Кому і як безоплатно віддають конфісковане майно та як після зняття мораторію може розраховуватися ціна на землю, - інтерв’ю з гендиректором "СЕТАМ"

В рамках реформування державного сектору, реформа Мін’юсту, а саме продаж арештованого майна, є одним із найчутливіших місць державного сектору. "СЕТАМ" уже кілька років забезпечує онлайн-аукціони, де здійснюється продаж арештованого майна.

Крім цього, "СЕТАМ" є єдиним майданчиком, де можливий продаж арештованої землі при дії мораторію на продаж землі сільгосппризначення.

Нам вдалось поговорити з генеральним директором підприємства "СЕТАМ" Віктором Михайловичем Вишньовим і зачепити деякі аспекти його роботи.

Відомо, що "СЕТАМ" здійснює роботу на базі блокчейн. Чи зріс обсяг торгів після впровадження блокчейну?

Так, він зріс, але обсяг торгів не залежить від впровадження блокчейну. Дійсно, продано було більше, але краще продемонструвати інші показники. Середнє зростання ціни до впровадження блокчейна складало 12%, зараз складає 18%, тобто це показник зростання довіри, а отже збільшилась кількість учасників на торгах, збільшилась конкуренція і збільшилась ціна на лот протягом торгів.

Чи працюєте або плануєте працювати з кимось з іноземних колег задля обміну досвідом? Що можуть вам дати вони та що ви їм?

Так, у нас є декілька проектів та напрямків з країнами Східної Європи та Центральної Азії, з якими ми б хотіли поділитися досвідом впровадження технології блокчейн в електронні торги. Ми відкриті до співпраці з будь-ким, будь-якою компанією та країною світу. Тут усе залежить від бажання іншої сторони. Зараз тривають переговори і я сподіваюсь, що найближчим часом вони позитивно завершаться, ми впровадимо нашу технологію в декількох країнах, але, я повторюсь, все залежить від бажання іншої сторони. Щодо того, чи варто нам переймати якийсь досвід, ми постійно аналізуємо практики інших країн, але можу сказати, що на сьогодні технологію блокчейн, жодна з країн, жоден державний ресурс з продажу арештованого майна не запровадив, тобто ми такі перші і єдині у світі, тому тут більше нам є чим поділитись з іншими країнами.

Чи можете назвати країни з якими ви ведете переговори?

Давайте, поки ми не завершимо переговори успішно, не будемо говорити наперед.

Який термін для очікування завершення переговорів і їхніх результатів?

Знову ж таки варто врахувати, що це переговори з державним сектором, все залежить від зміни нормативно-правової бази в кожній конкретній країні, тому цей процес не є коротким. Зазвичай такі процеси достатньо тривалі, до того ж це залежить від політичної волі у тих країнах, тут ми не можемо визначити жодні терміни. Якби це було виключно спілкування в режимі "В2В", я гадаю це було б набагато швидше.

Тобто політична воля з вашої сторони відкрита для усіх?

Так, звичайно.

У цілях організації вказано: "У короткостроковій перспективі ДП "СЕТАМ" докладатиме максимальних зусиль щодо введення новаторських рішень, які б ще більше поліпшили процес реалізації арештованого майна". Чи можете анонсувати нововведення, які планують запровадити найближчим часом і з чим вони пов’язані?

На сьогодні впровадили уже дуже багато інновацій. Ми стали першими з державних установ та організації, які впровадили мобільний додаток, бо багато користувачів беруть участь у торгах саме з мобільних пристроїв. Ми запровадили блокчейн, еквайринг, у нас є декілька планів з вдосконалення існуючих технологій до ідеального впровадження. Наприклад, фіксування зміни стану учасника, тобто чи сплатив чи не сплатив гарантійний внесок та декілька інших нововведень, але стосовно конкретних строків, то тут скоріше вдосконалення систем роботи до ідеального стану, аніж запровадження нового. Тут роботи ведуться, адже до ідеалу завжди важко прийти і необхідно завжди щось вдосконалювати.

Як плануєте продавати проблемні активи? Наприклад ті, в початкову ціну яких закладено багато стягнень, через це ціна може навіть перевищувати ринкову? Що з ними робити взагалі?

