Україна&Європа: сповільнення темпів зближення у переддень виборів

За весь період дії Угоди про асоціації, тобто за 4 роки, прогрес реалізації – 24%, констатують в Українському центрі європейської політики. Згідно з дослідженням цієї ГО "Україна та Угода про асоціацію. Моніторинг виконання 2014 – 2018", в цілому цьогоріч органи влади фактично вдвічі збільшили динаміку виконання Угоди з ЄС – з 11% до 21%.

У цілому Україна показує непогані темпи розроблення та прийняття технічних регламентів у сфері торгівлі, вважають автори дослідження.

Утім, на думку доктора економічних наук, професора Олексія Плотнікова, у 2018-му особливими здобутками в питанні економічної євроінтеграції Україна похвалитися не може.

"Роком проривів 2018 не назвеш. Немає особливих здобутків і в зовнішній торгівлі. Збільшення частки ЄС у зовнішній торгівлі України пояснюється відмовою вітчизняних експортерів від ринку РФ", - вважає експерт.

На його думку, досі спостерігається певний дисбаланс між запитами ЄС на певні товари та спроможністю українських виробників їх задовольнити.

Аналітики відзначають як позитив схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на три роки. Це, на їхню думку, може дати поштовх для інтеграції державного вебпорталу відкритих даних data.gov.ua до Центрального європейського порталу відкритих даних europeandataportal.eu і data.europa.eu. А ухвалений Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку», вважають автори дослідження, є важливим етапом виконання зобов’язань у секторі управління охороною довкілля.

Однак свої зобов’язання у сфері поштових послуг Україна не виконала. Крім того, не ухвалено дорожньої карти наближення у сфері електронних комунікацій.

"У сфері автомобільного транспорту, як і минулого року, не відбулася 242 адаптація актів ЄС відповідно до зобов’язань, які визначені в Угоді про асоціацію, зі строком виконання не тільки не пізніше 1 листопада 2018 року, а й не пізніше 1 листопада 2017 року", - йдеться у дослідженні.

Болючим залишається питання енергетичної інтеграції. Реформа "Нафтогазу" (роз’єднання функцій – добування з одного боку та транспортування і зберігання газу – з іншого) – це обов'язкова передумова входження України в енергетичне співтовариство ЄС.

"Непроведення реформи «Нафтогазу» пояснюється об’єктивними і суб’єктивними причинами",- пояснює експерт з енергетики Дмитро Марунич.

Він погоджується, що з одного боку можуть бути проблеми у Строкгольмському арбітражі, тобто Україна ризикує не отримати борг від Газпрому. З іншого боку – керівництво не хоче втратити транзитні доходи у разі реформування компанії.

Крім того, на думку експерта, за рік мало просунулись у питанні реформування ринку електроенергії.

Експерт не виключає, що після виборів деякі елементи енергетичних реформ можуть бути скореговані.

В Українському центрі відзначають: держава досі не позбавилась реноме високо корумпованої країни, з великою часткою тіньової економіки. Одна з причин – міграція мізків.

"Для реформ Україні потрібна критична маса людей - як базових професій, так і науковців. Ті громадяни, які вважали себе європейцями, давно в Європі", - сказав експерт з міжнародних питань Володимир Кушніренко.

Отже експерти сходяться на тому, що ті, від кого залежить проведення реформ у країні, у наступному році будуть більше зайняті виборами, тож очікувати суттєвих змін у цьому сенсі не варто щонайменше до визначення переможця президентських перегонів.