Нелегальні реабілітаційні центри та хоспіси: після смертельної пожежі у Харкові фахівці пояснили важливість контролю (Відео)

Після гучної трагедії у Харкові, де під час пожежі 21січня у приватному пансіонаті "Золотий час" згоріло 15 осіб, громадськість почала активно обговорювати ситуацію із нелегальними соціальними закладами. 26 січня експерти влаштували у Києві тематичну пресконференцію.

Відомо, що приватний заклад у Харкові, де сталася пожежа, був пов'язаний із реабілітаційними центрами для наркозалежних, і місцеві жителі зверталися до правоохоронців, щоб зачинити його, втім, безуспішно.  Експерти наголошують, що професійна якість послуг, які надаються у подібних місцях, є дуже сумнівною, і потрібно напрацьовувати ефективні механізми контролю, адже можливість моніторингу таких закладів ускладнена тим, що вони є приватною власністю.

Вячеслав Свірець, який є представником ГО "Експертний центр з прав людини", розповів про своє знайомство із проблематикою, що стосується таких закладів, та продемонстрував кадри, аби показати умови, в яких перебувають люди, яким доводиться перебувати там – часто поза власною волею.

"Наразі ми маємо дикий, стихійний, слабко врегульований і майже ніким і нічим не контрольований ринок соціальних послуг, де люди виступають живим товаром. Вперше я ознайомився із цією темою у 2018 році, коли натрапив на публікацію про незаконне насильницьке утримання людей в подібному закладі, де нічого спільного із реабілітацією не відбувалося", – сказав він.

Експерт нагадав, що у 2019 році було ухвалено закон "Про соціальні послуги", де це питання було описано, а у 2020 році було ухвалено наказ про затвердження стандарту державних послуг в таких центрах. Втім, незважаючи на наявність профільного закону наразі немає офіційної статистики щодо кількості подібних закладів.

"Їх може бути 500, 800, а може і в рази більше. Також немає фіксованої ціни на перебування людини в таких центрах. Десь ці заклади зареєстровані як громадська організація, десь як благодійна організація, десь як ФОП або ТОВ, немає єдиного стандарту. Наразі Мінсоцполітики має право контролю таких установ, але при умові, що вони внесені в реєстр надавачів соціальних послуг. Тобто якщо люди зареєструвалися, Мінсоцполітики може їх контролювати, а якщо ні – за це немає жодної відповідальності", – окреслив проблематику фахівець.

Свірець підкреслив, що представники ДСНС, санітарно-епідемічної служби та правоохоронці повинні мати право доступу до таких приміщень, аби контролювати стан протипожежної безпеки, санітарні норми, якість продуктів харчування тощо. 

Правозахисник Артем Осипян додав, що керівники подібних закладів найчастіше не реєструють свій вид діяльності за КВЕДом, тому система їх не бачить, а також облаштовують приміщення, не дотримуючись необхідних норм – зокрема, стандарту, що передбачає 4 метри квадратних на одну особу, та встановлюючи на вікнах грати, які не відкриваються навіть всередину. Крім того, у працівників дуже часто немає профільної освіти або освіти взагалі. Тому, не маючи доступної та ефективної системи контролю, неможливо попередити такі ризики, як сталися у Харкові. 

Раніше ASPI news повідомляло, яке харчування у державних та приватних пансіонатах для престарілих. Також відомо, що на Харкіщині було виявлено 32 нелегальних будинків для літніх.