Передусім, варто розуміти, що ми продаємо арештоване майно, тобто активи, які можуть бути більш проблемними, менш проблемними, адже все ж таки, це примусова реалізація майна інших суб'єктів. Ми не робимо оцінку активів, її робить суб'єкт оціночної діяльності, який залучається Державною виконавчою службою або приватним виконавцем. Відповідно, при визначенні ціни, ця особа має встановлювати ринкову ціну, відповідно до нормативів. Звісно треба враховувати, що це проблемні активи, які можуть бути потенційно оскаржені. Але наші клієнти можуть бути впевнені, що жодних порушень регламенту під час торгів не буде і ризик участі в електронних торгах де-факто знятий. І жодного рішення стосовно порушень внаслідок спотворення результатів для того, щоб був інший переможець, на сьогодні немає. Відповідно, оцінювач може виключно брати якісь поправки, зважаючи на стан об'єкта або на інші об'єктивні причини.

Але, що стосується проблемності, то відповідно до законодавства, є процедура оцінки майна, і якщо оцінювач помилиться або потенційні учасники при ознайомленні з майном розуміють, що можуть бути якісь ризики або додаткові витрати, відповідно є процедура оцінки і, якщо актив не продався, то його буде оцінено в залежності від того чи рухоме чи нерухоме майно, є відповідні відсотки. 15-20%, якщо це нерухоме майно і 25%, якщо рухоме. Якщо і на других торгах це не продається, тоді будуть торги, де ціна буде ще знижена. 30% дисконту від початкової вартості за нерухоме і 50% за рухоме майно. Цього достатньо, хоча варто сказати, що у міжнародному досвіді є непогані практики. Наприклад, у Грузії, коли початкова вартість активів на подібних торгах обраховується від ринкової, але складає 80% від ринкової ціни. Тобто одразу закладається певний дисконт. Це абсолютно нормальна практика, але на сьогодні процедура прописана у законі, тобто якщо щось змінювати, то треба це проводити через парламент. Ми не проти і у нас була практика продажу активів з добровільної реалізації, коли є певна початкова ціна і вона нижча за ринкову і далі. В режимі особливих ставок, ми могли ставити одну ставку за торги і ми бачили, що такі торги, наприклад, дуже ефективні в умовах невизначеності. Коли ти бачиш дуже низьку початкову ціну, але дуже багато учасників, бо всі зацікавлені придбати за такими привабливими цінами в торгах. У таких випадках вони дуже багато ставлять. Іноді піднімають ціну до значно вищої, ніж ринкова, бо розуміють, що вони можуть програти актив. Тобто, це також доволі цікавий вид аукціону. Ми його можемо проводити і, якщо законодавець вирішить, що треба змінювати правила реалізації, це для нас не буде проблемою.

Чи подаєте ви законодавчі ініціативи щодо покращення роботи?

Завжди щось вносимо, так як ми є державним підприємством у сфері управління Міністерства юстиції, ми і через Кабмін подаємо певні пропозиції щодо реалізації різноманітних видів майна, той самий блокчейн, він запроваджувався як пілотний проект, підтриманий на рівні постанови Кабінету міністрів. Тобто, це абсолютно нормально. Так само реалізація прав оренди земельних ділянок. Вона запускалася теж як пілотний проект через Кабмін, тобто, це все підтримується з боку уряду і парламенту. Кодекс з питань банкрутства - ми активно брали участь у його розробці. Наші спеціалісти активно комунікували з представниками комітету і в результаті отримали, на мою думку, непоганий варіант, коли виключно всі активи в рамках процедур банкрутства мають реалізовуватись через електронні торги.

Якщо говорити про продаж прав на оренду землі, на сайті є інформація, щодо продажу потенційно готових 8000 ділянок площею понад 150 000 га. Чи передбачені антимонопольні механізми у продажі?

Всі торги абсолютно відкриті для усіх учасників, це можуть бути фізичні особи, юридичні, тобто обмежень жодних нема. Перекваліфікацію учасників, які допускаються до торгів, проводить землевпорядник. Ми не маємо важелів впливу на це.

Відповідно, у кожній області це будуть абсолютно різні учасники торгів. Тому жодної монополії не може бути, бо встановлені конкретні вимоги законодавством. Наприклад, обговорювалось, якщо у випадку зняття мораторію на продаж землі, купувати її зможуть лише резиденти, або встановлювати ліміт земельного банку для юридичних осіб, для фізичних осіб не більше 200-300 га в одні руки і так далі. Якщо такі обмеження будуть ухвалені, треба буде інтегруватися з реєстрами і дивитись, у кого у власності є земля. Я не думаю, що це надскладна технічна проблема, але все ж вона потребуватиме доопрацювань. Але будемо дивитись чи є вимоги. Поки таких вимог нема, встановлювати їх щодо реалізації прав на оренди землі, я думаю, недоречно. Що стосується реалізації самих земельних ділянок - це вже більш дискусійне питання.

