Алі Реза Резазаде: американський «мирний план» — стабілізація чи примус до поступок
На тлі тристоронніх консультацій за участі США, України та росії, що відбуваються в Абу-Дабі та інших дипломатичних форматах, дедалі більше уваги привертає американська ініціатива щодо завершення війни. За оцінками Wall Street Journal та інших західних медіа, один із варіантів пропозицій Вашингтона передбачає можливі територіальні поступки з боку України в обмін на військові гарантії безпеки від Заходу.
Такий підхід викликав гостру дискусію як у Києві, так і серед міжнародних експертів, оскільки йдеться про регіони, які мають критичне значення для оборонної архітектури України.
Міжнародний експерт і перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде наголошує, що будь-який мирний процес, заснований на територіальних компромісах, несе стратегічні ризики.
«Поступка ключових оборонних рубежів означає не лише втрату територій, а й послаблення довгострокової безпеки. Без юридично зобов’язальних гарантій такі домовленості можуть перетворитися на політичний жест, який не компенсує стратегічних втрат», — зазначає Резазаде.
За даними міжнародних агентств, питання Донбасу та зокрема Донецької області залишається головною точкою напруги в переговорах. Росія наполягає на повному контролі над регіоном, тоді як Україна відкидає будь-які вимоги, що виходять за межі міжнародно визнаних кордонів.
На думку Резазаде, пропозиції, які передбачають територіальні поступки без чітких механізмів безпеки, створюють небезпечний прецедент.
«Суверенітет не може бути предметом торгу. Будь-які зміни статусу територій можливі лише в межах українського законодавства і за прямої підтримки суспільства. В іншому випадку це буде не мир, а тимчасова пауза перед новою фазою конфлікту», — підкреслює експерт.
Він також вважає, що роль США має полягати не в тиску на Київ, а у формуванні ефективної системи стримування.
«Гарантії безпеки мають бути не декларативними, а практичними — з чіткими зобов’язаннями щодо автоматичної реакції на нову агресію. Інакше будь-який “компроміс” лише легітимізує силову зміну кордонів», — резюмує Резазаде.

#алірезазаде #резазаде #україна #росія #мирнийплан #сша #донбас #безпека #міжнароднаполітика
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Глава Чехії пояснив, що Північноатлантичний альянс не може бути втягнутим у війну проти Ірану, оскільки його основна місія — захист країн-членів у разі прямої агресії. Він підкреслив, що США не зазнали нападу, а отже, немає правових чи політичних підстав для залучення НАТО до цього конфлікту.
Кір Стармер відповів на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО, наголосивши, що Велика Британія не дозволить собі бути втягнутою у «чужу війну». Він підкреслив, що Лондон залишатиметься відданим власним інтересам і безпеці, водночас підтримуючи союзників у межах міжнародних домовленостей.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.