"Судити заборонено помилувати!": чи потрібні Україні військові суди

Чи потрібно Україні відновлювати військові суди, кому вони будуть підпорядковуватись та що змінять у чинній системі українського судочинства – розбиралось АСПІ.

У 2010 році указом президента Віктора Януковича були ліквідовані військові суди, які залишились в Україні у спадок від Радянського Союзу. В той час заступник голови Адміністрації президента Андрій Портнов пояснював це необхідністю забезпечити незалежність суддів під час здійснення правосуддя, а Венеціанська комісія назвала такий крок позитивною зміною. Це був мирний час, тому і військова прокуратура невдовзі була ліквідована.

З початком російської агресії та військових дій на Сході України постало питання правоохоронної системи в цілому та судочинства щодо військовослужбовців зокрема. У квітні 2014 року відновили військову прокуратуру. А дискусії щодо створення військового суду тривають досі.

Кандидат юридичних наук та член  ГО "Українське юридичне товариство" Микола Сірий в коментарі АСПІ зауважив, що військові суди даремно були скасовані.

"Вони були скасовані не в угоду утвердження демократичних європейських стандартів, а як план руйнації Збройних сил України. Військові суди того періоду мали чимало проблем, вони потребували серйозного удосконалення, але їх скасування в період Януковича скоріше потрібно розцінювати, як загальний план Москви з послаблення безпекової складової України. Військові суди повинні були бути відновлені у 2014 році, як тільки розпочалась агресія, тому що військова юстиція є складовою частиною обороноздатності країни", - зазначив Сірий.

За словами експерта, військові обставини принципово різняться від цивільних і потребують принципово іншої оцінки. Судочинство має здійснюватись швидко, але водночас залишатись фаховим та об'єктивним.

І справді, військові суди, насамперед, покликані вершити правосуддя там, де немає можливості проводити звичний судовий процес. Це пов'язано з постійною мобільністю військ та особливостями військового часу. Наприклад, за цивільних обставин жодну особу вбивати неправомірно. Натомість під час війни вбивати ворога – це обов'язок громадян України, які таким чином захищають власну територію. Цивільні суди не завжди усвідомлюють цю відмінність.

Так було з прикордонником Сергієм Колмогоровим, якого засудили за те, що у вересні 2014-го року він відкрив вогонь по автомобілю, який рухався в бік блокпоста і не реагував на вимоги зупинитись та на попереджувальні вистріли вгору. Унаслідок інциденту загинула жінка, яка була на передньому сидінні біля водія. Суди першої та апеляційної інстанції в Маріуполі засудили Колмогорова до 13 років позбавлення волі.

Проте справа набула всеукраїнського розголосу і на бік прикордонника стали народні депутати України. Завдяки суспільному резонансу Верховний суд відпустив Колмогорова на волю, а справу відправив на повторний розгляд в суд першої інстанції.

Народний депутат України Ігор Луценко розповів АСПІ, що пов'язує попередні судові вироки не стільки з відсутністю військових судів, скільки з відсутністю воєнного стану та громадянською позицією самих суддів.

"Проблема Колмогорова була в тому що Петро Олексійович Порошенко не ввів воєнного стану. Ті правила, за якими діяв Колмогоров, були адекватні до воєнного стану, але в Україні продовжується мирний час. Іншою проблемою є те, що в Маріуполі судять судді, які з симпатією ставляться до Росії. Тобто це більше питання не очищеного суддівського корпусу", - зазначив Луценко.

За словами нардепа, потрібно вводити воєнний стан і займатись адекватною кадровою політикою в судах загальної юрисдикції, а створення військових судів у зв'язці з військовою прокуратурою тільки нашкодить українському правосуддю.

У червні 2018 року у Верховній Раді зареєстрували законопроект №8392, який передбачає функціонування військових судів в Україні. Згідно документу, судами першої інстанції є місцеві військові суди гарнізонів; судом другої інстанції – Апеляційний військовий суд у Києві та касаційна ланка у вигляді відповідної колегії Верховного суду.

Ініціатор законопроекту – народний депутат України Віталій Купрій в коментарі АСПІ зазначив, що військові суди мали б працювати завжди.

"Відсутність таких судів призвела до того, що судді звичайних судів з проросійськими поглядами, які розташовані у прифронтовій зоні, часто необгрунтовано засуджують патріотів і виправдовують сепаратистів", - повідомив Купрій.

Військові суди також складатимуться з військовослужбовців. У законопроекті чітко передбачено, що "кандидат на посаду судді військового суду повинен перебувати на військовій службі (в резерві) або в запасі та мати військове звання офіцерського складу". Але призначатимуться ці судді за загальною процедурою, тобто указом президента за поданням Вищої ради правосуддя. Це може створити умови, коли у військових судах опиняться "потрібні" люди, які виноситимуть вироки рядовим військовослужбовцям, а на злочини вищих чинів закриватимуть очі.

Віталій Купрій наголосив, що запобіжником для перетворення військових судів на "кишенькові" інстанції є обрання чесного президента України.

Цікавим є ситуація коли пересічний українець здійснить злочин спільно з військовослужбовцем. У такому випадку справа слухатиметься саме у військовому суді. Це призводить до порушення права цивільної особи на справедливе правосуддя. За словами автора законопроекта, громадянину, який не є військовослужбовцем може інкримінуватись інша стаття. Проте зміна статті не впливає на належність суду, в якому розглядатиметься ця справа. Тому питання залишається відкритим.

Зрештою, гострою може бути і міжнародна реакція на відновлення військових судів. За словами народного депутата Ігоря Луценка, представники Європейського суду з прав людини (ЕСПЛ) скептично ставляться до створення таких судів, а Венеціанська комісія вважає їх радянським пережитком.

З іншого боку, утворення військових судів не порушує жодних міжнародних зобов'язань України – про це АСПІ розповів кандидат юридичних наук Микола Сірий.

"Немає жодних міжнародних зобов'язань, якими б Україна назавжди відмовилась від військових судів. Існування чи не існування військових судів у мирний час – це вибір самої країни. Цей вибір робиться з урахуванням геополітичних обставин. Звісно, якщо країна перебуває в центрі Європи, і якщо перебуває під парасолькою НАТО, то немає і об'єктивних підстав мати військові суди. Якщо ж країна перебуває в регіоні дуже серйозних геополітичних напружень, то такі суди потрібні. А якщо країна перебуває в стані військової агресії, то неважливо, де вона розташована географічно – їй об'єктивно потрібні військові суди і гарно діючий механізм військової юстиції", - зазначив Сірий.

Наступного тижня народні депутати, після тривалих канікул, повертаються до роботи. Законопроект №8392 зараз опрацьовується комітетами Верховної Ради. Ймовірно, що голосування за нього відбудеться вже цієї осені. До цього часу потрібно зважити усі плюси та мінуси документу. Без сумніву, судити військовослужбовців за нормами мирного часу – це наруга над особовим складом ЗСУ, яка призводить до зневіри та страху приймати відповідальні рішення в критичні моменти. Але потрібно також доопрацьовувати норми законопроекту, щоб не виникло зворотньої ситуації, коли цивільну особу судитимуть за нормами воєнного стану, який в Україні досі не спромоглись оголосити.

Сергій Савінцев