Як підприємцям та аграріям шукати ділянки, які їм будуть цікаві?

У нас є відповідний модуль нашої електронно-торгівельної системи, який називається "OpenMarket.Land" за адресою: land.setam.net.ua. Тобто є посилання на основному сайті, туди можна зайти, подивитися весь перелік активних аукціонів, в яких можна взяти участь, відфільтрувати список за необхідними критеріями. Тобто там запроваджений той самий механізм, який є і на основному нашому сайті. Тобто для наших старих користувачів він не буде новим, але там є декілька нововведень через те, що процедура торгів повністю виписана в Земельному кодексі і прописана під публічні торги, тобто торги з молотком. І нам довелося зробити доволі складну роботу, щоб підготувати її до електронного варіанту. Бо пілотний проект запроваджено Кабміном, але правила торгів відповідають тим, які виписані у Земельному кодексі.

У вересні 2018 року ви запустили електронні земельні аукціони. Яких результатів вже вдалося досягти і взагалі чи вигідно продавати землю саме онлайн?

Що стосується результатів, ми почали продавати в середині жовтня. На даний момент відбулося понад 200 аукціонів на суму близько 18,4 млн грн. Якщо говорити про відсоток, то початкова ціна була 8 млн. Тобто, якщо ми починали торги і орендна ставка складала близько 8,3% від нормативно-грошової оцінки землі, тобто від вартості як її оцінює держава, то середня зросла до 18%. Якщо брати деякі окремі торги, то у нас були ділянки, де вартість оренди перевищувала нормативно-грошову оцінку землі, тобто з 8% зростала до понад 100%. Іншими словами, держава щорічно зароблятиме за оренду землі більше ніж вона взагалі оцінювала цю землю, при тому, що право власності на землю не зміниться, а так і залишиться у держави. Я думаю, що такий показник є дійсно перемогою. І надалі ми очікуємо збільшення надходження лотів.
Я думаю, що виставляти одномоментно всі наявні земельні ділянки недоречно, їх треба виставляти поступово. Така сама наша позиція стосовно продажу землі при відкритті ринку - це треба робити поступово, відпускаючи, плавно, певними порціями. Оскільки при знятті мораторію на ринок, вийдуть мільйони гектарів і вони обвалять ринок, бо він не готовий стільки поглинути, потенційного попиту стільки немає.

Знову ж таки, цікавим є зараз те, що стосується земельних торгів, це реалізація прав на землю, яка була передана в об'єднані територіальні громади. ОТГ отримали близько мільйона гектарів землі у власність і зараз питання – що вони будуть з нею робити. Напевно, поганий господар буде просто робити двосторонні договори за мінімальною ціною і вести домовленості. А ті громади, які розуміють, що за кошти надходження орендної плати вони зможуть фінансувати, наприклад, соціальні програми, розбудовувати інфраструктуру громади, будуть готові співпрацювати, виставляти свої ділянки на електронні торги для того, щоб отримувати дійсно ринкову ціну. Щоб про їхній намір здавати землю в оренду знав не виключно один фермер, який обробляє більшість земель даної ОТГ, а щоб широкий загал знав про дані земельні ділянки. Як показує практика, у нас на торги заявляється і по вісім, і по десять учасників і в процесі конкуренції суттєво зростає ціна.

Зараз багато спекуляцій ведеться на тему відкриття ринку землі, стосовно того, яка ціна буде на землю. Чи можна вважати показник ціни, яка актуальна у ваших торгах, тим показником, який буде встановлюватись при відкритті ринку землі?

Треба розуміти строк окупності землі. Тобто оцінювати будуть, виходячи з вартості оренди і якості землі. Якщо це, наприклад, земля, яка має систему зрошення або підведене зрошення, то і інвестицій туди треба буде вкласти достатньо. Але і повернеться воно значно швидше, але такі землі фермери не беруть в оренду менше ніж на 10-15 років. Тобто строк окупності всього інвест-проекту має складати 10-15 років. Відповідно отримуємо орендну плату річну, помножуємо її на 10 років і отримуємо приблизно ринкову вартість землі.

