"Визволення" чи "Вигнання окупантів" з України? Новій владі треба робити вибір

последние новости в Украине останні новини в Україні

Сергій Громенко, кандидат історичних наук, публіцист

6 листопада 1943 року радянські війська вступили у столицю радянської України. Те, що відбулося цього дня, у комуністичній літературі іменувалося "визволенням Києва від німецько-фашистських загарбників". Однак, в останні роки старій інтерпретації тих подій у Східній Європі був кинутий потужний виклик, і Україна, хоч-не-хоч, також мусить долучитися до переосмислення цього епізоду свого минулого.

Майже у самому центрі Києва розташований відомий Маріїнський парк, посеред якого височіє пам’ятник генералу армії Радянського Союзу Миколі Ватутіну. Встановлена 1948 року на його могилі скульптура із двозначним написом "Генералові Ватутіну від українського народу" багато десятиліть символізувала непохитність комуністичного погляду на ту, давно минулу війну, і вже аж після Революції Гідності навколо неї почалася нова – на щастя, поки символічна.

З одного боку, заслуги Ватутіна перед Україною не можуть забутися – це під його командуванням 1-й Український фронт вибив зі столиці 4-ту танкову армію Германа Гота і приніс мир на дніпровські кручі.

З іншого – це на його совісті сотні тисяч українських хлопців, покладених, аби забезпечити взяття Києва "під дату" 6 листопада, щоб наступного дня можна було провести у місті парад на честь чергової річниці більшовицького перевороту.

Особливої пікантності додає ситуації з генералом те, що загинув він у засідці бійців УПА.

Два концепти війни

Довгий час, допоки в Україні, навіть незалежній, офіційно використовувалася назва "Велика Вітчизняна війна", ані концепту "визволення від німецько-фашистських загарбників", ані Ватутіну нічого не загрожувало – у 2011 році ювілей генерала навіть відзначався на державному рівні. Однак після 2014 року, коли відбувся поворот від радянської до європейської моделі пам’яті про війну – вже "Другу світову" – навколо скульптури завирували пристрасті.

Хоча формально пам’ятник Ватутіну не підпадає під декомунізацію з огляду на військові заслуги генерала, та й взагалі він розташований на могилі, активісти правого толку неодноразово обливали постамент фарбою, а 2017 року причепили на нього табличку: "Кат, знищений українськими націоналістами". Проспект Ватутіна досі перебуває у процесі перейменування на проспект Романа Шухевича. З іншого боку, проросійські та ліві активісти так само часто виходили на захист пам’ятника – тож, якщо не компроміс, то баланс навколо нього існує.

Але проблема значно ширша за одну скульптуру одного генерала в одній країні. Мова йде про те, як сприймати просування Радянської армії на захід з 1943 по 1945 рік – як "визволення", як "вигнання окупантів", чи взагалі як "нову окупацію", тепер уже більшовицьку?

Донедавна тут дискутувати не було про що. Так, ще 15 жовтня 2009 року тодішній міністр економіки Сергій Тігіпко заявив, що "День визволення України від фашистських загарбників є колосальною подією і, на мою думку, такий день повинен бути національним святом. 28 жовтня має стати не тільки Днем визволення, а й Днем єдності України".

І вже 20 жовтня начебто національно орієнтований президент Віктор Ющенко своїм указом № 836/2009 встановив нове свято – "День визволення України від фашистських загарбників", яке до сьогодні відзначається 28 жовтня. І хоча насправді 1944 року кордон УРСР проходив значно східніше, та й бої у тому районі тривали аж до кінця листопада, дата прижилася. За президента Віктора Януковича та його міністра Дмитра Табачника, відбувся справжній ренесанс радянських концептів війни.

Прихильники "вигнання окупантів"

У перший рік по Революції Гідності Український інститут національної пам’яті звернувся до політиків та журналістів із пропозицією замінити згадки про "визволення України" на "вигнання нацистських окупантів" з неї.

