Тарифи без обмежень та "вічний" Ситник: Скільки коштують мільярди МВФ
Україна отримала перші два мільярди доларів від міжнародного валютного фонду. Найближчим часом кошти надійдуть на рахунки Національного банку України. Кореспондент АСПІ з'ясовував на яких умовах Україна отримала мільярди від головного міжнародного кредитора.
Нові тарифи і друга пенсія
"Сподіваюся, що ми назвемо її останньою програмою співпраці з МВФ", - надихала на початку вересня 2019 року тодішній міністр фінансів Оксана Маркарова. Не минуло й року як остаточне прощавай в інформаційному просторі перетворилося на рятуйте. Сповільнення зростання економіки у четвертому кварталі 2019 року було доповнено світовою фінансовою кризою та карантином, і найпопулярніший кредитор знову "поспішає на допомогу". Залишається питання, скільки коштуватимуть платникам податків нові мільярди від МВФ?
Отже, Україна поновила співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Після понад річної перерви і ухвалення багатостраждального банківського закону на рахунки Національного банку України надійде близько 2 мільярдів доларів з очікуваних п’яти, і вдвічі менше, ніж це планувалося восени 2019 року. Остаточний перелік зобов’язань нашої держави перед кредитором залишається таємницею за сімома печатками. І далеко не факт, що усі 5 мільярдів Україна зможе отримати від головного кредитора. На це натякнув заступник голови Національного банку Олег Чурій, зауваживши, що, ймовірно, "Україні доведеться вчитися жити без допомоги кредитора".
За неофіційною інформацією, новий меморандум з МВФ - це перш за все про тарифи. Оприлюднена урядова програма стимулювання економіки передбачає підвищення цін на електроенергію для населення. Однак у 2020 році, як запевнив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, цього робити не будуть. Хоча збільшення виробництва електроенергії тепловиками на тлі скорочення частки більш дешевої електроенергії АЕС може стати поштовхом для зростання цін на електрику.
Окрім корегування тарифів на електроенергію на співвітчизників, ймовірно, з часом чекають і нові тарифи на газ і, як наслідок, подорожчання опалення адже, як відомо близько 80% собівартості тепла - це вартість блакитного палива. До того ж, влада взяла на себе зобов’язання покрити тарифом усі інвестиційні витрати теплокомуненерго. А записати в рубрику "інвестиційні витрати" можна багато що зовсім не пов’язаного з операційною діяльністю тієї чи іншої компанії.
Не дивно, що урядовці вже почали "збивати" потенційно негативну хвилю. Міністр фінансів Сергій Марченко на початку червня в ефірі одного з телеканалів заявив, що позика МВФ дозволить "знизити навантаження на гаманці українців". А під час години запитань до уряду додав, що "жодного підвищення тарифів меморандум не передбачає".
"Буде встановлений ринковий механізм формування ціни на газ(ціна на газ для населення буде залежати від його вартості на біржі в Амстердамі. Так звана формула "Амстердам плюс" і більше не буде фіксованою – ASPI.) Зараз ціна більше 4 тисяч, тоді як на ринку - 2275 гривень. Таким чином, вартість газу в період опалювального сезону для населення буде знижена", - розповів Марченко.
Однак дешеві нафта та газ - це не назавжди. Ціни на нафту вже збільшуються через очікуване зростання попиту внаслідок подальшого скасування коронавірусних обмежень. Відштовхнулись від мінімумів і ціни на газ закріплюються на нових максимумах, поки це тимчасові сплески. Водночас, за прогнозом очільниці Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої у 2021 році вже очікується часткове відновлення світової економіки, що, звісно, підштовхне вгору і попит на енергоресурси, і заповнені сховища нафти та газу почнуть поволі спустошуватися. Отже, дешевий газ для населення, про який говорить уряд, це тимчасово. Звісно, якщо урядовці не відмовляться від зобов’язань перед кредитором, так само, як головний герой відомого серіалу.
Отримувачів соцдопомоги влада обіцяє більш ретельно перевіряти, на майбутніх пенсіонерів потенційно можуть очікувати і неприємні новини. Реанімується ідея впровадження так званої другої пенсії (накопичувальної), але, коли її буде впроваджено і формула нарахування - не зрозуміла.
Тарифна тема не вперше виникає у співпраці між Україною та МВФ. Як свідчать записи розмов, голос, схожий на п’ятого президента Петра Порошенка, розповідає начебто колишньому віце-президенту США Джо Байдену про зростання тарифів для населення понад розмір, на якому наполягав МВФ.
