Закон про чіпування домашніх тварин: чим занепокоєні експерти

Позитивна ініціатива народних депутатів може обернутися створенням нерівноправних умов для частини ветеринарних лікарів та збільшенням вартості чіпування в рази. ASPI news дізналося, що думають про законопроєкт фахівці.

Що таке чіпування тварин

Мікрочіп, який безболісно вводиться під шкіру за допомогою звичайного шприца і є малесенькою (2х12 міліметрів) пластинкою біоскла з 15-значним номером, - це засіб юридичної "прив'язки" домашнього улюбленця до його господаря. Номер зчитують спеціальним сканером.

Номер чіпа заноситься у спеціальний реєстр домашніх тварин. У європейських країнах всі домашні собаки та коти числяться у спеціальному реєстрі, де вказано їхні дані та, головне, дані їхніх господарів. В Україні наразі діють кілька таких сервісів-реєстрів. Реєстрацію можна пройти самостійно, але зазвичай її роблять у ветеринарній клініці, одразу після чіпування. Коштує вся процедура від 100 до 500 грн залежно від цінової політики клініки.

Для ідентифікації можна використовувати також медальйон на нашийнику, однак нашийник можна зняти чи він може загубитися. А нанесення тавра чи татуювання - болісна процедура, тож від неї в ЄС уже відійшли. За оцінками експертів, в Україні чіповані лише 10% домашніх улюбленців, більшість з яких собаки.

Навіщо чіпувати собаку чи кота

По-перше, реєстрація та чіпування означає, що господар має відповідати, у тому числі і перед законом, за благополуччя свого підопічного: робити всі щеплення, доглядати тощо. Та й вигнати на вулицю собаку чи кота не можна. За оцінками організацій, які захищають права тварин, кожна третя бездомна кішка чи собака - це тварина, яку вигнали господарі або яка народилася у вигнаної тварини вже на вулиці.

По-друге, якщо звірятко загубиться, його господаря відразу знайдуть, як тільки сканують вживлений тварині чіп. І, нарешті, досить просто перевірити, чи може ця тварина мати, приміром, сказ.

Нині правила перетину кордонів ЄС вимагають обов'язкове чіпування кішок і собак. В'їзд нечіпованих тварин туди просто заборонено. Однак не слід плутати чіп з ветеринарним паспортом. Останній - це поки що необов'язковий в українському законодавстві документ про стан здоров'я тварини, в який можуть вписувати номер чіпа. А чіп - це прив'язка до "справи" собаки чи кота у реєстрі домашніх тварин.

Що прописано в законопроєкті

Законопроєкт № 3593 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин" передбачає, черед іншого, створення єдиної державної бази даних домашніх тварин (котів, собак, худоби та диких тварин, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах). Автори документу вважають, що така база даних та єдині правила реєстрації та ідентифікації тварин допоможуть запобігати спалахам спільних для тварин і людей хвороб, а також наблизити законодавство України до європейських норм щодо охорони життя і здоров'я людей і тварин та забезпечити "належний рівень простежуваності переміщення тварин".

Отож ініціатори пропонують створити єдиний державний реєстр домашніх і бездомних тварин і запровадити обов'язкову реєстрацію та чипізацію домашніх улюбленців. За чіпування мають платити господарі тварин, а ту саму процедуру для бродячих будуть фінансувати місцеві бюджети. За нереєстрацію тварини господаря каратимуть штрафом від двох до чотирьох мінімальних зарплат.

За що експерти розкритикували законопроєкт

Автори документу не прописали терміни, в які після введення закону в дію слід буде зареєструвати тварин. Незрозуміло навіть, чи передбачено для цього перехідний період. Також незрозуміло, в який термін після появи (народження) тварини слід здійснювати цю процедуру. І якщо перехідний період зробити замалим, впровадження новації призведе до того, що на вулиці одночасно викинуть тисячі котів і собак, - застеріг засновник міжнародної бази даних Animal ID Віктор Копач.

Другим суттєвим недоліком фахівці вважають відсутність поняття державної власності на тварину (прописано лише юридичних та фізичних власників). Тож незрозуміло, у якому статусі опиниться, скажімо, конфіскована тварина.

Крім того, у нашій державі ще 2009 року ухвалили закон про реєстрацію та ідентифікацію сільськогосподарських тварин, однак реальної працюючої системи реєстрації чиновники так і не спромоглися створити. Тож для того, щоб закон, запропонований депутатами зараз, реально запрацював, доведеться розробляти ще чимало підзаконних актів. Наприклад, щодо вартості ідентифікації та реєстрації тварин усіх категорій та форм власності.

Однак найсерйознішим недоліком законопроєкту є положення про те, що вносити і змінювати інформацію в реєстр тварин дозволятимуть не всім ветеринарам, а лише державним - тим, хто пройде спеціальне навчання і отримає ліцензію. Це створить своєрідну монополію і призведе до нерівних умов на ринку ветеринарних послуг, а відтак - зростання вартості послуги, - застеріг Віктор Копач. Він задає слушне питання: що в такому разі робити засновникам діючих баз даних та тих, хто, приміром, вже зареєстрований у EuroPetNet.

На думку експертів, база даних має бути державною, однак доступ до неї слід надавати як з державних, так і приватних майданчиків - асоційовані з нею бази даних. Так і нечесної монополії не буде, і ціна питання для власників котів і собак залишатиметься прийнятною, - вважає Копач.

Раніше ASPI news повідомляло, що через нестачу коштів уряд внесе суттєві зміни у систему пенсійного забезпечення громадян. Також повідомлялося, що в профільному комітеті врахували більш як половину з 3,5 тисячі поправок до закону про легалізацію ігорного бізнесу.