Херсон у "червоній зоні": на вулицях з'явилися ковідні патрулі

З п'ятниці, 15 жовтня, на території Херсонщини набрали чинності обмеження "червного" рівня епідемічної небезпеки поширення СOVID-19. Через це у Херсоні запрацювали т.зв. "протиковідні патрулі".
Херсонські лікарні, які визначені опорними для боротьби з коронавірусною хворобою, заповнені більш, ніж на 95%. Про це розповів в.о.заступника міського голови Роман Головня, інформує пресслужба міськради.
Міська влада моніторить питання дотримання карантинних вимог й у Херсоні наразі працює 12 протиковідних патрулів. У цьому напрямку посилено працюють також правоохоронні органи.
Загальними правилами карантинних обмежень червоної зони забороняється робота закладів громадського харчування, окрім адресної доставки та замовлень на винос, робота ТРЦ та інших розважальних закладів, кінотеатрів, театрів тощо, робота закладів освіти, окрім дитячих садків і початкових класів шкіл, робота непродовольчих ринків і магазинів, спортзалів, басейнів і фітнес-центрів, проведення масових заходів, окрім офіційних спортивних заходів і матчів командних ігрових видів спорту без глядачів, робота закладів культури, окрім історико-культурних заповідників, проведення кіно- та відеозйомки. У "червоній" зоні дозволяється робота банків, АЗС, ветеринарних магазинів, аптек та всіх продовольчих магазинів. У громадських місцях обов’язкове носіння маски та дотримання дистанції в 1,5 м. У громадському транспорті займаються лише пасажирські місця. Обмеження червоного рівня не будуть застосовуватися за умови наявності у всіх учасників масових заходів "зеленого" COVID-сертифікату.
Нагадаємо, Кабмін затвердив нові правила міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах із "жовтим", "помаранчевим" та "червоним" рівнями епідеміологічної небезпеки. Це, ймовірно, викликатиме обурення населення, вважає колишній міністр охорони здоров’я Максим Степанов. ASPI news інформувало, що Херсонщина першою увійшла до "червоної" зони. У Запорізькій, Житомирській, Дніпропетровській, Донецькій та Харківській областях також введуть суворіші правила та обмеження.
Це питання часто ставлять пацієнти, які серйозно налаштовані позбутися зайвої ваги. Відповідає на нього досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко, пояснюючи, у чому різниця між хірургічним та медикаментозним шляхом, а також які наслідки можуть виникати після обох підходів.
Чи можна продовжувати прийом препаратів із агоністами рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) напередодні хірургічного втручання? Це запитання останнім часом усе частіше ставлять пацієнти. Відповідь надала лікар-ендокринолог з багаторічним досвідом Олена Давиденко.
Можно ли продолжать приём препаратов с агонистами рецепторов глюкагоноподобного пептида-1 (GLP-1) накануне хирургического вмешательства? Этот вопрос всё чаще звучит от пациентов. Ответ дала врач-эндокринолог с многолетним опытом Елена Давиденко.
Під час подорожей, особливо за кордоном, виникнення нездужань — справа не рідкісна. У нових умовах не завжди є змога швидко звернутись до лікаря чи знайти потрібний препарат.
Одне з найпоширеніших запитань серед пацієнтів, які стикаються з інсулінорезистентністю: чи є ліки, які здатні знижувати синтез інсуліну? Відповідь на це питання надала досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко.
Одне з найпоширеніших запитань серед пацієнтів, які стикаються з інсулінорезистентністю: чи є ліки, які здатні знижувати синтез інсуліну? Відповідь на це питання надала досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко.
Досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко розповіла, що Mounjaro (тирцепатид) — це інноваційний препарат, який значно перевершує семаглутид (Ozempic, Wegovy) за силою дії. Завдяки комбінації двох аналогів природних гормонів він не лише ефективніше пригнічує апетит, а й суттєвіше впливає на шлунково-кишковий тракт.
Досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко розповіла, що Mounjaro (тирцепатид) — це інноваційний препарат, який значно перевершує семаглутид (Ozempic, Wegovy) за силою дії. Завдяки комбінації двох аналогів природних гормонів він не лише ефективніше пригнічує апетит, а й суттєвіше впливає на шлунково-кишковий тракт.
Лікар ендокринолог, нутриціолог з багаторічним досвідом Олена Давиденко розповіла, чому препарати для зниження ваги стають дедалі популярнішими. Проте, як вказує лікар, самостійне застосування таких засобів без медичних показань і професійного супроводу може становити серйозну загрозу для здоров’я.
Пояснює лікар-ендокринолог та нутриціолог з багаторічним досвідом Олена Давиденко:
Це питання часто ставлять пацієнти, які серйозно налаштовані позбутися зайвої ваги. Відповідає на нього досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко, пояснюючи, у чому різниця між хірургічним та медикаментозним шляхом, а також які наслідки можуть виникати після обох підходів.
Чи можна продовжувати прийом препаратів із агоністами рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) напередодні хірургічного втручання? Це запитання останнім часом усе частіше ставлять пацієнти. Відповідь надала лікар-ендокринолог з багаторічним досвідом Олена Давиденко.
Можно ли продолжать приём препаратов с агонистами рецепторов глюкагоноподобного пептида-1 (GLP-1) накануне хирургического вмешательства? Этот вопрос всё чаще звучит от пациентов. Ответ дала врач-эндокринолог с многолетним опытом Елена Давиденко.
Під час подорожей, особливо за кордоном, виникнення нездужань — справа не рідкісна. У нових умовах не завжди є змога швидко звернутись до лікаря чи знайти потрібний препарат.