Неприємні сюрпризи можуть очікувати і на фізичних осіб - підприємців. Згідно до проекту меморандуму, нова влада бере на себе зобов’язання "стимулювати переведення ФОПів на універсальну систему оподаткування", тобто скорочення кількості спрощенців. Як це буде здійснюватися на практиці, наразі не зрозуміло. Зауважимо, що МВФ не зобов’язує владу ліквідувати ''спрощенців''. У владній верхівці вважають, що спрощенці працюють лише задля мінімізації податків великими компаніями, що далеко не завжди відповідає дійсності.
Ті ж підприємці, хто залишиться, будуть зобов’язані, як відомо, встановити касові апарати. Однак обіцяних безкоштовних справних мобільних кас від держави для тестування співрозмовники автора цих рядків зі "спрощенців" не отримали. "Нам видали якийсь програмний продукт, однак після того, як отримали купу скарг, проект згорнули", - зауважили співрозмовники.
"Вічний" Ситник залишається
Домовленості де – факто, за неофіційними даними, закріплюють збереження на своїй посаді директора НАБУ Артема Ситника. Як відомо, у парламенті було зареєстровано проєкт постанови про звільнення керівника бюро. Планувалося, що його позбавлять посади через корупційне правопорушення.
Нагадаємо, що керівника НАБУ рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій було визнано корупціонером. Однак чинна редакція закону про бюро не передбачає таку підставу для звільнення його очільника.
Парламентарі підготували зміни до законодавства, однак їм не судилося стати законом: сигнали від західних партнерів нашій державі про неприпустимість звільнення Ситника виявилися переконливими.
У проєкті меморандуму наголошується на необхідності збереження чинної процедури зміни керівника НАБУ - (в разі негативного висновку аудиту діяльності правоохоронного органу – прим. ред.).
Україна розпочала чергову програму МВФ і вже найближчими днями отримає перші 2 мільярди доларів. Після траншу МВФ традиційно варто очікувати на позики від інших кредиторів та більш дешевих позик на так званому відкритому ринку. Заплатять за це, якщо влада не передумає ми всі у комунальних тарифах за кілька років. Не завжди ж будуть зими теплими та ціни на газ рекордно низькими.
Як повідомляло ASPI news 10 червня прем'єр-міністр Денис Шмигаль розповів, як розподілялися гроші МВФ. Також 6 червня міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що завдяки кредиту МВФ наша держава зможе додатково отримати 3 мільярди доларів фінансової допомоги.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
У середу, 9 лютого, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що деескалації в Україні можна домогтися відкликанням західних військових інструкторів, вивезенням іноземних озброєнь та відмовою від навчань із НАТО. Чому з'явився новий кремлівський ультиматум Заходу, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
У середу, 9 лютого, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що деескалації в Україні можна домогтися відкликанням західних військових інструкторів, вивезенням іноземних озброєнь та відмовою від навчань із НАТО. Чому з'явився новий кремлівський ультиматум Заходу, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Днями секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив, що Росія не загрожує Україні та не бажає війни. Чому Кремль вдався до риторики примирення, ASPI news пояснив керівник фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко.
Очільник МЗС Росії Сергій Лавров припустив, що президент України Володимир Зеленський може приїхати Росію на переговори з Володимиром Путіним, втім, говорити про Донбас вони не будуть. Чому Москва не бажає розмовляти з Києвом про це, розповів нардеп VI та VII скликань, президент ГО "Центр досліджень політичних цінностей" Олесь Доній.
У понеділок, 24 січня, керівники США та провідних країн Європи узгодили спільний алгоритм дій на випадок вторгнення Росії в Україну. Зокрема, британський прем'єр Борис Джонсон застеріг Москву, що агресія стане катастрофічною для РФ.
У четвер, 20 січня, в Польщі відбулася зустріч президентів України та Польщі Володимира Зеленського та Анджея Дуди. Якими будуть наслідки переговорів, пояснив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
На тлі загрозливих заяв офіційних представників Росії генсек НАТО Єнс Столтенберг в інтерв'ю італійській газеті La Repubblica заявив, що у 2008 році члени Альянсу вирішили прийняти Україну та Грузію до НАТО, але не встановлювали, коли саме. Як колективний Захід буде реагувати на виклики Кремля, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив 14 січня, що президент Володимир Зеленський запропонував керівнику США Джо Байдену організувати тристоронні переговори з російським колегою Володимиром Путіним. За словами очільника ОП американська сторона зацікавлена залучитися до мирного врегулювання на Донбасі.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик.
Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.
Батьки військових, що загинули під час проходження служби, провели під Офісом президента "Мітинг Справедливості". Вони наголосили, що не вірять у самогубства своїх дітей та вимагають покарання військового керівництва.