До того ж треба розуміти, що деякі землі не продадуться, вони будуть не цікаві. Звичайно, спочатку будуть розбирати найбільш родючі, чорноземні. Деякі фермери під особливі культури братимуть з дещо іншими запитами щодо якості землі, але будуть землі, які оформлені як сільськогосподарські, але активної діяльності на ній проводити ніхто не буде. Втім, у нас вже були торги з правом власності на арештовані земельні ділянки (це єдиний вид торгів, коли можна проводити електронні торги земельними ділянками, які не підлягають під мораторій), але тим не менш, ми продавали цілі поля не найкращої землі в Україні і виходили на вартість близько тисячі доларів за гектар. Тобто найбільш якісні ділянки, я думаю, можна буде продавати по 1,5-2-2,5 тис дол. за гектар.

Поговоримо про аліменти. Скільки арештованого майна виставлено на торги через заборгованість з аліментів? Що найцікавіше виставляли чи продавали?

Складно підрахувати статистику, але 2018 рік Державна виконавча служба активно працювала у стягненнях за аліментами, зарплатні борги, тому надходження таких лотів на "СЕТАМ" збільшилось в рази. Мін’юст звітував про 4,6 млрд грн стягнених через заборгованість по аліментамах. Це удвічі чи втричі більше, ніж торішній показник. Тобто це суттєвий приріст і в цьому є доля і "СЕТАМ", який продавав арештоване майно боржників за аліментами. Було абсолютно різне майно, в більшості це автівки, долі в нерухомості, земельні ділянки, різне рухоме майно. Найбільш незвичний лот - це червоний Феррарі, який ми продавали. На жаль, він не продавався і зараз його будуть повторно переоцінювати, виставляти. Це доволі стара модель, але цікава марка автомобіля, на ринку не так часто є пропозиції її купити.

Як давно вона продається у вас?

Продавався влітку, тричі не відбулися торги, його не купили – або ціна зависока, або стан оцінюють не на ту вартість, яка заявлена. Але подивимось, що буде далі.

Технічний стан автомобіля підтримується чи він просто стоїть і чекає на нового господаря?

Ні, він чекає свого власника. Автомобілі зазвичай повністю описуються, якщо є дефекти якісь, то ми про них повідомляємо. Бо тут ризик на нашому боці, якщо раптом щось буде не так. Бувають випадки, коли у нас немає ключів від автомобіля, тому важко вказати його технічний стан, але про це відповідно вказується.

Безоплатна передача. У порядку, встановленому законодавством, організації чи люди можуть попросити та отримати майно безкоштовно? Хто і як вирішує, що передавати можна, а що ні. До того ж є великий ризик зловживань. Наприклад, заплативши хабар, можна отримати дорогу машину чи інше майно? Як з цим боротися? Чи є якийсь контролюючий механізм?

У зловживаннях немає ніякого сенсу з декількох причин. По-перше, все майно, яке передається на безоплатній основі, передає відповідна комісія, тобто колегіальний орган, куди входять представники ДВС, митниці, податкової, органу місцевого самоврядування в якості фінансового розпорядника. По-друге, на отримання такого майна можуть претендувати виключно окремі категорії організацій, такі як: державні установи, військові формування, соціальні заклади, медичні заклади, дитячі садки, дитячі будинки, в тому числі дитячі будинки сімейного типу, благодійні фонди. Тобто нема за що і кому давати хабар, якщо якійсь лікарні надається машина, то це виключно соціальне призначення.

В приватні руки таке майно не йде?

Так, в приватні руки воно не йде. Більше того, вся інформація стосовно майна, яке виставлено на безоплатну передачу, міститься на сайті і результати передачі також розміщуються на сайті. Механізм контролю - це громадськість, яка може все перевіряти в онлайн-режимі. При передачі майна в певну організацію, інформація про це відображається на сайті і можна подивитись, чи є на балансі у організації це майно. Так само правоохоронні органи можуть контролювати та моніторити. Крім цього, як правило, на таке майно нараховуються дуже великі митні платежі, бо, зазвичай, це митний конфіскат і при безоплатній передачі є довідка, в якій вказується, що у разі відчуження, власник майна буде зобов'язаний сплатити всі митні платежі. Наприклад, якщо передається мікроавтобус, на нього нараховані митні платежі в розмірі 30 тис. доларів, він стільки на ринку не буде коштувати, тому сенсу перепродавати його нема. Тому, я думаю, що такий варіант, коли всі бачать, що куди передається, щоб в подальшому проконтролювати, це дуже ефективний механізм. І тут треба розуміти, що, якщо говорити про автівки, то більшість з них, як правило передається військовим і вони йдуть на схід.

