Зеленський вимагає у глав МВС, СБУ і ГПУ звіту про розслідування вбивства Шеремета
Вбивство журналіста Павла Шеремета, яке відбулося в центрі Києва влітку 2016 року, на думку президента України Володимира Зеленського викликає безліч питань, на які за три роки суспільство так і не отримало відповіді.
Про це Зеленський написав у своїй публікації в Facebook.
Як зазначив шостий президент України, глави трьох правоохоронних українських структур повинні будуть дати відповідь про розслідування вбивства Шеремета у вівторок, 23 липня.
"Розкриття вбивства Павла Шеремета попередній Президент і правоохоронні органи називали «справою честі». Минуло 3 роки. Питань залишається більше, ніж відповідей.
23 липня прошу зібратися Генерального прокурора, Міністра внутрішніх справ, голови Національної поліції і главу СБУ і доповісти про хід розслідування. Запрошую на зустріч журналістів.Українська спільнота вже давно має отримати відповідь на запитання " Хто вбив Павла?", - написав президент України Володимир Зеленський у своєму повідомленні в соціальній мережі.
Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув вранці 20 липня 2016 року в результаті вибуху автомобіля, який належав керівнику видання "Українська правда" Олені Притулі. Власниця авто в момент вибуху в машині неї перебувала.
Вибух стався о 7:45 на розі вулиці Богдана Хмельницького та Івана Франка, коли Шеремет виїхав з дому по дорозі на радіоефір з керівником української Федерації легкої атлетики Ігорем Гоцулом.
За попередніми даними, вибуховий пристрій було закладено під днищем автомобіля.
Витягнутий очевидцями з салону автомобіля, Шеремет залишався живий протягом декількох хвилин і помер у швидкій.
Через добу судмедексперти закінчили роботу над тілом загиблого журналіста і зробили висновки, що смерть настала в результаті несумісних з життям травм і критичною для життя крововтрати.
Близькі друзі журналіста повідомили, що останнім часом Шеремет і його цивільна дружина скаржилися на стеження за собою.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.