У Мін'юсті розповіли, коли в Україні запрацює класичний суд присяжних
Класичний суд присяжних в Україні може запрацювати з 2021 року.
Про це 21 січня заявив заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук під час пресконференції "Запровадження класичного суду присяжних в Україні", повідомляє Урядовий портал.
Міністерство юстиції України розробило два законопроєкти, ухвалення яких забезпечить запровадження в країні класичного інституту присяжних.
Банчук пояснив, що хоча Конституцією закріплюється, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних, принцип їхньої роботи досі спирається на радянську практику. Для формального виконання цієї норми Конституції суд народних засідателів у 2012 році було перейменовано на суд присяжних, але фактично цей інститут не є судом присяжних у класичному розумінні.
"Положення Конституції в частині суду присяжних необхідно повністю реалізувати. Недостатньо лише перейменувати суд народних засідателів на суд присяжних. Необхідно чітко розділити встановлення судом присяжних питання винуватості-невинуватості та прийняття юридичних рішень професійним суддею", – Олександр Банчук.
Минулого року правозахисники та науковці разом з Міністерством юстиції України підготували два законопроєкти, які були нещодавно зареєстровані у парламенті.
"Один законопроєкт передбачає внесення змін до закону "Про судоустрій і статус суддів" щодо формування списку присяжних. Другий законопроєкт передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та до закону про Державний реєстр виборців. Сподіваємося, що вже цього року запропоновані зміни будуть схвалені парламентом та вступлять в силу у 2021 році", – повідомив заступник Міністра юстиції.
Відповідно до законопроєкту, суд присяжних буде здійснюватися колегією із 7 присяжних. Суд присяжних засідатиме окремо і виноситиме не вирок, а вердикт. Для цього присяжні мають відповісти на наступні питання: чи була подія злочином, чи винен підсудний у вчиненні злочину.
Присяжних пропонують набирати за списками виборців. Зараз перелік присяжних затверджують місцеві ради за згодою самих громадян, які захотіли стати присяжними. Саме з цієї причини в Україні бракує присяжних. До всього за такого порядку вони були невмотивовані, що призводило до відкладання і зриву судових процесів.
Якщо присяжні будуть обиратися за списком виборців, то це буде означати фактично не право громадянина бути присяжним, а обов’язок. При цьому завдання держави полягає у тому, щоб створити умови аби обов’язок був достатньо почесним, а його виконання відшкодовувалося.
Раніше повідомлялося, що так зване "Міністерство держбезпеки ЛНР" намагалося втягнути посадовця одного з регіональних підрозділів Мінюсту в Луганській області у злочинну діяльність на шкоду державній безпеці.
Росія системно використовує FPV-дрони та інші безпілотники малого радіуса дії для цілеспрямованих атак на мирне населення України.
Президент Володимир Зеленський жорстко відреагував на оприлюднене російськими військовими відео атаки дрона на цивільного жителя Херсона, заявивши, що такі дії свідчать про повну деградацію агресора.
Служба безпеки України продовжує впроваджувати сучасні європейські підходи до своєї діяльності, приділяючи особливу увагу питанням доброчесності, прозорості та ефективного урядування.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що практика так званої "бусифікації" під час мобілізації створює серйозні ризики не лише для довіри суспільства до держави, а й для обороноздатності країни.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що корупція в територіальних центрах комплектування стала однією з найгостріших проблем мобілізаційного процесу.
Українські безекіпажні технології продовжують привертати увагу міжнародної спільноти. Журналісти авторитетного видання Business Insider відвідали Україну, щоб ознайомитися з новітніми розробками у сфері військових технологій та поспілкуватися з їхніми розробниками й військовими, які застосовують їх безпосередньо на полі бою.
Сили безпілотних систем Збройних сил України провели одну з найрезультативніших морських операцій останнього часу, уразивши за одну ніч одразу сім російських суден.
У 155-й окремій механізованій бригаді імені Анни Київської відбулася зміна керівництва.
Україна стоїть перед одним із найсерйозніших викликів від початку повномасштабної війни.
Колишній командир 155-ї окремої механізованої бригади Станіслав Лучанов уперше публічно прокоментував кримінальне провадження, у межах якого військовослужбовців підрозділу підозрюють у вбивстві двох братів на Київщині.
Росія системно використовує FPV-дрони та інші безпілотники малого радіуса дії для цілеспрямованих атак на мирне населення України.
Президент Володимир Зеленський жорстко відреагував на оприлюднене російськими військовими відео атаки дрона на цивільного жителя Херсона, заявивши, що такі дії свідчать про повну деградацію агресора.
Служба безпеки України продовжує впроваджувати сучасні європейські підходи до своєї діяльності, приділяючи особливу увагу питанням доброчесності, прозорості та ефективного урядування.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що практика так званої "бусифікації" під час мобілізації створює серйозні ризики не лише для довіри суспільства до держави, а й для обороноздатності країни.