"Термін "визволення" передбачає волю, свободу, а у 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу", – йшлося у зверненні УІНП.

Таку позицію можна було б списати на особисту війну Володимира В’ятровича із комуністичним минулим, але було ще одне "але" – подібні процеси переосмислення перемоги Радянської армії над Вермахтом все активніше розгорталися у Європі, причому з громадського рівня вони піднімалися на державний.

Так, ще 23 вересня 2008 року Європарламент проголосив 23 серпня Європейським днем пам'яті жертв сталінізму і нацизму, а 23 листопада 2011 року ЄС ухвалив Варшавську декларацію, в якій йшлося, що "злочини тоталітарних режимів у Європі повинні визнаватися і засуджуватися незалежно від їхнього типу й ідеології". Знак рівності між Райхом та СРСР ставили все частіше і все рішучіше.

15 вересня 2017 року польський Інститут національної пам’яті, що на відміну від свого українського аналогу є органом із прокурорськими функціями, опублікував на YouTube ролик під назвою "Неперможені" ("Niezwyciężeni"). Уже на перших секундах у ньому говориться, що Друга світова протривала для Польщі півстоліття, а остання хвилина відео з чотирьох цілком присвячена боротьбі проти радянського панування – і лише після падіння "залізної завіси" війна закінчується.
Ще свіжіший та скандальніший приклад подала Болгарія. 9 вересня 2019 року у Софії в Російському культурному центрі відкрилася виставка "Визволення Болгарії", присвячена подіям 1944 року. Крім того, 3 вересня МЗС Болгарії вдалося до немислимого раніше демаршу, скерувавши до посольства РФ різку ноту:

"Не заперечуючи внеску СРСР у розгром нацизму в Європі, ми не повинні заплющувати очі на те, що багнети Радянської армії принесли народам Центральної та Східної Європи півстоліття репресій, придушення громадської свідомості, спотворення економічного розвитку та відсторонення від динаміки процесів у розвинених європейських країнах… Ми радимо посольству Росії не займати позицію на підтримку сумнівної історичної тези ("визволення"), котру відстоюють лише деякі політичні кола у Болгарії… Довгострокові наслідки для Болгарії такі ж, як і для інших країн Східної Європи, що потрапили до радянської зону впливу – 45 років правління тоталітарного режиму".

Російське посольство у відповіді визнало себе "збентеженим".

Прихильники "визволення"

Однак говорити про досягнення точки неповернення у цьому питанні передчасно. Так, нардеп Вадим Рабінович, співголова фракції "Опозиційної платформи – За життя", 23 серпня цього року привітав своїх колег у парламенті із днем "визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників".

Газета "Урядовий кур’єр", що за статусом має репрезентувати офіційну позицію держави, щонайменше двічі поспіль винесла "визволення від фашистських загарбників" у заголовок: говорячи 4 вересня про Суми, 9 вересня – про Донеччину. 8 вересня Фонд Бориса Колесникова організував святкування у Костянтинівці на Донбасі, вдягнувши дітей у радянську військову форму із відзнаками, чим викликав неабиякий резонанс. Понад півтори сотні місцевих політиків, органів самоврядування та регіональних ЗМІ використали у серпні-вересні аналогічні терміни.

Поза Україною непохитно тримаються "старого" курсу в Білорусі, Молдові, Сербії та, зрозуміло, Росії. Росіяни щедро вітають згаданих сусідів із "визволенням від фашистів" (як, наприклад, Сергій Шойгу в Кишиневі 24 серпня), а іноді роблять це і без їхньої згоди – зокрема, даючи в Москві салюти на честь Одеси, Вільнюса, Бухареста, Риги і Таллінна. Сенатор РФ Володимир Джабаров, образившись на поляків за відсутність Володимира Путіна на церемонії вшануванні початку Другої світової війни у цьому році, заявив:

"Якщо вони зацікавлені у збереженні духу історичної правди, хотілося б нагадати шановним керівникам польської держави: вони відзначають початок Другої світової війни 1 вересня, а хто цю війну закінчив? Або вони забули, як частини Червоної армії визволили Польщу від фашистів? Історична правда полягає у тому, що Європу від фашизму визволила Червона армія, Радянський Союз. Я дуже радий, що позицію Росії підтримала Білорусь, яка відмовилася брати участь у такому заході".

