Курс на ЄС та НАТО: чи допоможуть Україні зміни в Конституцію

У четвер, 20 вересня, Верховна Рада 231 голосом ухвалила в першому читанні зміни до Конституції України. До головного документу країни пропонують внесли правки, якими закріплюється курс України в ЄС та НАТО, а також скасовується можливість базування Чорноморського флоту Росії в Криму.

Процес ініціював президент України Петро Порошенко. 3 вересня він подав до Верховної Ради проект змін до Конституції. В поданні зокрема йшлося про те, що пункт 5 ч.1 ст.85 Конституції пропонується викласти в такій редакції: "Визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі і в Організації Північноатлантичного договору".

Юрист та член Громадської ради доброчесності Віталій Титич в коментарі АСПІ висловив думку, що таким речам не місці в Конституції.

"Очевидно було б правильно ухвалювати відповідні закони, які б створювали механізми імплементації, які б гарантували цю декларацію. Сьогодні НАТО – це НАТО, а завтра це буде інше НАТО, все змінюється. Членом НАТО є Угорщина, яка прямо зазіхає на нашу територію. Румунія теж має певні претензії до України і теж входить в НАТО. А якщо не буде ЄС, а ми задекларували вступ туди, що тоді робити? Знову переписувати Конституцію?", - зазначив Титич.

І, справді, європейський вибір України закріплений в інших нормативно-правових актах, наприклад, в ЗУ "Про національну безпеку України" чи ЗУ "Про засади внутрішньої та зовнішньої політики". Ми єдина країна пострадянського простору, яка хоче змінити декларативну частину Конституції спеціально для вступу в ЄС та НАТО.

Голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко виправдовує цей крок тим, що внесені зміни не дозволять розвернути Україну в іншій зовнішньополітичний напрямок, у разі реваншу проросійських сил.

"У Росії є дуже багато механізмів, як створити сценарій хаосу. Наприклад, просунути своїх людей під різними "партіями  миру і розвитку", а насправді ми розуміємо, що це буде п'ята колона, яка буде намагатись потрапити в наступне скликання парламенту, щоб більшістю втягувати нас назад в "руській мір". Ці зміни потрібні, щоб зробити незворотнім процес європейської та євроатлантичної інтеграції", - зазначила Гопко.

Проте, який практичний механізм забезпечення незворотності цих змін вбачає Гопко, невідомо. Якщо проросійські сили отримають більшість у парламенті, ніщо не завадить їм виключити ці норми з Конституції. Таким чином закріплення курсу на ЄС та НАТО в головному законі країни виглядає, як президентський передвиборчий хід.

З цією тезою погоджується лідер фракції "Самопоміч" у парламенті Олег Березюк. В коментарі журналісту АСПІ він зазначив, що реалізація курсу на НАТО та ЄС повинна відбуватись не внесеннями декларативних змін, а реальними діями.

"Це форма, яка може бути змінена. Це спроба прикриття бездіяльності. Їх треба приймати, бо це декларація напрямку, але якщо буде реванш, то вони зможуть змінити все що завгодно", - повідомив Березюк.

До речі, у своєму щорічному посланні до народних депутатів, яке відбулось напередодні голосування за зміни до Конституції, Петро Порошенко зазначив, що буде гарантом вступу України в ЄС та НАТО.

Під час розмови з АСПІ екс-міністр закордонних справ, а нині народний депутат України від фракції "Батьківщина" Борис Тарасюк висловив сумніви щодо практичного виміру слів президента.

"Практичного ефекту вони (зміни в Конституцію – ред.) не будуть мати. Оскільки ні президент, ні президент разом з Верховної Радою не в змозі гарантувати курс на членство в НАТО та ЄС без політичної волі країн-членів цих організацій. Тому внесена пропозиція президента, що він буде гарантом, вона не має практичного сенсу", - зазначив Тарасюк.

Ухвалений в першому читанні законопроект також передбачає вилучення з Конституції України 14 пункту перехідних положень. Саме цей пункт дозволяв базування Чорноморського флоту РФ в Криму. Натомість ст. 17 Конституції чітко регламентує "На території України не допускається розташування іноземних військових баз". Тобто 14 пункт є своєрідним запобіжником для можливості розташування іноземних військ на території України.

Якщо його вилучити, то виникне правова колізія: ми прагнемо вступу в НАТО, але не дозволяємо їм розміщувати свої військові бази на нашій території.

"Необхідно не вилучати, а змінити 14 пункт і передбачити на договірних засадах розміщення військ країн-членів НАТО", - зазначив Борис Тарасюк.

Його доповнив колега по фракції Сергій Соболєв, який повідомив, що група народних депутатів пропонує внести в закон формулювання "заборона розташування військових баз країни-агресора", що дає право розміщувати війська безпекового блоку НАТО.

Зрештою, зміни до Конституції можуть мати зворотній негативний ефект для іміджу України. Після сьогоднішнього голосування депутати направили проект змін на розгляд Конституційного суду, після якого документ повернеться в Раду на повторне читання. Головна небезпека прихована саме тут. Адже для того, щоб внести відповідні правки в Конституцію необхідно зібрати понад 300 голосів народних обранців. Оскільки саме голосування відбуватиметься у лютому-березні 2019 року, напередодні президентських виборів, існує великий ризик того, що частина опозиційних нардепів захоче підсунути "свиню" президенту і не підтримають його законопроект.

Натомість пропагандистські засоби масової інформації, зокрема російські, зможуть подавати це як відмову України від проєвропейського та євроатлантичного вектору розвитку.

"Однозначно, це один з варіантів. Але якщо зміни щодо базування іноземних військ на території України будуть внесені, можна гарантувати більш ніж 300 голосів в парламенті", - повідомив АСПІ Тарасюк.

Більшість народних депутатів, з якими нашій редакції вдалось поспілкуватись, визнали, що ухвалені в першому читанні правки до Конституції, здебільшого, декларативного характеру та не несуть жодного практичного значення. Поряд з цим усі вони сьогодні натиснули кнопку "за".

"Ці правки не несуть жодного правового навантаження. Але, як політик, я розумію, що за це не можна не голосувати, бо тебе рознесуть в медійній сфері", - зізнався АСПІ позафракційний депутат Віктор Чумак.

За іронією долі саме навпроти прізвища Чумака стоїть позначка "не голосував". Це не вплинуло на загальний результат, але вже на початку наступного року кожен депутатський голос може бути на вагу золота, адже йдеться про імідж України та її зовнішньополітичний вибір.

Сергій Савінцев