У Мін'юсті розповіли, коли в Україні запрацює класичний суд присяжних
Класичний суд присяжних в Україні може запрацювати з 2021 року.
Про це 21 січня заявив заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук під час пресконференції "Запровадження класичного суду присяжних в Україні", повідомляє Урядовий портал.
Міністерство юстиції України розробило два законопроєкти, ухвалення яких забезпечить запровадження в країні класичного інституту присяжних.
Банчук пояснив, що хоча Конституцією закріплюється, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних, принцип їхньої роботи досі спирається на радянську практику. Для формального виконання цієї норми Конституції суд народних засідателів у 2012 році було перейменовано на суд присяжних, але фактично цей інститут не є судом присяжних у класичному розумінні.
"Положення Конституції в частині суду присяжних необхідно повністю реалізувати. Недостатньо лише перейменувати суд народних засідателів на суд присяжних. Необхідно чітко розділити встановлення судом присяжних питання винуватості-невинуватості та прийняття юридичних рішень професійним суддею", – Олександр Банчук.
Минулого року правозахисники та науковці разом з Міністерством юстиції України підготували два законопроєкти, які були нещодавно зареєстровані у парламенті.
"Один законопроєкт передбачає внесення змін до закону "Про судоустрій і статус суддів" щодо формування списку присяжних. Другий законопроєкт передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та до закону про Державний реєстр виборців. Сподіваємося, що вже цього року запропоновані зміни будуть схвалені парламентом та вступлять в силу у 2021 році", – повідомив заступник Міністра юстиції.
Відповідно до законопроєкту, суд присяжних буде здійснюватися колегією із 7 присяжних. Суд присяжних засідатиме окремо і виноситиме не вирок, а вердикт. Для цього присяжні мають відповісти на наступні питання: чи була подія злочином, чи винен підсудний у вчиненні злочину.
Присяжних пропонують набирати за списками виборців. Зараз перелік присяжних затверджують місцеві ради за згодою самих громадян, які захотіли стати присяжними. Саме з цієї причини в Україні бракує присяжних. До всього за такого порядку вони були невмотивовані, що призводило до відкладання і зриву судових процесів.
Якщо присяжні будуть обиратися за списком виборців, то це буде означати фактично не право громадянина бути присяжним, а обов’язок. При цьому завдання держави полягає у тому, щоб створити умови аби обов’язок був достатньо почесним, а його виконання відшкодовувалося.
Раніше повідомлялося, що так зване "Міністерство держбезпеки ЛНР" намагалося втягнути посадовця одного з регіональних підрозділів Мінюсту в Луганській області у злочинну діяльність на шкоду державній безпеці.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.
В Україні військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявила, що потенційно до лав Збройних сил можуть долучитися близько 1,6 мільйона громадян, які ще не проходили службу. Водночас вона наголосила на кризі мобілізації та необхідності чітко визначити терміни служби, аби підвищити довіру суспільства до процесу.
Командирів 14-ї бригади та 10-го корпусу звільнили після внутрішніх конфліктів, які отримали назву «холодні війни». Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про кадрові зміни, наголосивши, що армія не може дозволити собі розколів у критичний момент війни.
Відомі українські спортсмени, олімпійські чемпіони з боротьби Жан Беленюк, В’ячеслав Олійник та Ельбрус Тедеєв, а також триразовий чемпіон світу з греко-римської боротьби Ігор Якушенко привітали командира спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан-Х» Андрія Мельника-Фаворита.
Кирило Буданов заявив, що в умовах гарячої фази війни Україна не може дозволити собі вільний продаж зброї. Він наголосив, що це було б неприйнятно як для українських військових на передовій, так і для західних партнерів, від яких Київ сам просить озброєння.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про стратегічну мету уряду – до 2030 року забезпечити працевлаштування 100 тисяч ветеранів і ветеранок у партнерстві держави та бізнесу.
Асоціація спортивної боротьби міста Києва привітала бойового командира спецпідрозділу «Артан-Х» у складі підрозділу «Артан» Головного управління розвідки Міністерства оборони України — Андрія Мельника з позивним «Фаворит» з Днем народження.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.