Батальйон тероборони Києва "Старі Перці" ще приймає добровольців - комбат Ігор Княжанський

Ветерани часто воюють краще за молодих, ветерани знають більше і бачили багато. Буває так, що 45-50-60-річні, але все ще сповнені сил ветерани різних воєн не можуть знайти для себе відповідного підрозділу.

Легендарний "Душман" (Ігор Княжанський) зібрав під своє командування підрозділ "Старі Перці", який уже встиг добре проперчити русню, зокрема, у Київській області. Як "Нестримні", тільки крутіше. Бо не в кіно, а у житті. Кістяк підрозділу сформований, але до нього досі можна приєднатися.

Якщо у вас є бойовий досвід і багато років служби за плечима, якщо вам від 35 років до розумної нескінченності, і ви готові воювати пліч-о-пліч з такими ж ветеранами, як і ви, ласкаво просимо до "Душмана". Кореспондент ASPI news поговорив з Ігорем Княжанським та його заступником Олегом Афанасьєвим.

ASPI news: Чому «Старі Перці» – така романтично-кіношна назва батальйону?
Ігор Княжанський: Все дуже просто. І для мене, і для моїх товаришів, які зараз зі мною, і старих товаришів по службі, і з радянських часів, для нас є проблема – не хочуть нас військкомати брати. А воювати хочемо – і є бажання, і мотивація, і причини. Напевно, там вирішили, що таких людей багато. Які знають, що робити і як робити, вміють та фізично здатні. Тому ми вирішили створити такий підрозділ. Крім того, у мене і досвід такий був: у 2015 році я створював танковий підрозділ в «Азові», треба було все зробити швидко, навчати багатьох із «нуля». Але кістяк роти склали люди у віці, які мали справжній досвід. Це був дуже добрий підрозділ, ми дійшли висновку, що щось подібне можна повторити.

ASPI news: У 2014 році було масове будівництво добробатів, наприкінці 2021-початку 2022 – підрозділів тероборони, у чому різниця?
Ігор Княжанський: Суть виходить із самої назви, добробати – це добровольчі підрозділи, які одразу мають брати участь у бойових діях разом із підрозділами Національної гвардії та Збройних сил України. Вважалося, що добровольці матимуть більш високу мотивацію. У 2014 році, коли в регулярній армії було досить мало боєздатних підрозділів, потрібно було витратити час на їх формування та навчання, тоді держава вирішила, що добробати дадуть країні виграти якийсь час - він потрібний був, щоб із мобілізованих сформувати навчені бойові одиниці. Зараз парадигма формування захисту країни трохи інша. Територіальна оборона має забезпечити захист країни за всіма її обсягами, по всій її площі - від Хутора Михайловського до Рави-Руської. У кожному населеному пункті повинні бути озброєні і навчені люди, готові прийняти бій, наприклад, з диверсантами або з десантом, або з силами противника, що прорвалися, та з ким завгодно. В принципі це спрацювало. Чинна армія вела маневрені бої і тримала маневрену оборону, а ось стаціонарну оборону навіть великих населених пунктів – Харкова, Сум, Охтирки, Чернігова, Києва – мали нести саме сили тероборони. Причому як сили тероборони, які створюються останні роки півтора у ВСУ, так і громадських добровольчих формувань. І слід зазначити, що у великих містах саме громадські сили територіальної оборони відіграли велику роль. Іншими словами, концепція виявилася правильною. Інша річ, що часу на підготовку було явно недостатньо, і влада не мала великого бажання займатися підготовкою ТрО перед війною. На жаль, формуватися, готуватися та воювати як ТрО ми розпочали, коли вже «клюнув смажений півень». А так концепція територіальної оборони хороша, правильна та робоча.

ASPI news: Чого наразі не вистачає теробороні порівняно з регулярною армією?
Ігор Княжанський: Вишколу! У багатьох європейських країнах – у Швейцарії, Німеччині, Великій Британії тероборона існує чи не століттями. Звісно, скрізь під різними назвами. Наприклад, в Естонії це "Катселійт" (Союз оборони Естонії), є в Литві та Латвії "Союзи стрільців", є частини тероборони і в Польщі. Але майже всюди територіальна оборона – складова регулярної армії, до якої серйозно ставляться, серйозно озброюють, і яку серйозно вчать. У нас умови служби в теробороні, які пропонувалися до війни, не були цікаві українцям. Люди набагато охочіше вступали в організації, що не залежать від держави. Наприклад, у «Національний корпус”. Я, наприклад, займався цим у Вінниці, там дуже боєздатна бригада тероборони і вона сформована саме на базі тієї громадської організації у складі «Національного корпусу», яку я створював. Якби держава не боялася озброєних людей – своїх громадян – більше, ніж загарбників… Причина в тому, що в державі чимало корупції, і ті, хто цим займається, бояться обурених українців. Для тероборони було б ідеальним поєднати можливості держави та ініціативу громадських організацій та громадян. Так, як це зроблено, наприклад, у країнах Прибалтики та у Великій Британії. У Великій Британії це "Королівський полк артилерії" (Royal Regiment of Artillery) або просто Каноніри (The Gunners), історія якого йде ще з битви при Кресі 1346 року, а їх генерал-капітаном є правляча королева Єлизавета II. Вони підготовлені не гірше, ніж спецназ SAS чи британський десант. Або армія Швейцарії, там уся армія – тероборона. Навіть танки не перебувають у ангарах, у мирний час вони – у приватних гаражах біля будинків командирів. І це не якась бутафорія, а справжні «Леопарди», у будь-який момент за сигналом вони будуть заведені та вийдуть на війну. І спорядження, і бойова зброя у людей зберігаються вдома в сейфах, доки людина проходить службу в запасі. У сейфі і гвинтівка, і боєприпаси, у разі тривоги обмундирований боєць відразу прибуває в пункт мобілізації. А у нас все перебуває у військових частинах, людину треба привести після військкомату у бойовий вигляд, видати форму, видати автомат у «збройовій кімнаті». Все це дуже довго і громіздко, вже не відповідає вимогам сучасної війни… Тож у нас такі складнощі.

