Директорка "Фонду Сергія Притули" Ганна Гвоздяр розповіла про деталі проєкту "Народний броньовик" (Відео, Фото)

Наприкінці квітня добіг кінця проєкт «Народні броньовики» від Фонду Притули. Сухопутні війська ЗСУ отримали 101 броньовану машину. На початку листопада 236 мільйонів гривень, необхідні для закупівлі, зібрали за півтори доби. 

Про це пише Forbes. Не обійшлося без скандалу, радник Петра Порошенка і волонтер Юрій Бірюков завуальовано звинуватив Притулу в завищенні цін на БТР «Спартан».

Директорка Благодійного фонду Сергія Притули Анна Гвоздяр у фотографіях, фактах та цифрах розповідає про закупівлю рекордної партії гусеничної бронетехніки, яку українське військо отримало завдяки донатам. Восени 2022 року команда фонду мала мережу контактів і досвід закупівлі транспорту в Європі. На той момент ми придбали понад пів тисячі пікапів, бусів та позашляховиків. Через мережу скаутів ми знайшли пропозиції демілітаризованих британських БТР, які стоять на приватних складах зберігання по всій країні. Ця техніка колись була на озброєнні британської армії. З них зняли зброю й оптику та продавали на аукціонах приватним компаніям.

Ми з Сергієм Притулою розповіли представникам Міноборони про можливість отримати велику партію гусеничної броні. Військові погодили модель. Ми почали працювати. 

Ще до оголошення публічного збору ми шукали броньовики на складах по всьому Сполученому Королівству. Українські волонтери на місцях об’їздили різні майданчики, спілкувалися з постачальниками, шукали кращі опції щодо ціни й стану техніки. Сергій теж долучився до них і приїжджав на переговори. Через попит українців на «Спартани» піднялися ціни. Для іноземних постачальників це бізнес, тож ціни змінювалися постійно протягом усього періоду переговорів. На жаль, принцип гуртової закупівлі не працює, не вийде купити більше за меншою ціною. Ринок неконкурентний, тож хочеш більше – плати більше. Броньовики в мережевому магазині або салоні не придбати.

Ми оголосили збір, коли знайшли можливість закупити 50 бронетранспортерів Spartan. Але цей проєкт ми називаємо не «Народні Спартани», а «Народні броньовики», адже до складу партії увійшло вісім різних моделей броньованої гусеничної техніки. Основну частку складає FV103 Spartan, бронетранспортер для перевезення особового складу. Також у партії є інші види бронетехніки, побудованої на цій же платформі CVR (T): бойова розвідувальна машина і два типи зі старішої родини броньовиків подібної платформи – FV 432 і FV 434.

Математика у нас вийшла цікава. Ми планували зібрати на 50 «Спартанів» протягом тижня. Врешті за півтори доби отримали понад 500 000 транзакцій на 236 млн грн. Це донати окремих людей, родин і бізнесів. 

Долучилися 46 компаній, зокрема і ті, хто донатить нам постійно: Work.ua, наприклад, задонатили 4 млн грн. Вистачило на два броньовики. Дехто з корпоративних донорів прийшов саме на цей збір – як-от мережа ресторанів «Сушия», що купила броньовик, – і так у нас зав’язалися тривалі партнерства.

Ми вирішили придбати більше техніки, ніж планували. 236 млн грн вистачало на 100 броньовиків. Уже починали процес закупівлі, коли науковець Олег Луцишин познайомив команду фонду з гендиректором OTP Leasing Андрієм Павлушиним. Він прийшов до нас і сказав: «Хочу зробити подарунок на своє 50-річчя – тільки не собі, а армії. Купимо військовим ще один БТР!» Ми охоче погодилися, і Андрій переказав кошти ще на один броньовик.

Оплатити техніку – лише частина історії. Далі почався квест із доставки та оформлення документів. Броньовики рухались понад 2000 км за маршрутом Велика Британія – Франція – Німеччина – Польща – Україна. Для перевезення техніки використовували вантажівки, по дві одиниці на фуру чи трал. Компанія «Нова пошта» покрила логістичні витрати й перерахувала на цю потребу 6 млн грн. Ми бачили відео транспортування наших броньовиків у відкритих джерелах із впевненими коментарями, що це їде міжнародна допомога від урядів.  

Приватні постачальники броньовиків не могли уявити, що в них скуплять половину складів і техніку не зніматимуть у фільмах, а використовуватимуть на полі бою у війні, масштабів якої світ не бачив з Другої світової. Вони ніколи не стикалися з оформленням іноземних ліцензій на вивезення броньовиків за межі Великої Британії.

З британською ліцензією все вийшло доволі просто завдяки допомозі посла України у Сполученому Королівстві Вадима Пристайка та його команди. Посольство Великої Британії в Україні також включалось у процес. Три тижні ми займались польською ліцензією, адже Міністерство розвитку і технологій, яке опікується такими питаннями, перевантажене: це воно видає дозволи на обладнання, яке тоннами завозять в Україну фонди й волонтери. Але й вони зробили все можливе.

Наші менеджери переживали, що процес оформлення німецької і французької ліцензій буде тривалішим і складнішим, і терміни доставки бронетехніки в Україну відкладуться. Нам дуже допомогли представники Федерального міністерства економічних справ і клімату Німеччини і Генерального директорату митних та непрямих податків Франції. Представники німецького Мінекономіки ходили до колег з різних департаментів і самі отримали для нас усі підписи. Нам залишалось отримати останній. У такі моменти бачиш: підтримка країн-партнерів – не лише політичні рішення, а й готовність великої кількості людей жертвувати час, щоб наше військо скоріше отримало допомогу.

Щоб 101 броньовик був ефективним, ми домовилися щодо навчань із британським інструктором Джорджем. До завершення служби у 2019 році Джордж воював у Боснії, Косові, Іраку та Афганістані у складі Збройних сил Великої Британії. Він уже навчав одну з бригад ЗСУ роботі на «Спартанах», які Сполучене Королівство передало Україні влітку. Джордж перевіряв стан броньовиків для нашої закупівлі і тренував військових в Україні працювати на «народних броньовиках».

Ми створили відеомануал із користування «Спартанами» та подібними броньовиками, щоб досвід передавався у військах: інші волонтерські фонди та ініціативи теж закуповують подібні броньовики. Ми отримували від них дзвінки із запитанням, як користуватися технікою.

Ще до старту проєкту Фонд Притули співпрацював із командуванням Сухопутних військ ЗСУ. Щойно чергова партія броньовиків заїжджала в Україну – ми одразу передавали їх у підрозділи Сухопутних військ. Детальний розподіл не можемо розкривати з міркувань безпеки. Військові встановлювали на БТР турелі, озброєння та модулі зв’язку і передавали у відповідні бригади.

На жаль, навіть 101 броньовика недостатньо. Потреба в усьому броньованому на фронті величезна. Техніка втрачається в бою.

До нас прийшли із запитом родичі й друзі загиблої парамедикині 93-ї бригади Яни Рихліцької. Вони зібрали кошти на медевак для 93-ї. Кажуть: Яна не вижила, але нехай пам’ять про неї допоможе врятувати когось іншого. Спільно з ними ми закупили броньовик Samaritan в пам’ять про Яну. 

Масштаби війни величезні, ресурсів і техніки у ворога в рази більше. Зберігаючи єдність, допомагаючи нашому війську кожен на своєму місці, ми зможемо подолати загрозу і зберегти якомога більше життів захисників. Не забувайте донатити для допомоги армії – стільки, скільки вам по силах".