Лукашенко оголосив бойову готовність: "Білорусь живе у передчутті війни"
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що його країна більше не може розраховувати на мирний час і мусить готуватися до війни. На нараді з військовим керівництвом він підкреслив, що армія має бути готовою воювати, аби “ніхто не поліз” на територію держави. Попри риторику про небажання війни, Лукашенко визнав: саме для цього існують збройні сили, і саме так формується політика Мінська у нинішніх умовах.
Заява пролунала після комплексної перевірки Збройних сил, у якій брали участь близько трьохсот військовослужбовців, включно з офіцерами найвищого рангу. Лукашенко наголосив, що його підлеглі повинні бути готові до бою, адже лише тоді Білорусь зможе стримати потенційних противників. Він водночас підкреслив, що офіцери та солдати категорично проти війни, бо знають її ціну, але держава мусить готуватися до оборони.
У своїй промові Лукашенко заявив: якщо хтось дивитиметься на Білорусь “крізь приціл зброї”, країна відповість. Ці слова прозвучали на тлі повідомлень про нові російсько-білоруські військові навчання та прибуття до Мінська російського ракетного комплексу “Орєшнік”.
Для України такі заяви є тривожним сигналом: історично масштабні навчання Росії та Білорусі передували наступальним діям проти Києва. У грудні 2025 року під час маневрів “Запад-2025” Польща навіть закрила кордон із Білоруссю, що свідчить про високий рівень загрози.
Лукашенко намагається балансувати між риторикою про небажання війни та демонстрацією готовності до неї. Це створює атмосферу постійної напруги, яка може бути використана Москвою для тиску на Україну та Європейський Союз.
Заява Лукашенка про “підготовку до війни” — це не лише внутрішній сигнал білоруським військовим, а й зовнішнє послання сусідам та Заходу. Вона підкреслює, що Мінськ дедалі більше інтегрується у військові плани Кремля, навіть якщо офіційно запевняє у небажанні конфлікту. Для України це означає необхідність уважно стежити за діями білоруської армії та готуватися до можливих провокацій на північному кордоні.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Глава Чехії пояснив, що Північноатлантичний альянс не може бути втягнутим у війну проти Ірану, оскільки його основна місія — захист країн-членів у разі прямої агресії. Він підкреслив, що США не зазнали нападу, а отже, немає правових чи політичних підстав для залучення НАТО до цього конфлікту.
Кір Стармер відповів на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО, наголосивши, що Велика Британія не дозволить собі бути втягнутою у «чужу війну». Він підкреслив, що Лондон залишатиметься відданим власним інтересам і безпеці, водночас підтримуючи союзників у межах міжнародних домовленостей.
Дональд Трамп серйозно розглядає можливість виходу США з НАТО, повідомляють американські ЗМІ. Така перспектива може кардинально змінити баланс сил у світі та поставити під сумнів безпекові гарантії для європейських союзників.
Дональд Трамп заявив, що Америка перемагає всюди — від економіки й армії до космосу, коментуючи успішний запуск місії NASA Artemis II на орбіту навколо Місяця. Він підкреслив, що до цих досягнень “ніхто й не наближається”, а США утримують глобальне лідерство, за яким спостерігає весь світ.
Американське видання Foreign Policy констатує, що кампанія США проти Ірану не принесла очікуваних результатів. Дональд Трамп обіцяв швидку перемогу, але реальність виявилася іншою: Іран зберіг контроль над своїми стратегічними позиціями, а регіон став ще більш нестабільним.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомили, що Росія активно застосовує приховану мобілізацію, намагаючись уникнути політичних ризиків від офіційного призову.
Іранський президент Масуд Пезешкіан заявив, що Тегеран готовий покласти край війні, але лише за сценарієм, який відповідає національним інтересам країни.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Глава Чехії пояснив, що Північноатлантичний альянс не може бути втягнутим у війну проти Ірану, оскільки його основна місія — захист країн-членів у разі прямої агресії. Він підкреслив, що США не зазнали нападу, а отже, немає правових чи політичних підстав для залучення НАТО до цього конфлікту.