Керівник медуніверситету ім. А. Богомольця розповів, що врятує українську медицину

5 листопада 2019
последние новости в Украине останні новини в Україні

Тетяна Гальковська

Медична реформа - одна з найбільш обговорюваних у країні. Поки представники МОЗ та урядовці ламають списи, обговорюючи механізми впровадження новацій, ми вирішили з'ясувати, як йдуть справи "на землі" - в Національному медичному університеті імені О. Богомольця, від успіхів якого з підготовки нової медичної еліти безпосередньо залежить успіх реформ. Керівник вузу - в.о. ректора Юрій Леонідович Кучин - погодився дати «ASPI» інтерв'ю.

У кабінеті ректора Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Юрій Леонідович всього кілька місяців. Його шлях і стабілізація роботи Університету були гладкими.

У той час як десятки тисяч абітурієнтів боролися за право навчатися у найпрестижнішому медичному вузі країни, тут кипіли майже серіальні пристрасті. Університет трясло від нескінченних скандалів колишнього ректора з представниками МОЗ, навчальний процес місяцями стояв на місці, доходило до відкритих бунтів і штурмів закритих дверей вузу. За ідеально відпрасованими білими халатами, прийнятими в вузі в якості традиційної форми, ховалися нариви всієї сучасної системи освіти і конкретно медичної галузі.

Наразі втомлений від протистоянь вуз, схоже, готовий до мирного життя. Вересневі вибори ректора були прозорими і цілком демократичними: професора Кучина підтримало 89% виборців.

- Юрію Леонідовичу, пам'ятаючи «війни», які вела з МОЗ попередня ректорка, не можу не запитати - як у вас складаються відносини з новим міністром охорони здоров'я?

- Ми не бачилися, а особисто не знайомі. Але університет, я вважаю, повинен виконувати розпорядження, які йдуть від міністерства, і підтримувати його політику.

- Катерина Амосова пішла зі скандалом, у неї напевно залишилися в вузі прибічники. Ви змогли знайти з ними спільну мову? Вдалося уникнути розколу?

- В університеті пройшло три таємних голосування, які підтверджують нашу легітимність, і зараз ніяких проблем не спостерігається. Перше було про недовіру до Катерини Амосової, і два наступних – щодо виборів ректора. Наших «несимпатиків» десь 8%.

- Основною причиною зміни керівництва називали корупцію, що вам дісталося в «спадок»?

- Велика частина того, чим пишалася стара команда, я б назвав «фасадні роботи». Причому, як в прямому, так і в переносному сенсі слова. Найбільш яскравий приклад - гуртожиток №7 на Чоколівському бульварі. У нього відмінний фасад, тому що його обшили утеплювачем і пофарбували. Але всередині повністю зруйновані комунікації, і навіть підведення води здійснюється через аварійну лінію. Якщо з нею щось трапиться, то всі поверхи виявляться зневоднені. Те ж саме відбувалося і в університеті.

- Можете навести приклад?

- Набір іноземців, яким пишалися і говорили, що збільшили його в 3 рази, став великою проблемою. Після перевірки міграційної служби з'ясувалося, що у деяких абсолютно порожні особисті справи. 90% не містили оригінали документів, що є обов'язковою вимогою. Виявили людей, які не мають диплома навіть про повну загальну середню освіту!

Крім того, набраних 1500 іноземців, як виявилося, нікому вчити - у нас недостатня кількість англомовних викладачів на молодших курсах. Їх нікому обслуговувати. Залучення слабких студентів, особливо, слабких іноземців, вважаю, сприяло розвитку корупції в університеті - адже вони свідомо не можуть вчитися без корупції.

- Які ще проблеми, крім цієї, ви побачили?

- В основному господарські та організаційні, а також проблеми з викладацьким складом, якого недостатньо. Але поступово ми їх всі вирішимо. Ми вважаємо кращим системний підхід - тобто, змінювати систему, а не вирішувати локальні проблеми. Не намагатися ловити окремих викладачів на правопорушеннях, що дуже складно, особливо, коли вигода обопільна. Ми міняємо підходи і намагаємося зробити так, щоб такі ситуації не виникали взагалі.