ASPI news: Тероборона по суті – легка піхота. Як це потрібно формалізувати?
Ігор Княжанський: Вже зараз підрозділи тероборони є частинами ЗСУ. Все йде до того, що всі підрозділи ТрО, у тому числі й громадські, увійдуть до армії. Насправді, бійці ТрО – легка піхота, але їх обов'язково будуть озброювати та «обтяжувати», але це буде лише за бажання влади. Рано чи пізно ТрО стане складовою ЗСУ, але поки що не можу сказати, в якій організаційній формі. Може, і у формі громадських організацій, як у Фінляндії чи Естонії. Може, й у повноправному армійському підрозділі, як у вже згаданій Швейцарії. Навіть стихійно створені сили ТРО потребують інституціоналізації за участю держави, тому що вони дуже ефективні в бойових діях. Без держави нічого не буде, тому що поряд із силами ТрО, що перевищують ЗСУ, є й підрозділи, що виглядають як розбійники, і діють як розбійники. Є в ТрО і просто «перелякані». Справа в тому, що в перші дні війни не було часу розбиратися, чи не п'яниця чи наркоман людина, яка прийшла записатися. А зброя має бути лише у відповідальних людей, і це правильно. Зброя – це відповідальність.

ASPI news: Тероборона країною неоднорідна – у великих містах більше організації, та й контингент бійців інший. Чи варто тримати в ТрО загони з 3 людей, умовно?
Ігор Княжанський: Потрібно. Якщо, наприклад, у тому ж Хуторі Михайлівському в ТрО є 10 чоловік, це має за формою бути відділення з сержантом на чолі. Якщо ж там є лейтенант, то він уже повинен командувати чимось у більшій ОТГ. Як приклад, Ірпінь під Києвом не здали ворогові не тому, що там сильно "упиралися" ЗСУ, а завдяки тому, що "уперлися" ветерани, які купили у новобудовах Ірпеня квартири. Там, наскільки я знаю, із самого початку було приблизно 100 людей, які воювали у ближніх передмістях – Бучі, Гостомелі. Я знаю особисто багатьох із них, ми воювали разом. А формально вони тільки-но записалися в тероборону, хоча воювати вони чудово вміють, і прийшли зі своєю особистою зброєю - мисливськими карабінами.

ASPI news: Саме тому концепція «Старих Перців» – досвідчені бійці, які добре знають матчастину?
Ігор Княжанський: Так.

ASPI news: Ви відчуваєте, що ваш вік у цій концепції швидше плюс, ніж мінус?
Ігор Княжанський: Дивіться, мій реальний бойовий досвід розпочався у 2014 році, тоді мені було 48 років, майже «полтинник». Виявилося, що я і ще кілька моїх товаришів (трохи молодших за мене) зіграли в «Азові» вирішальну роль у тому, щоб швидко навчити молоде поповнення. І це не тільки в «Азові», в регулярній армії вчити було нікому! І потім, коли ми створювали другу танкову роту "Азова" та батальйон на їх основі, у нас були люди "у віці", як кажуть. Виявилося, що якщо приділяти фізичній підготовці достатньо уваги, то через півтора-два місяці ці ж люди повторювали свої результати, які у них були в 20 років. Звичайно, якщо вже прийшли Паркінсон з Альцгеймером, цього не буде, але якщо людина загалом здорова, вік не заважає привести себе у форму.

ASPI news: Яких людей ви приймаєте у «Старі Перці»?
Ігор Княжанський: Ми чекаємо на людей досвідчених, мотивованих, тверезих. Ми не беремо людей – любителів «змінених станів». Головне, чекаємо на відповідальних.

Телефон: +380 99 0643096
Електронна пошта
ТГ-канал

Грошова допомога:
Благодійний фонд «Лайф Дженерейшн», отримувач Вернигора Анатолій Вікторович
РНОКПП 3190900019
ПриватБанк
карта 5168 7450 1753 4543