Зустріч Байдена з Путіним в Женеві: політолог пояснив "яструбину" риторику президента США
"Після розмови в Гельсінкі у липні 2018 року з Дональдом Трампом російський президент виглядав бадьоріше та впевненіше". Пресконференції Джо Байдена та Володимира Путіна за підсумками зустрічі в Женеві, прокоментував заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Нагадаємо, 16 червня у Женеві відбулася зустріч президентів США та Росії. Поряд з підтвердженням підтримки територіальної цілісності України, Байден зробив низку важливих заяв на пресконференції.
"Судячи з характеру й змісту заяв, Байден за підтримки держсекретаря США Ентоні Блінкена дві години висловлював Путіну претензії за все. А "червоні лінії" Путіна лишились червоніти за дверима як нікому не цікаві. Саме тому Путін на пресконференції озвучував звичну агресивну маячню Кремля та відхрещувався від обвинувачень. При цьому Путін був помітно невдоволеним та втомленим", – зазначив Голобуцький.
Своєю чергою Байден під час пресконференції не полінувався озвучити претензії до Росії ще раз, зазначивши "я уважно послухав виступ пана Путіна". Крім того, американський президент зробив низку гучних заяв. "За 3-6 місяців ми подивимось, чи підійшли ближче до засадничих переговорів про стратегію відносин з Росією", "якщо Навальний загине, то наслідки для РФ будуть спустошливі й руйнівні", "Путін підозрює, що ми готові змістити його від влади". Ці та подібні цитати аж ніяк не могли сподобатися російському президенту.
"Байден всіма доступними інструментами продемонстрував, що розмова з Путіним обмежилась переліком проблемних питань, на які відповіді Америка досі не отримала. Серед них, до речі, й раптова активність Росії в Арктиці. Байден очікує, що вона припиниться в найкоротші терміни. Путін неймовірно гордий тим, що вліз туди з власними промисловими й військовими планами. Втім, ймовірно, пишатися російському президентові лишилось недовго", – підкреслив Голобуцький.
Експерт звернув увагу, що реальна розмова Байдена з Путіним, за ініціативою американської сторони відбудеться не раніше як за 3-6 місяців. Якщо, звісно, президент РФ за цей час доведе, що з ним є про що говорити. Тобто, виконає вимоги США хоча б за найважливішим для Білого дому напрямками.
"Байден однозначно оперував риторикою "яструба". Його позиція безкомпромісна та досить агресивна. Бо "холодну війну", "зміщення з посади Путіна" та "напад на Росію" на такому рівні не жартують. А відсилання до Китаю, "котрий планує стати найбільшою економікою й найбільшою військовою силою на планеті, вздовж багатьох тисяч кілометрів кордонів з РФ" можна трактувати як визначення базового вектора зовнішньої політики США. Тому з проблемною Росією ніхто морочитися не планує. Америка розв’яже "російське питання" жорстко й мимохідь, зосереджуючись на серйознішому супернику", – підсумував Голобуцький.
Нагадаємо, що Путіна Дмитро Козак допустив підключення США до переговорів по Донбасу. Також в Білому домі заявили, що особиста зустріч президентів США та РФ є найбільш ефективним способом зрозуміти плани і наміри Кремля по ситуації в різних сферах.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Інститут вивчення війни повідомив, що Росія різко збільшила кількість балістичних ракет у масованих атаках по Україні. Кремль прагне виснажити запаси перехоплювачів Patriot, використовуючи момент, коли увага союзників частково зосереджена на війні на Близькому Сході.
Під час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що затягування конфлікту на Близькому Сході створює ризик зменшення уваги міжнародних партнерів до України та скорочення постачання систем протиповітряної оборони. Він підкреслив, що будь-яке відволікання ресурсів у світі від українського фронту означає менше можливостей для захисту українських міст від російських атак.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.