Нелегальні реабілітаційні центри та хоспіси: після смертельної пожежі у Харкові фахівці пояснили важливість контролю (Відео)
Після гучної трагедії у Харкові, де під час пожежі 21січня у приватному пансіонаті "Золотий час" згоріло 15 осіб, громадськість почала активно обговорювати ситуацію із нелегальними соціальними закладами. 26 січня експерти влаштували у Києві тематичну пресконференцію.
Відомо, що приватний заклад у Харкові, де сталася пожежа, був пов'язаний із реабілітаційними центрами для наркозалежних, і місцеві жителі зверталися до правоохоронців, щоб зачинити його, втім, безуспішно. Експерти наголошують, що професійна якість послуг, які надаються у подібних місцях, є дуже сумнівною, і потрібно напрацьовувати ефективні механізми контролю, адже можливість моніторингу таких закладів ускладнена тим, що вони є приватною власністю.
Вячеслав Свірець, який є представником ГО "Експертний центр з прав людини", розповів про своє знайомство із проблематикою, що стосується таких закладів, та продемонстрував кадри, аби показати умови, в яких перебувають люди, яким доводиться перебувати там – часто поза власною волею.
"Наразі ми маємо дикий, стихійний, слабко врегульований і майже ніким і нічим не контрольований ринок соціальних послуг, де люди виступають живим товаром. Вперше я ознайомився із цією темою у 2018 році, коли натрапив на публікацію про незаконне насильницьке утримання людей в подібному закладі, де нічого спільного із реабілітацією не відбувалося", – сказав він.
Експерт нагадав, що у 2019 році було ухвалено закон "Про соціальні послуги", де це питання було описано, а у 2020 році було ухвалено наказ про затвердження стандарту державних послуг в таких центрах. Втім, незважаючи на наявність профільного закону наразі немає офіційної статистики щодо кількості подібних закладів.
"Їх може бути 500, 800, а може і в рази більше. Також немає фіксованої ціни на перебування людини в таких центрах. Десь ці заклади зареєстровані як громадська організація, десь як благодійна організація, десь як ФОП або ТОВ, немає єдиного стандарту. Наразі Мінсоцполітики має право контролю таких установ, але при умові, що вони внесені в реєстр надавачів соціальних послуг. Тобто якщо люди зареєструвалися, Мінсоцполітики може їх контролювати, а якщо ні – за це немає жодної відповідальності", – окреслив проблематику фахівець.
Свірець підкреслив, що представники ДСНС, санітарно-епідемічної служби та правоохоронці повинні мати право доступу до таких приміщень, аби контролювати стан протипожежної безпеки, санітарні норми, якість продуктів харчування тощо.
Правозахисник Артем Осипян додав, що керівники подібних закладів найчастіше не реєструють свій вид діяльності за КВЕДом, тому система їх не бачить, а також облаштовують приміщення, не дотримуючись необхідних норм – зокрема, стандарту, що передбачає 4 метри квадратних на одну особу, та встановлюючи на вікнах грати, які не відкриваються навіть всередину. Крім того, у працівників дуже часто немає профільної освіти або освіти взагалі. Тому, не маючи доступної та ефективної системи контролю, неможливо попередити такі ризики, як сталися у Харкові.
Раніше ASPI news повідомляло, яке харчування у державних та приватних пансіонатах для престарілих. Також відомо, що на Харкіщині було виявлено 32 нелегальних будинків для літніх.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.
В Україні військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявила, що потенційно до лав Збройних сил можуть долучитися близько 1,6 мільйона громадян, які ще не проходили службу. Водночас вона наголосила на кризі мобілізації та необхідності чітко визначити терміни служби, аби підвищити довіру суспільства до процесу.
Командирів 14-ї бригади та 10-го корпусу звільнили після внутрішніх конфліктів, які отримали назву «холодні війни». Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про кадрові зміни, наголосивши, що армія не може дозволити собі розколів у критичний момент війни.
Відомі українські спортсмени, олімпійські чемпіони з боротьби Жан Беленюк, В’ячеслав Олійник та Ельбрус Тедеєв, а також триразовий чемпіон світу з греко-римської боротьби Ігор Якушенко привітали командира спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан-Х» Андрія Мельника-Фаворита.
Кирило Буданов заявив, що в умовах гарячої фази війни Україна не може дозволити собі вільний продаж зброї. Він наголосив, що це було б неприйнятно як для українських військових на передовій, так і для західних партнерів, від яких Київ сам просить озброєння.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про стратегічну мету уряду – до 2030 року забезпечити працевлаштування 100 тисяч ветеранів і ветеранок у партнерстві держави та бізнесу.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.