У Мін'юсті розповіли, коли в Україні запрацює класичний суд присяжних
Класичний суд присяжних в Україні може запрацювати з 2021 року.
Про це 21 січня заявив заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук під час пресконференції "Запровадження класичного суду присяжних в Україні", повідомляє Урядовий портал.
Міністерство юстиції України розробило два законопроєкти, ухвалення яких забезпечить запровадження в країні класичного інституту присяжних.
Банчук пояснив, що хоча Конституцією закріплюється, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних, принцип їхньої роботи досі спирається на радянську практику. Для формального виконання цієї норми Конституції суд народних засідателів у 2012 році було перейменовано на суд присяжних, але фактично цей інститут не є судом присяжних у класичному розумінні.
"Положення Конституції в частині суду присяжних необхідно повністю реалізувати. Недостатньо лише перейменувати суд народних засідателів на суд присяжних. Необхідно чітко розділити встановлення судом присяжних питання винуватості-невинуватості та прийняття юридичних рішень професійним суддею", – Олександр Банчук.
Минулого року правозахисники та науковці разом з Міністерством юстиції України підготували два законопроєкти, які були нещодавно зареєстровані у парламенті.
"Один законопроєкт передбачає внесення змін до закону "Про судоустрій і статус суддів" щодо формування списку присяжних. Другий законопроєкт передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та до закону про Державний реєстр виборців. Сподіваємося, що вже цього року запропоновані зміни будуть схвалені парламентом та вступлять в силу у 2021 році", – повідомив заступник Міністра юстиції.
Відповідно до законопроєкту, суд присяжних буде здійснюватися колегією із 7 присяжних. Суд присяжних засідатиме окремо і виноситиме не вирок, а вердикт. Для цього присяжні мають відповісти на наступні питання: чи була подія злочином, чи винен підсудний у вчиненні злочину.
Присяжних пропонують набирати за списками виборців. Зараз перелік присяжних затверджують місцеві ради за згодою самих громадян, які захотіли стати присяжними. Саме з цієї причини в Україні бракує присяжних. До всього за такого порядку вони були невмотивовані, що призводило до відкладання і зриву судових процесів.
Якщо присяжні будуть обиратися за списком виборців, то це буде означати фактично не право громадянина бути присяжним, а обов’язок. При цьому завдання держави полягає у тому, щоб створити умови аби обов’язок був достатньо почесним, а його виконання відшкодовувалося.
Раніше повідомлялося, що так зване "Міністерство держбезпеки ЛНР" намагалося втягнути посадовця одного з регіональних підрозділів Мінюсту в Луганській області у злочинну діяльність на шкоду державній безпеці.
СуспільствоМіністр оборони України Михайло Федоров заявив про масштабну зміну підходу до роботи територіальних центрів комплектування, частину їхніх нинішніх функцій планують передати іншим структурам оборонного відомства в межах оновлення системи управління.
СуспільствоРосія намагається використати навіть наслідки власних атак проти України у інформаційній війні, заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
СуспільствоУкраїнські військовослужбовці, які не скористаються можливістю укласти нові контракти зі Збройними силами України, продовжать службу до моменту оголошення демобілізації. У Міністерстві оборони пояснили, що нова система контрактів не означає автоматичного звільнення тих, хто вирішить залишитися на чинних умовах служби.
СуспільствоБільшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).
СуспільствоЛід: Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що масштабна реформа територіальних центрів комплектування має розпочатися після оновлення системи грошового забезпечення військовослужбовців.
СуспільствоУ Київській області відбувся фінал всеукраїнського дитячого футбольного турніру «Кубок Соніка», присвяченого ветерану спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» Максиму Вільчинському («Сонік»). Захід об’єднав юних спортсменів з різних регіонів України та став символом поваги до українських захисників, які боронять незалежність держави.
СуспільствоРеєстрація законопроєкту №15289 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України на виконання Резолюції № 2646 (2026) Парламентської асамблеї Ради Європи" викликала жваву реакцію зі сторони однієї громадської організації: Центру протидії корупції.
СуспільствоУ Полтаві відбулася церемонія прощання з капітаном поліції Віталієм Плетенем, який загинув, виконуючи бойові завдання із захисту України від російської агресії.
СуспільствоНа полігоні продемонстрували можливості сучасного броньованого автомобіля MAC OWL, назва якого в перекладі з англійської означає «Сова». Символічно, що автомобіль отримав таку назву на знак подяки Воєнній розвідці України, яка брала безпосередню участь у розробці та вдосконаленні проєкту, спираючись на реальний бойовий досвід і потреби фронту.
СуспільствоЗа підтримки та під керівництвом начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області Євгена Рогачова поліцейські регіону взяли участь у велозаїзді на підтримку ветеранів та ветеранок.
СуспільствоМіністр оборони України Михайло Федоров заявив про масштабну зміну підходу до роботи територіальних центрів комплектування, частину їхніх нинішніх функцій планують передати іншим структурам оборонного відомства в межах оновлення системи управління.
СуспільствоРосія намагається використати навіть наслідки власних атак проти України у інформаційній війні, заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
СуспільствоУкраїнські військовослужбовці, які не скористаються можливістю укласти нові контракти зі Збройними силами України, продовжать службу до моменту оголошення демобілізації. У Міністерстві оборони пояснили, що нова система контрактів не означає автоматичного звільнення тих, хто вирішить залишитися на чинних умовах служби.
СуспільствоБільшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).