Держбюджет-2021: нардепи Гетманцев, Арахамія, Гончаренко та Железняк прокоментували промахи Кабміну

Увечері 14 вересня уряд направив до парламенту проєкт Державного бюджету на 2021 рік. Наскільки якісним виявився документ, з’ясовувало ASPI news.

Проєкт передбачає, що доходи Держбюджету 2021 році плануються на рівні 1071 мільярдів гривень, видатки – 1350 мільярдів гривень. Відповідно граничний обсяг дефіциту бюджету складе 270 мільярдів гривень.

Серед пріоритетів бюджету названі:

• підвищена мінімальна зарплата (+ 41,4 мільярда гривень у порівнянні з Держбюджетом 2020);
• освіта (+34 мільярди гривень);
• медицина (+27,6 мільярда гривень);
• культура (+2,8 мільярда гривень);
• допомога пенсіонерам у віці 75 років і більше (+2,4 мільярда гривень);
• безпека і оборона (267,2 мільярда гривень);
• будівництво доріг (+20,7 мільярда гривень);
• допомога місцевим громадам (+3 мільярди гривень);
• цифровізація економіки (+1,4 мільярда гривень).

Народний депутат Ярослав Железняк ("Голос") в коментарі нашому виданню назвав три основні вади проєкту Держбюджет-2020: проїдання, збільшення податків, несправедливий розподіл видатків.

"По-перше, проєкт передбачає подальші державні запозичення, бо в документі закладений величезний дефіцит, і коли нам кажуть, що ми будемо менше брати в борг, то це неправда, – зазначив Железняк. – По-друге, уряд популістично заявляє про підвищення мінімалки. А по факту – нарощують податки з наших з вами зарплат".

Нагадаємо, в бюджеті на 2021 рік закладено підвищення мінімальної заробітної плати до 6,5 тисяч гривень з 1 липня наступного року. За розрахунками нардепа, це означає підвищення податків для другої групи ФОП на 536 гривень на місяць. Для третьої групи ФОП єдиний соціальний внесок зросте на 390 гривень щомісяця. Для роботодавців утримання одного робочого місця з мінімальною зарплатнею збільшиться на 2168 гривень на місяць. Виростуть податки з зарплати одного робітника на 350 гривень щомісячно. В результаті, вважає Железняк, людей або переведуть на пів ставки, або взагалі скоротять.

"Викликає занепокоєння підвищення зарплати до 6,5 тисяч гривень. Це у свою чергу спричинить інфляцію. За даними проєкту бюджету, вона складе 7,3% на рік. Ми розуміємо, що це потягне за собою підвищення облікової ставки НБУ, відбудеться здороження кредитів. А сьогодні у нас найменший відсоток кредитів для бізнесу за останні 10 років. Ми можемо втратити це досягнення", – додав нардеп Данило Гетманцев ("Слуга народу").

"Це бюджет несправедливості, – продовжив Железняк. – Бо коли одним органам скорочують фінансування, іншим, таким як Офіс президента або силові структури, значно збільшують. Вони зайві 5% не можуть медицині додати. А на утримання пана президента планують збільшити суму на 39%, на СБУ – на 23%, на Державне управління справами (фактично на дачі, санаторії, на все те, що так люблять наші чиновники) – на 33%. Вони таке закінчення "епохи бідності" обіцяли виборцям? Я вважаю, що бюджет жахливий і ухвалювати його в такому вигляді неможливо".

Оскільки дефіцит держбюджету на 2021 рік пропонують встановити на рівні 6% ВВП, то зрозуміло, що будуть потрібні додаткові залучення коштів кредиторів.

"Де будуть брати запозичення? – підкреслив нардеп Олексій Гончаренко ("Європейська солідарність"). – Це запитання, відповіді на яке немає. Бюджет – це гаманець старофранцузькою мовою. У нас гаманець є, але грошей у ньому немає. Яким чином вони збираються профінансувати всі ці захмарні заплановані видатки, я не розумію. Цей бюджет може бути виконаний лише за умови величезних запозичень. Навіть, якщо повірити їхнім нереалістичним сценаріям з наповнення бюджету, все одно залишається величезний дефіцит у 270 мільярдів гривень".

"Міністр фінансів Марченко говорив, що збитки через контрабанду на митниці складають 5-10 мільярдів гривень на місяць. То чому ми збільшуємо доходи від митниці лише на 20%? Ми не плануємо подолати контрабанду? ", – зауважив Гетманцев. Нардеп також звернув увагу на недостатнє планове фінансування медицини. "Зважаючи на орієнтовну вартість вакцини, видатки на її придбання закладаються в бюджеті приблизно у розрахунку на 2 мільйони українців. Що робити решті громадян?", – сказав він.

Додамо, що проєкт Держбюджету-2021 – це перший подібний документ, під час підготовки якого уряд не погоджував окремі його положення з профільним комітетом парламенту. Фактично уряд повністю взяв на себе відповідальність за бюджет та поставив нардепів перед фактом готового документу. Нардепи від монобільшості заявили, що не планують валити законопроєкт тому, що з ними його попередньо не погодили. Хоча великі зміни в бюджет вже анонсували.

Ймовірно, Кабміну в цілому та окремим міністрам до ухвалення законопроєкту можна не хвилюватися за свої крісла. Принаймні голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що до закінчення бюджетного процесу в Раді жодних кадрових рішень щодо уряду ухвалено не буде. "Хтось має нести відповідальність за підготовку документу, а не кивати вбік попередників", – підсумував він.