- Яким чином?

- Ми прибрали допуски до заліків та іспитів. Раніше студент, щоб просто вийти на рівень заліку або іспиту, повинен був мати певну кількість балів і закриті пропуски. Тепер цього немає. Якщо людина вважає, що може скласти іспити, маючи пропуски і двійки, то - будь ласка. Пропуски тепер теж відпрацьовуватися не будуть. Але є певна кількість занять, які студент повинен відвідати. Якщо цього немає, то автоматично вважається, що він не засвоїв предмет і повинен пройти його заново - під час канікул у спеціальних групах. Це набагато простіше проконтролювати, ніж в індивідуальному порядку.

- Ви говорили про нестачу англомовних викладачів, але я чула, що у вас в принципі велика проблема з кадрами. Як ви плануєте її вирішувати? Наскільки розумію, головне питання тут - фінансування.

- За останні півроку ми цю проблему істотно виправили. Уже вдруге піднімаємо зарплати викладачам на 25% - за рахунок того, що всі закупівлі ми перевели в ProZorro. Навіть на підписці періодичних видань заощадили кілька тисяч. А в цілому економія склала 2-3 мільйони гривень тільки за цей період.

Передусім хочемо підтримати викладачів теоретичних кафедр, які отримують набагато менше, навіть в порівнянні з Університетом імені Т. Шевченка, в якому за спеціальною постановою Кабміну дозволені подвійні оклади. Не кажучи вже про зарплати в приватних вузах.

- Ще одна гучна суперечка у медвузів з МОЗ був відносно навчальних програм, які значно відрізняються від американських і європейських. Хто їх повинен міняти - самі вузи чи МОЗ своєю постановою?

- Звичайно, університет. МОЗ не може це робити з різних причин. Ми в цьому не бачимо великих проблем. Насправді, по годинах у нас багато збігається з західними програмами. Але те, що ми вчимо на старших курсах, вони починають вчити набагато раніше.

- Необхідні підручники у студентів є? Де вони будуть брати інформацію?

- Сьогодні ми міняємо структуру бібліотеки і робимо акцент на електронному форматі. Найближчим часом плануємо укласти договори з великими міжнародними видавництвами, щоб, як і в західних вузах, студенти та викладачі могли мати корпоративний доступ до їх бібліотек. Це допоможе підготуватися до IFOM, отримати будь-яку потрібну інформацію.
Більш того, ми маємо намір готувати іноземних студентів до складання американського STEP 1. Щоб вони не повинні були їхати в навчальні центри в Європі і Америці, а могли вчитися у нас, і щоб після цього великий відсоток міг далі успішно вчитися.

- Амбітна мета!

- Є сила, бажання і є досить велика кількість викладачів і студентів, які хотіли б цим займатися і щось змінити.

- Чи плануються якісь зміни в роботі клінічних баз?

- Нещодавно я спілкувався з новопризначеним заступником міністра охорони здоров'я, який відповідає за медичні послуги, Михайлом Загрійчуком. Ми обговорювали проблему університетських клінік, в тому числі їх фінансування за рахунок НСЗУ.

- Це можливо?

- Ми хочемо виходити і на ринок «первинки», і «вторинки», хочемо конкурувати з комунальними установами. Наш потенціал дозволяє це зробити. Я думаю, ми скоро досягнемо хорошого прогресу в цьому напрямку. Тут є деякі законодавчі перешкоди, але ми співпрацюємо з МОЗ і вважаю, дуже скоро досягнемо певного прогресу.

- Як ви оцінюєте реформи, які проводить МОЗ?

