Шантаж і телефонний "тероризм": що зміниться у взаємодії боржників і колекторських компаній в Україні

З 14 липня 2021 року в Україні почне діяти закон, покликаний впорядкувати роботу колекторських компаній. Чого очікувати від нововведень, з'ясовувало ASPI news.

Регулярні дзвінки із погрозами боржникам, членам їхніх родин і пересічним знайомим, психологічний шантаж і приниження честі і гідності людини – незмінні атрибути колекторських фірм в Україні, з якими зіткнулися немало громадян. Для того, аби врегулювати діяльність подібних компаній, депутати Верховної Ради ухвалили закон, який має змінити формат роботи колекторів. Нижче публікуємо його суть.

Відтепер роботу колекторських компаній контролюватиме Нацбанк, який матиме повноваження здійснювати нагляд за дотриманням правил про захист прав споживачів фінансових установ та у випадку виявлення порушень застосовувати заходи впливу.

Споживачі матимуть можливість звернутися до Національного банку України, ознайомивши з фактами порушень. Надалі Нацбанк буде розглядати звернення та вживати необхідні заходи, аби унеможливити такі ситуації в майбутньому.

Колекторські компанії будуть внесені до офіційного реєстру. Протягом місяця всі юридичні особи, що займаються врегулюванням простроченої заборгованості, матимуть зобов'язання подати до Нацбанку відомості для внесення до цього реєстру. У випадку, якщо вони не зроблять цього, кредитор буде змушений розірвати договір із компанією достроково або ж сплатити штраф у розмірі від 85 тисяч до 136 тисяч гривень.

Також встановлені наступні правила взаємодії колекторів і боржників

1. Протягом 10 робочих днів кредитор має повідомити споживача про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості.
2. Кредитор має надати споживачу докладну інформацію про колекторську компанію, яку він залучає – найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний номер юридичної особи, адресу та електронну пошту.
3. Протягом 5 робочих днів після першої взаємодії споживачу мають бути надані документи, які підтверджують інформацію про наявність боргу – детальний розрахунок за кожним періодом, підставу нарахування відсотків. До моменту, доки документи не будуть надані споживачу, кредитодавець не матиме права повторно з ним взаємодіяти. 
4. Заборонено вчиняти будь-які дії, що принижують особисту гідність, свободи, права в власність боржника, використання шантажу і погроз. 
5. Забороняється вводити в оману споживача щодо розміру простроченої заборгованості та наслідків, які можуть настати у випадку невиконання умов договору.
6. Забороняється вимагати від споживача, його близьких, поручителя, спадкоємця чи роботодавця брати на себе зобов'язання щодо простроченої заборгованості, якщо законом не передбачене інакше.
7. Забороняється без попереднього погодження проводити особисті зустрічі зі споживачем або його близькими.
8. Забороняється турбувати боржника більше, ніж двічі на добу – у часовий проміжок з 20:00 до 9:00, а також у вихідні, святкові і неробочі дні.
9. Забороняється приховувати інформацію про номер, з якого був здійснений дзвінок або ж надсилалося відповідне повідомлення.

Колекторська компанія буде зобов'язана фіксувати взаємодію зі споживачем за допомогою аудіо- та відеофіксації. У випадку, якщо колектори порушуватимуть встановлені правила етичної поведінки зі споживачами, на них очікує штраф у розмірі від 51 тисячі до 102 тисяч гривень.

ASPI news писало, що банкам заборонили використовувати у договорах дрібний шрифт. Також нардепи проголосували за законопроєкт про валютні іпотечні кредити.