Чи є пріорітет між тими, кому віддавати безоплатне майно?

Пріоритету немає, це все на розсуд комісії. Як правило, вони дивляться на обґрунтованість. Коли певний заклад пише запит, дивляться на обґрунтування. Якщо це дитячий будинок, який захотів люксовий мерседес – це нонсенс. Він їм не потрібен. Їм доцільнішим буде бус для того, щоб возити діточок до лікарні або ще кудись. В той же час, позашляховики, в більшості своїй передаються армії на схід, бо там ця техніка потрібна. Тут виходять із нагальних потреб. Якщо це електроніка або дитячі речі, дитячим будинкам віддають без проблем.

Наскільки багато передає вам митниця конфіскованого майна на реалізацію і що це зазвичай?

Митниця передає конфісковане майно. Як правило, це не найкраще майно. Наприклад, затримали партію нових телефонів як тільки вийшла нова модель. Через тиждень на митниці затримали партію. Поки минуть усі бюрократичні процедури, тобто митниця звернеться до суду, суд винесе рішення, відкриється виконавче провадження, зроблять оцінку, і передадуть на "СЕТАМ", воно виходить на перші торги через 20 днів. За увесь цей період вартість пристроїв вже суттєво впаде. А у нас ще оцінка, яка була місяць тому, коли навіть пропозиції на ринку не було. А якщо і була, то була накручена, відповідно, її за такою ціною ніхто не купить. Буде процедура уцінки, як правило, такі активи мають шанс бути проданими на третіх торгах. Але це все час.

Інша категорія - це затримані автівки. Як правило, на іноземній реєстрації. І з ними виникає дві проблеми. Перша - це частина автівок, які взагалі не можуть бути продані як транспортні засоби, а тільки на запчастини, бо це автівки, які не відповідають стандарту "Євро-5". Вони не можуть бути поставлені на облік в органах Національної поліції. Якщо це авто на іноземній реєстрації, як правило, на них нараховуються митні платежі, нижче яких ми не можемо уцінити. Розмір митних платежів є достатньо високим, тому ці авто теж не є цікавими для ринку. Якщо початкова вартість автомобіля, наприклад 550 тис. грн, на нього нараховано митних платежів у розмірі 450 тис. грн, нижче ніж 450 тис. ми не можемо опустити ціну. А теоретично вартість коливається 300-350 тис. грн, тобто на третіх торгах вона мала б шанс продатись. Тоді ми отримуємо безоплатну передачу. Але добре хоч так, бо попри те, що активи не продані, вони можуть слугувати корисним цілям для суспільства.

Що стосується елітних автівок. Всі бачили ангари автомобілів, які лишились від втікачів попередньої влади. Де зараз ці автомобілі і чи продавались вони?

Вони продаються. Ми продали декілька автівок. Продавали у співпраці з Агентством з розшуку і управління активами, так звана "АРМА". Вони працюють трохи більш ніж рік, розпочали співпрацю в грудні 2017 року і продавали декілька активів. Знову ж таки, питання в тому, наскільки багато передають автівок їм в управління і на продаж.

Тобто їм все передають в управління, а "АРМА" вже вирішує, що підлягає передачі управителю, якого вони обирають на конкурсі, або що може бути продано. В принципі, ми вже трошки розпродали. Маємо декілька активів зараз на продаж, але увесь цей механізм доволі складно запустити. В цілому це нормальна, адекватна практика. Ці справи можуть тривати роками, а речові докази, на яких немає слідів злочину, можуть бути продані для того, щоб не втрачати вартість і в подальшому, кошти від їх продажу зберігаються на спеціальному депозитному рахунку агентства, до моменту винесення остаточного вироку. Тобто, в цьому зацікавлені всі сторони – держава, якщо буде обвинувальний вирок, отримає нормальні кошти, а не кошти, які будуть зароблені в результаті продажу за звичайною процедурою, бо вона втратить частину вартості, поки актив чекатиме усіх процедур. Так само обвинувачений – у разі, якщо його виправдають, також не отримає актив, який втратив свою цінність.

На сайті є цікаві лоти. Навіть тварин бувають конфісковують. Де зберігаються конфісковані тварини, поки проходять усі процедури?