- Ця реформа задумана вже давно. Вона необхідна. Тому що неефективне використання грошей, за будь-якої їх кількості, призводить до неякісної медичної послуги, тим більше при тому фінансуванні медицини, яке є у нас. І якщо грошей недостатньо, вони повинні використовуватися максимально ефективно. Найбільшу ефективність може забезпечити тільки конкуренція - між лікарями, лікувальними установами. Тому основний принцип «гроші йдуть за пацієнтом» буде збережений.

- Останніми роками спостерігається протистояння між реформаторами і частиною представників медичної еліти, вузькими спеціалістами.

- Я б не сказав, що медична спільнота опирається реформам. Але в діалозі повинні брати участь всі зацікавлені особи: і лікарі, і пацієнти, і держава, яка ці послуги оплачує.

- Одним з результатів реформи має стати скорочення кількості вузьких фахівців. Як лікарі можуть це підтримувати?

- Хороший лікар не боїться конкуренції. Інша справа, що не завжди при плануванні і проведенні реформ враховують реалії. Потрібно дбайливо ставитися до того, що вже існує, але, тим не менше, рухатися вперед.

- Дуже багато лікарів, в тому числі, і випускники вузів, їдуть. Чи є, на ваш погляд, механізми, які дозволили б значно скоротити або повністю зупинити цей процес?

- Звичайно. Механізми тільки природні. Маленькі зарплати, відсутність житла і перспектив - ось що змушує їхати. Суспільство, місцева влада повинна дбати про лікаря. Крім того, все більше лікарів не хочуть перебувати в «сірій» зоні доходів, залежати від того, віддячить його пацієнт чи ні. І в цьому плані приватна медицина, особливо у великих містах, становить все більшу конкуренцію. Пацієнти теж все частіше вибирають сторону відкритих відносин, звертаючись в приватні клініки. Думаю, ринок все відрегулює. Звичайно, важливо і усвідомлення особистої відповідальності за країну.

- Ви як і раніше не залишили клініку. Принаймні, кілька разів на тиждень в операційній, щодня консультуєте хворих. Як при такому навантаженні ви зважилися стати ректором?

- Лікар повинен залишатися лікарем. З приводу ректорства: у ситуаціях, коли мені щось не подобалося, я вважав за краще щось змінити, замість того, щоб просто на це скаржитися. Так було, коли я працював у відділенні, коли перейшов на кафедру, коли почав займатися післядипломною освітою, і так вийшло, коли перейшов на рівень університету. Можна було або обурюватися, або піти, або спробувати щось змінити. Я вибрав останнє.

Неспокійна спадщина

Майже два роки, з початку 2018-го, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця не сходив зі сторінок новинних ресурсів, втягуючи в коловорот скандалу все більше і більше людей. Каталізатором конфлікту свого часу стала суперечка тепер уже колишньої ректорки вузу Катерини Амосової з ексголовою Міністерства охорони здоров'я Уляною Супрун.

Вуз не уклав договір з Центром тестування, через що студенти-стоматологи не могли скласти кваліфікаційний іспит «Крок-1» .В.о міністра охорони здоров'я тимчасово відсторонила Амосову від виконання обов'язків ректора.

У відповідь, з подачі ректорату та за підтримки частини студентів, в медуніверситеті розпочався безстроковий страйк. Двері головного медичного вузу країни були заблоковані, заняття не проводилися. За результатами перевірок державної фінансової інспекції, МОЗ розірвав контракт з Катериною Амосовою. Пізніше суд відновив Катерину Амосову на посаді, однак пані Супрун відстоювала своє рішення. Вперте протистояння висвітлювалося ЗМІ, супроводжувалося гучними заголовками, взаємними звинуваченнями і гротескними перформансами у вигляді штурму ректорату.

На початку вересня були завершені демократичні вибори ректора, в яких впевнено переміг перший проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти, професор Юрій Кучин.

Бліц

- Як ви стали лікарем?

- Мені завжди подобалися природні науки, хоча закінчував я математичну школу. У 9 класі обирав - йти у фізмат-інтернат або продовжити поглиблено вивчати біологію. Я захоплювався мікробіологією, навіть писав роботу в нашому Чернігівському інституті. У підсумку, любов до природничих наук перемогла. Вступив до Дніпропетровської медакадемії, через два роки перевівся до Києва.

