Опитування показує жахливу статистику домашнього насильства в Україні
27 листопада в Києві відбулась конференція на тему «Гендерно-обумовлене насильство: від збору даних до протидії! Запобігання, реагування та виклики». Відділ гендерної рівності Секретаріату ОБСЄ та координатори проектів ОБСЄ презентували дослідження «Благополуччя і безпека жінок» у країнах Східної і Південно-Східної Європи, включно з Україною.
Опитування проводилося у 2018 році. Загалом в дослідженні брали часть понад 15 тисяч жінок. Ці опитування встановили, що в Україні дві третини жінок (67%) з того часу, як їм виповнилося 15 років, пережили психологічне, фізичне або сексуальне насильство від своїх партнерів або інших людей.
Менеджери проекту з дослідження розповіли, що основною проблемою поширення цих видів насильства є мовчання.
«По-перше, кожен повинен задати самому собі питання, що я можу зробити, аби допомогти подолати гендерно-обумовлене насильство. Кожен день збільшуються заяви про домашнє насильство. Проте у більшості випадків жінки замовчують. Навіть, коли правоохоронні органи приїжджають, жінки відмовляються писати заяву, бо дуже люблять своїх кривдників», – говорить урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Шевченко.
Заступник начальника департаменту патрульної поліції Олексій Білошинський навів статистику викликів про допомогу через насильство, кількість заяв постраждалих та їх кривдників.
«За цей рік було зроблено понад 115 тисяч викликів на лінію 102 за фактом домашнього насильства. З них заведено протоколів лише 90 тисяч. І тільки 67 тисяч кривдників наразі знаходяться на обліку та зафіксовані в єдиному реєстрі досудових розслідувань», – відзначив Білошинський.
Менеджер проекту з відділу Секретаріату ОБСЄ Серані Зігель презентувала результати дослідження, проведеного ОБСЄ в Україні. До репрезентативної вибірки кількісного дослідження потрапили жінки віком від 18 до74 років, які проживають в Україні. Загалом у квітні – вересні 2018 року проведено 2 048 співбесід.

«В Україні дуже високий рівень поширеності різних форм насильства над жінками. Це і психологічне насильство, фізичне, сексуальне та інші форми. Ми помітили, що серед жінок дуже низький рівень обізнаності. Вони не знають, що робити, коли ти є об’єктом насильства. Лише 4 % опитаних проінформовані у цьому питанні. 33% відсотки жінок не добре інформовані та 31% взагалі не знають, що робити», – підкреслює Зігель.
За її словами, дуже низький рівень звернень до поліції. Через сексуальне домагання лише 1% (637) жінок, віком від 18 до 74 років, дійсно зверталися про допомогу.
«Чому вони не звертаються? Як виявилося, жінки не хочуть, щоб хтось дізнався про це. Деякі вважають це нормально, бо б'є – значить, любить. У деяких це викликано страхом, соромом та недовірою. Вони вважають, що до їх проблем віднесуться не серйозно, або навіть посміхнуться», – наголошує Зігель.
Учасники обговорення зауважили, що для того аби зменшити ці цифрові показники кривдників та жертв насилля, повинні існувати курси правової або психологічної допомоги. Недостатньо лише розмов. Мають бути тренінги як для них, так і для партнерів або членів сімей. Жінка або будь-яка людина повинна знати, що є телефон, куди вона може зателефонувати і яку допомогу може отримати.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.
В Україні військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявила, що потенційно до лав Збройних сил можуть долучитися близько 1,6 мільйона громадян, які ще не проходили службу. Водночас вона наголосила на кризі мобілізації та необхідності чітко визначити терміни служби, аби підвищити довіру суспільства до процесу.
Командирів 14-ї бригади та 10-го корпусу звільнили після внутрішніх конфліктів, які отримали назву «холодні війни». Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про кадрові зміни, наголосивши, що армія не може дозволити собі розколів у критичний момент війни.
Відомі українські спортсмени, олімпійські чемпіони з боротьби Жан Беленюк, В’ячеслав Олійник та Ельбрус Тедеєв, а також триразовий чемпіон світу з греко-римської боротьби Ігор Якушенко привітали командира спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан-Х» Андрія Мельника-Фаворита.
Кирило Буданов заявив, що в умовах гарячої фази війни Україна не може дозволити собі вільний продаж зброї. Він наголосив, що це було б неприйнятно як для українських військових на передовій, так і для західних партнерів, від яких Київ сам просить озброєння.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про стратегічну мету уряду – до 2030 року забезпечити працевлаштування 100 тисяч ветеранів і ветеранок у партнерстві держави та бізнесу.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.