Дискусія продовжується

Тож, дискусія про те, що саме радянські війська дали європейцям у Другій світовій – визволення чи заміну одних господарів на інших – буде лише набирати обертів поза нашим бажанням. І новій владі, що перебрала на себе усі важелі впливу в Україні, зокрема гуманітарні, не уникнути участі в ній.

Без спроби вислухати прибічників обох точок зору і дійти хоча б тимчасового компромісу ми будемо приречені на повторне складання цього іспиту вже за кілька років. Бажано було б розпочати цей процес до святкування перемоги у травні наступного року. Бо інакше перманентної штовханини під пам’ятником Ватутіну не уникнути.

P.S. Аналогічна за змістом, але значно масштабніша – уже на міждержавному рівні – суперечка розгорнулася навколо монумента маршалові Івану Конєву у Празі. Скульптура була встановлена 1980 року, після падіння комунізму розпочалося обговорення її долі, що в останні роки набуло скандалізованого змісту. Пам’ятник пошкоджували у 2017, 2018 та 2019 роках, цього серпня його вкрили брезентом. Адміністрація району Праги, де стоїть пам’ятник, пропонувала росіянам вивезти його на територію посольства, міністр культури РФ Володимир Мединський назвав голову району "гауляйтером місцевого масштабу". 12 вересня районні депутати ухвалили суперечливе, але єдине здатне припинити сутички (іноді фізичні) навколо монументу рішення. Скульптура залишиться неушкодженою, але буде перенесена з площі до запланованого муніципального музею пам'яті ХХ-го століття.

Можливо, українській владі варто було б уважніше придивитися до чеського досвіду.

Дві думки

"Термін "визволення" передбачає волю, свободу, а у 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу. Теза 70 років "визволення" є продовженням існування радянських пропагандистських кліше, якими досі послуговується Росія у війні з Україною".

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті, 2014 р.

 

"В этом году мы отмечаем 75 лет освобождения Украины. В прошлом году Порошенко подписал указ о праздновании Дня освобождения от Советского Союза. Получается, что с одной стороны празднуем освобождение Советским Союзом от немецко-фашистских захватчиков, а с другой стороны Советский Союз – оккупант. Они это не обосновали. Они просто воспитали часть аудитории в духе, что все советское нужно заменить всем антисоветским".

Максим Бужанський, народний депутат, "Слуга народу", 2019 р.

Всі головні новини з доставкою в Ваш месенджер Телеграм
2
Матеріали по темі
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Законопроєкт №2285-д, який готують до другого читання, викликав ажіотаж серед народних обранців. У профільному парламентському комітеті розглянули майже 3500 правок, із них 1840 - врахували. Чим "пахнуть" нові зміни? 

26 червня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Під МВС 28 травня пройшла акція на підтримку підозрюваних у справі вбивства білоруського журналіста Павла Шеремета "Aвакoff, надай докази". На події була присутня Яна Дугарь, яка до недавнього часу знаходилась під нічним домашнім арештом.

28 травня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

З чого почалася історія Революції гідності? У 2013-му році Путін "звабив" Януковича 3 мільярдами доларів за відмову від Європи на користь проросійського курсу. Такий персональний кредит був "приємним подарунком" Януковичу після перемоги на виборах, який не давав йому жодних шансів потім змінити проросійський вектор та повернення України до "материнського лона" Росії.

25 травня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

ASPI news 9 жовтня 2019 року на знаменитому пресмарафоні Володимира Зеленського передали йому документи про корупційні схеми судді Київського районного суду міста Одеси Сергія Чванкіна. 20 травня 2020 року на пресконференції з нагоди річниці інавгурації президента кореспонденти хотіли дізнатися у Зеленського, як просувається справа щодо Чванкіна.