- Чому вибрали анестезіологію?

- Я рано пішов працювати, потрапив у найважче відділення - реанімаційне, і вже потім не уявляв свою роботу ні в якому іншому. Починав працювати санітаром у Головному військовому клінічному госпіталі, перший запис у трудовій - медбрат-анестезист. Після цього працював у різних реанімаціях.

- Що найважливіше в професії медика?

- Завжди брати відповідальність на себе. Вимушено, відразу, не дивлячись на те, що молодий. І робити це швидко. Від цього залежить життя пацієнта.

Всі головні новини з доставкою в Ваш месенджер Телеграм
2
Матеріали по темі
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Ще 23 лютого на тлі російської загрози на засіданні Верховної Ради України у сесійній залі знаходилося лише сім з сорока нардепів від цієї політичної сили. Куди зникли нардепи проросійської партії та яка їхня доля в майбутньому, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Рада національної безпеки та оборони України запровадила санкції проти телеканалу "Наш" терміном на п'ять років під час виїзного засідання в Харкові 11 лютого. Наслідки рішення РНБО прокоментував політичний експерт Костянтин Матвієнко.

14 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Після відвідин Києва 3 лютого президентом Туреччини Реджепом Ердоганом російські експерти заговорили про кінець "роману" між Москвою та Анкарою. Наслідки дій турецького лідера ASPI news прокоментував заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

7 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Ще 23 лютого на тлі російської загрози на засіданні Верховної Ради України у сесійній залі знаходилося лише сім з сорока нардепів від цієї політичної сили. Куди зникли нардепи проросійської партії та яка їхня доля в майбутньому, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Рада національної безпеки та оборони України запровадила санкції проти телеканалу "Наш" терміном на п'ять років під час виїзного засідання в Харкові 11 лютого. Наслідки рішення РНБО прокоментував політичний експерт Костянтин Матвієнко.

14 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Після відвідин Києва 3 лютого президентом Туреччини Реджепом Ердоганом російські експерти заговорили про кінець "роману" між Москвою та Анкарою. Наслідки дій турецького лідера ASPI news прокоментував заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

7 лютого 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган запросив президентів України та Росії Володимира Зеленського і Володимира Путіна провести переговори у Туреччині. Чому Ердоган вже не вперше пропонує послуги посередника між Москвою та Києвом, ASPI news розповів директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко.

23 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Останнім часом Україну відвідали директор ЦРУ Вільям Бернс, двопартійна делегація американських сенаторів, глава МЗС Німеччини Анналена Бербок та держсекретар США Ентоні Блінкен. Що означають численні візити західних посадовців до Києва, ASPI news пояснив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

19 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

У середу, 19 січня Держсекретар США Ентоні Блінкен прибуде до Києва, де обговорить з представниками української влади російську загрозу. Перспективи ескалації на кордонах з Україною, прокоментував директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко.

18 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Американський держсекретар Ентоні Блінкен заявив, що під час перемовин США та Росії 10 січня в Женеві сторони "продовжували" обговорювати стратегічну стабільність. Чому такі розмови Білого дому з Кремлем можуть мати несприятливі наслідки для України, ASPI news пояснив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

12 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Днями міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з держсекретарем США Ентоні Блінкеном. На якому тлі для України проходили переговори США та Росії, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

12 січня 2022
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Чинний склад українського парламенту демонструє невідповідність нинішньої електоральної картини з настроями суспільства дворічної давнини. Чи відбудуться у 2022 році дострокові вибори нардепів, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

28 грудня 2021
Вибір редакції
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022

Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик. 

23 лютого 2022

Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.

16 лютого 2022

Батьки військових, що загинули під час проходження служби, провели під Офісом президента "Мітинг Справедливості". Вони наголосили, що не вірять у самогубства своїх дітей та вимагають покарання військового керівництва.

3 лютого 2022