Зеленський відповів на пропозицію Путіна щодо переговорів
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до перемовин із Росією в будь-якому форматі після припинення вогню. Про це глава держави повідомив на брифінгу в Києві.
Водночас, на його думку, Росія боїться реальних перемовин. "Про що розмовляють Америка з Росією. Дивіться, щось ми знаємо. Нікого не звинувачуємо, але щось знаємо. Сподіваємось, що ми знаємо багато з того, що належить знати нам. Я маю на увазі саме питання України. Що ж стосується росіян, я вважаю, що вони якраз бояться прямих перемовин. Я так вважаю. Які сигнали вони показують… Я не знаю для чого. Можливо, дійсно бояться, що американці вийдуть з формату перемовин, а може навпаки роблять це для того, щоб американці вийшли. Не знаю", - зазначив президента.
Він додав, що у нього є свої висновки стосовно цього питання, одначе, він залишить їх при собі. "А що стосується будь-яких перемовин, де результат? Якщо росіяни, а від них це залежить, до повного припинення вогню… Після повного припинення вогню, з розумінням, на який термін, ми готові до будь-якого формату перемовин з ними. До будь-якого", - заявив Зеленський.
За словами глави держави, українська делегація, котра в середу проведе зустріч із високопосадовцями західних країн у Лондоні, матиме мандат для обговорення як повного, так і часткового припинення вогню.
Зеленський попередив, що швидко узгодити всі умови мирної угоди буде неможливо. Так, коментуючи повідомлення про ймовірне визнання США російського суверенітету над Кримом у межах потенційної мирної угоди, президент наголосив: "Україна не визнає російську окупацію півострова де-юре, бо це було б неконституційно".
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.