В Раді планують прив'язати прожитковий мінімум до середньої зарплати
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 3515, згідно з яким пропонується створити передумови для підвищення прожиткового мінімуму, прив’язавши його рівень до відсотка від середньомісячної зарплати по країні за рік.
Депутати зареєстрували законопроєкт з новими пропозиціями щодо системи розрахунку. Про це йдеться в законопроєкті №3515 "Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення".
Згідно із пояснювальною запискою, основною ідеєю є створення "передумов для підвищення прожиткового мінімуму".
"Передбачається, що прожитковий мінімум повинен встановлюватися в процентному співвідношенні до середньомісячної заробітної плати в Україні за рік, що передує року формування державного бюджету на наступний рік, з урахуванням прогнозного рівня інфляції поточного року", – зазначено в документі.
Також законопроєкт передбачає, що процентне співвідношення розміру прожиткового мінімуму до середньомісячної зарплати має становити не менше ніж вказані показники:
- у 2021 році – 40%;
- у 2022 році – 41%;
- у 2023 році – 42%;
- у 2024 році – 43%;
- у 2025 році – 44%;
- у 2026 році – 45%;
- у 2027 році – 46%;
- у 2028 році – 47%;
- у 2029 році – 48%;
- у 2030 році – 49%;
- у 2031 році – 50%.
При цьому, якщо розмір середньомісячної зарплати протягом трьох місяців буде більше ніж на 10% перевищувати розмір прожиткового мінімуму, Кабмін повинен розглянути питання про підвищення останнього. Окремо автори законопроєкту підкреслюють, що за такої системи прожитковий мінімум не повинен застосовуватися до розрахунку штрафів.
Нагадаємо, зараз середній прожитковий мінімум в Україні становить 2027 гривень. 12 березня міністр соціальної політики Марина Лазебна повідомила, що спосіб розрахунку прожиткового мінімуму можуть переглянути. Раніше повідомлялось, що зміни прожиткового мінімуму вплинули на посилення кримінальної відповідальності за крадіжки.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.
В Україні військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявила, що потенційно до лав Збройних сил можуть долучитися близько 1,6 мільйона громадян, які ще не проходили службу. Водночас вона наголосила на кризі мобілізації та необхідності чітко визначити терміни служби, аби підвищити довіру суспільства до процесу.
Командирів 14-ї бригади та 10-го корпусу звільнили після внутрішніх конфліктів, які отримали назву «холодні війни». Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про кадрові зміни, наголосивши, що армія не може дозволити собі розколів у критичний момент війни.
Відомі українські спортсмени, олімпійські чемпіони з боротьби Жан Беленюк, В’ячеслав Олійник та Ельбрус Тедеєв, а також триразовий чемпіон світу з греко-римської боротьби Ігор Якушенко привітали командира спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан-Х» Андрія Мельника-Фаворита.
Кирило Буданов заявив, що в умовах гарячої фази війни Україна не може дозволити собі вільний продаж зброї. Він наголосив, що це було б неприйнятно як для українських військових на передовій, так і для західних партнерів, від яких Київ сам просить озброєння.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про стратегічну мету уряду – до 2030 року забезпечити працевлаштування 100 тисяч ветеранів і ветеранок у партнерстві держави та бізнесу.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.