Дійсно, лоти бувають дуже цікаві, в тому числі і тварини. Відповідно до законодавства, виконавець визначає зберігача, він може призначити зберігачем представника стягувача, боржника, організатора торгів, тобто може і нас призначити зберігачем. Єдине питання – як організувати зберігання? – треба підготуватись. Продавали корів, вони зберігаються там, де і були. У більшості випадків за ними слідкують, тобто не буває так, що вони лишаються без нагляду і без корму. Якщо це фермерське господарство, навіть, якщо зникає власник, як правило, працівники їх годують і далі вирішується, що з ними робити. Але масового потоку продажу тварин у нас немає, це скоріш одиничні випадки. Декілька разів виставляли корів, свиней, тобто свійську худобу, яка може бути придбана фермерами і використовуватись у виробничих процесах.

У минулому році парламент ухвалив кодекс з процедури банкрутства. Чим був поганий старий механізм реалізації майна банкрутів і що СЕТАМ може запропонувати у цьому даному випадку?

Старий був поганий у всіх сенсах, починаючи з того, що не було обов'язку проводити електронні торги, тобто виключно публічні. А ми знаємо, що, де торги проводяться з молотком - це велике поле для зловживань. Неодноразово бувало, що у п'ятницю виходить оголошення, що до понеділка з проплаченими квитанціями на гарантійний внесок, їх треба відвезти кудись в іншу область, подати за місцем розташування організатора торгів. А його немає, двері зачинені. Тобто стандартні зловживання, які були колись і при реалізації арештованого майна. Тобто на сьогодні з ухваленням кодексу (ми чекаємо, що його президент підпише) фактично буде закрито останній маневр для боржників. Якщо розуміли, що виконавча служба дістає актив і дуже не хочеться його віддавати, то оформлювали банкрутство, а далі вже якось домовлялись, як ці активи вивести. На сьогодні це буде неможливо після підписання кодексу. Там передбачено три місяці на впровадження електронних торгів, там передбачена дворівнева система продажу майна, ми готові виконувати будь-яку роль в даній системи – адміністратором, або одним із організаторів, або кимось іншим.
Можу сказати так, для того, щоб проводити електронні торги, треба мати досвід три роки. Нам в серпні виповнилося три роки, за цей час ми переконали двох або трьох арбітражних керуючих продавати через нас майно. Тобто, арбітражний керуючий розумів, що увесь заробіток від процесу він отримає в результаті реалізації. Тому намагались, звичайно, на якісь споріднені компанії перевести реалізацію торгів. Зараз це буде виключно електронний формат. Це мають бути захищені, мають бути повністю безризикові для учасників торги. Щоб вони розуміли, що якщо вони поставлять найбільшу ставку, то вони і переможуть і отримають актив. І плюс - запроваджено непогану систему мотивації арбітражних керуючих, певний відсоток за повернення або коштами, якщо вони ефективно управляють, або відсоток від продажу. Тобто вони зацікавлені легально продавати відповідно до процедур майно боржника.

Чи є у вас планування чи прогнозування вашої роботи?

Звичайно. Ми зобов'язані подавати до керуючого органу - Мін’юсту- фінансовий план з п'ятирічним планом розвитку. Все це є - планування фіндіяльності. Ми є прибутковим підприємством, сподіваюсь ми таким і залишимось. Тобто кожного року у нас є певні напрямки розвитку, будемо дивитись. Іноді доволі неочікувано заявляються нові сфери, де ми можемо попрацювати у реалізації майна, або у зберіганні майна, інших напрямках. Тобто тут будемо, звичайно, продовжувати розширювати нашу діяльність.

Дайте коротенький анонс на даний рік, чим ви плануєте займатись, окрім звичної роботи? Які нові проекти започатковуєте?

Будемо дивитись нові сфери. В першу чергу це розвиток того, що є – земельний проект, який, на мою думку, є дуже перспективний та цікавий; банкрутство - сподіваємось, що найближчим часом його підпишуть і через три місяці воно набуде чинності, ми готові брати участь; ми з надією дивимось на сировинні ринки: ліс, зерно, тобто реалізація природних ресурсів; ну і далі – оренда, добровільний продаж, ми співпрацюємо з дуже багатьма банками, розширюємо коло співпраці, реєстрація ФОПів, юросіб, будемо співпрацювати з усіма видами.

Дивіться також: Від сірників до літака: що зберігається на складах "СЕТАМу"