21 травня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Законопроєкт №2285-д, який готують до другого читання, викликав ажіотаж серед народних обранців. У профільному парламентському комітеті розглянули майже 3500 правок, із них 1840 - врахували. Чим "пахнуть" нові зміни? 

26 червня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Під МВС 28 травня пройшла акція на підтримку підозрюваних у справі вбивства білоруського журналіста Павла Шеремета "Aвакoff, надай докази". На події була присутня Яна Дугарь, яка до недавнього часу знаходилась під нічним домашнім арештом.

28 травня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

З чого почалася історія Революції гідності? У 2013-му році Путін "звабив" Януковича 3 мільярдами доларів за відмову від Європи на користь проросійського курсу. Такий персональний кредит був "приємним подарунком" Януковичу після перемоги на виборах, який не давав йому жодних шансів потім змінити проросійський вектор та повернення України до "материнського лона" Росії.

25 травня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

ASPI news 9 жовтня 2019 року на знаменитому пресмарафоні Володимира Зеленського передали йому документи про корупційні схеми судді Київського районного суду міста Одеси Сергія Чванкіна. 20 травня 2020 року на пресконференції з нагоди річниці інавгурації президента кореспонденти хотіли дізнатися у Зеленського, як просувається справа щодо Чванкіна.

21 травня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Відомий український журналіст Дмитро Гордон 11 травня випустив інтерв'ю з колишнім "прокурором Криму" Наталею Поклонською. Але на цьому медійник не зупинився – 18 травня Гордон оприлюднив запис розмови з колишнім так званим "міністром оборони ДНР" Ігорем Гіркіним-Стрєлковим.

19 травня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

В березні поточного року силовиками окупаційної адміністрації в Донецьку був заарештований Леонід Харченко – ключовий фігурант справи про катастрофу малайзійського "Боїнга" МН17, збитого в небі Донбасу в 2014 році. Він – один з чотирьох обвинувачуваних у справі, яку зараз розглядає суд в Нідерландах. 

14 травня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Відомий український бізнесмен Павло Фукс навів дані про те, що хороша освіта не захищає від споживання дезінформації. Про це Фукс написав у своєму Телеграм-каналі.

13 травня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

В Україні через пандемію COVID-19 індустрія краси потрапила під удар. Власники салонів перукарень спрогнозували - приблизно 20-40% не зможуть відкритися, не дивлячись на послаблення карантину.

7 травня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

В Україні нині вартість вітчизняних ранніх овочів нижча ніж минулого року. Економісти розповіли, що вливає на вартість городини.

 
7 травня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Камбін через послаблення карантинних обмежень, після ретельних перевірок Держпродсподивслужби дозволив роботу столичним ринкам на особливих умовах. Кореспондент ASPI news з'ясував, як 6 травня торгував "Печерський" ринок.

6 травня 2020
Вибір редакції

Якщо плануєте з'їздити цього літа на Азовське море, вам варто звернути увагу на курорт Кирилівку, адже тут можна якісно відпочити за розумну ціну. ASPI news дізналося про ціни та сервіс на цьому пляжному курорті.

3 липня 2020

Громадська організація "Вакцинація: вільний вибір" 3 липня провела пікет під Міністерством охорони здоров'я України. Основна мета акції – заборона медичного примусу вакцинації дітей.

3 липня 2020

Першого липня відновилася робота одного з найкращих східноєвропейських СПА-курортів - Трускавця. ASPI news дізналося, чому туди варто їхати улітку, та почім відпочинок.

2 липня 2020

У Києві 1 липня вимушено змінили умови надання пільгового проїзду в громадському транспорті для пасажирів, включаючи іногородніх та учасників бойових дій. Причини, через які влада пішла на цей крок, пояснив мер столиці Віталій Кличко.

2 липня 2020