити виходу фільму про "вагнерґейт" від Bellingcat, чим хоч трохи можна нівелювати медійний ефект від стрічки. Наразі так і сталося.

Ще 10 березня знімальна група Bellingcat перебувала у Києві, а журналіст платформи Христо Грозєв записав інтерв'ю для фільму з п’ятим президентом Петром Порошенком, генерал-лейтенантом ЗСУ Михайлом Забродським, позаштатним агентом НАБУ Євгеном Шевченком, журналістом Юрієм Бутусовим та двома співробітниками ГУР МО. А отже тривожні очікування Офісу президента посилилися, особливо на тлі суперечливих даних про дату прем’єри стрічки (називали 15 або 21 березня).

Цікаво, що лише через кілька годин після вчорашнього засідання РНБО у медіа з'явилися матеріали про те, що "Харківські угоди" у 2010 році підтримав Петро Порошенко як тодішній очільник МЗС. А наступного дня, 12 березня, цією інформацією вже були забиті ледь не усі стрічки новин. Зауважимо, що Порошенко був відправлений у відставку з посади міністра закордонних справ 11 березня 2010 року, а угоди підписали 21 квітня вже за каденції нового міністра Костянтина Грищенка.

Ніхто не здивується, що у разі потреби, подібні закиди будуть адресовані і Юлії Тимошенко. По-перше, саме вона, бувши прем’єром, підписала кабальні газові угоди з Москвою у 2009 році на таких невигідних для Києва умовах (базова ціна на газ – 450 доларів США за тисячу кубів), що вже за рік українці були змушені ініціювати перемовини про знижки. По-друге, у 2011 році за президентства Віктора Януковича саме за газові угоди Юлію Володимирівну було засуджено й вийшла з-за ґрат лише у 2014-му після перемоги Революції Гідності.

Натомість один з найактивніших фігурантів підготовки "Харківських угод" 2010 року – Руслан Демченко – наразі спокійно працює заступником секретаря РНБО Олексія Данілова.

"Притягнути до відповідальності нардепів за голосування навіть теоретично неможливо. А от натхненники "Харківських угод" (Янукович та інші керівники), організатори (тодішній заступник міністра зовнішніх справ Демченко та ще низка діячів у МЗС та Адміністрації Президента) та виконавці (тих, хто забезпечував "кнопкодавство" у Верховній Раді під час ратифікації угод) мають відповісти, – зазначив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл. – До Януковича зараз далеко, а для арешту Демченка Данілову досить направити конвой у сусідній кабінет. От й подивимося, як усе це відбуватиметься, адже влада має наразі ідеальний тест на щирість намірів. Демченко досі на свободі й навіть не відсторонений від посади та доступу до державної таємниці".

Бізнес Медведчука

На суто політичний та пропагандистський ефект діяльності РНБО вказують і паралельні події навколо мережі автозаправок Glusco, котрі пов'язують з нардепом та лідером ОПЗЖ Віктором Медведчуком (проти нього та його дружини Оксани Марченко РНБО ще 19 лютого застосував санкції).

Так, СБУ провели 140 обшуків у 13 офісних приміщеннях, 7 нафтобазах, 13 морських судах, 105 автозаправних станціях та 2 відділах митного оформлення в рамках розслідування справи про масштабну операцію з тіньової реалізації неякісних нафтопродуктів. У Службі безпеки 11 березня повідомили, що у кримінальній справі йдеться про 240 мільйонів гривень несплачених податків. "Я ж казав, що узнаєте цікаві речі", – прокоментував обшуки у Glusco секретар РНБО Данілов.

Для довідки, Glusco належить 117 АЗС й 6 нафтобаз, авіазаправний бізнес в аеропортах "Бориспіль" та "Київ", нафтоперевалка в порту "Південний" та танкерний флот.

Втім, з огляду на те, що Glusco закидають незаконне виробництво та низьку якість пального, експерти вважають, що всі ми стали свідками узгоджених маневрів. Оскільки, немає сенсу займатися бодягою, маючи ексклюзивні контракти на постачання нафтопродуктів з росіянами та найдешевшу логістику. Щобільше, саме Glusco виступали найактивнішими лобістами перекриття кисню різним кустарним виробникам бензину, які ще не так давно займали до 30% ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктів в Україні.

"Якщо ми обрали демократію, звичайно, ми не можемо вішати людей. Хоча! Іноді дуже хочеться. А знаєте, чому? Бо було б швидше. Набагато швидше", – заявив Володимир Зеленський ще на початку березня 2020 року в рекламному інтерв'ю The Guardian. Схоже, наразі саме у рішеннях РНБО президент знайшов для себе ідеальний інструмент тиску на будь-яких опонентів.

"Зеленському, котрий в очі не бачив законів та Конституції України, дуже сподобався механізм санкцій. Президент бавиться у санкції, йому приємно. А все оточення глави держави знає, що Зеленському потрібно приносити задоволення", – підсумував у розмові з журналістом ASPI news Тарас Чорновіл.