Херсон у "червоній зоні": на вулицях з'явилися ковідні патрулі

З п'ятниці, 15 жовтня, на території Херсонщини набрали чинності обмеження "червного" рівня епідемічної небезпеки поширення СOVID-19. Через це у Херсоні запрацювали т.зв. "протиковідні патрулі".
Херсонські лікарні, які визначені опорними для боротьби з коронавірусною хворобою, заповнені більш, ніж на 95%. Про це розповів в.о.заступника міського голови Роман Головня, інформує пресслужба міськради.
Міська влада моніторить питання дотримання карантинних вимог й у Херсоні наразі працює 12 протиковідних патрулів. У цьому напрямку посилено працюють також правоохоронні органи.
Загальними правилами карантинних обмежень червоної зони забороняється робота закладів громадського харчування, окрім адресної доставки та замовлень на винос, робота ТРЦ та інших розважальних закладів, кінотеатрів, театрів тощо, робота закладів освіти, окрім дитячих садків і початкових класів шкіл, робота непродовольчих ринків і магазинів, спортзалів, басейнів і фітнес-центрів, проведення масових заходів, окрім офіційних спортивних заходів і матчів командних ігрових видів спорту без глядачів, робота закладів культури, окрім історико-культурних заповідників, проведення кіно- та відеозйомки. У "червоній" зоні дозволяється робота банків, АЗС, ветеринарних магазинів, аптек та всіх продовольчих магазинів. У громадських місцях обов’язкове носіння маски та дотримання дистанції в 1,5 м. У громадському транспорті займаються лише пасажирські місця. Обмеження червоного рівня не будуть застосовуватися за умови наявності у всіх учасників масових заходів "зеленого" COVID-сертифікату.
Нагадаємо, Кабмін затвердив нові правила міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах із "жовтим", "помаранчевим" та "червоним" рівнями епідеміологічної небезпеки. Це, ймовірно, викликатиме обурення населення, вважає колишній міністр охорони здоров’я Максим Степанов. ASPI news інформувало, що Херсонщина першою увійшла до "червоної" зони. У Запорізькій, Житомирській, Дніпропетровській, Донецькій та Харківській областях також введуть суворіші правила та обмеження.
Тема екзосом стрімко набирає популярності у сфері естетичної та регенеративної медицини. Багато клінік уже пропонують процедури з використанням цих наночастинок як “революційне” омолодження. Проте що за цим стоїть насправді — розповідає лікар-ендокринолог і нутриціолог Олена Давиденко.
Багато хто стикається з ситуацією, коли здається — зроблено все для схуднення, але результату немає. Раціон збалансований, дефіцит калорій дотриманий, фізична активність є. А вага стоїть. Чому так відбувається — розповідає практикуючий лікар-ендокринолог і нутриціолог Олена Давиденко.
Багато хто стикається з ситуацією, коли здається — зроблено все для схуднення, але результату немає. Раціон збалансований, дефіцит калорій дотриманий, фізична активність є. А вага стоїть. Чому так відбувається — розповідає практикуючий лікар-ендокринолог і нутриціолог Олена Давиденко.
Серед популярних запитів у Google та соцмережах — як «прискорити метаболізм». Але за цим питанням ховається не лише бажання схуднути чи покращити самопочуття. Часто — і реальні ризики.
Серед нових надійних розробок у боротьбі з ожирінням все частіше звучить назва “ретатрутид” — експериментальна молекула, яка вже перевершила за ефективністю відомі GLP-1 препарати.
Серед нових надійних розробок у боротьбі з ожирінням все частіше звучить назва “ретатрутид” — експериментальна молекула, яка вже перевершила за ефективністю відомі GLP-1 препарати.
Часто, читаючи медичні блоги в соцмережах, виникає питання — а хто перед нами насправді: лікар із системною освітою, чи просто фахівець із курсів? Особливо коли йдеться про складні теми, як-от гормональний дисбаланс, ожиріння чи метаболічні порушення. У випадку з Оленою Давиденко — сумнівів бути не може.
Часто, читаючи медичні блоги в соцмережах, виникає питання — а хто перед нами насправді: лікар із системною освітою, чи просто фахівець із курсів? Особливо коли йдеться про складні теми, як-от гормональний дисбаланс, ожиріння чи метаболічні порушення. У випадку з Оленою Давиденко — сумнівів бути не може.
Часто, читаючи медичні блоги в соцмережах, виникає питання — а хто перед нами насправді: лікар із системною освітою, чи просто фахівець із курсів? Особливо коли йдеться про складні теми, як-от гормональний дисбаланс, ожиріння чи метаболічні порушення. У випадку з Оленою Давиденко — сумнівів бути не може.
Попри широку популярність препаратів на основі тирзепатиду (Mounjaro, Zepbound), досвід клінічної практики та нові наукові дані свідчать: не всі пацієнти досягають бажаного зниження ваги навіть при правильному застосуванні. У чому ж причина?
Тема екзосом стрімко набирає популярності у сфері естетичної та регенеративної медицини. Багато клінік уже пропонують процедури з використанням цих наночастинок як “революційне” омолодження. Проте що за цим стоїть насправді — розповідає лікар-ендокринолог і нутриціолог Олена Давиденко.
Багато хто стикається з ситуацією, коли здається — зроблено все для схуднення, але результату немає. Раціон збалансований, дефіцит калорій дотриманий, фізична активність є. А вага стоїть. Чому так відбувається — розповідає практикуючий лікар-ендокринолог і нутриціолог Олена Давиденко.
Багато хто стикається з ситуацією, коли здається — зроблено все для схуднення, але результату немає. Раціон збалансований, дефіцит калорій дотриманий, фізична активність є. А вага стоїть. Чому так відбувається — розповідає практикуючий лікар-ендокринолог і нутриціолог Олена Давиденко.
Серед популярних запитів у Google та соцмережах — як «прискорити метаболізм». Але за цим питанням ховається не лише бажання схуднути чи покращити самопочуття. Часто — і реальні ризики.