Трамп поставив ультиматум: "Зброя для України в обмін на дії Європи проти Ірану"
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Американський президент Дональд Трамп заявив, що готовий зупинити програму постачання озброєнь Україні, якщо європейські столиці не підтримають Вашингтон у протистоянні з Іраном. Йдеться про операцію з відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, яку заблокував Тегеран. Європейські лідери відмовилися від участі, що викликало різку реакцію Трампа та поставило під сумнів єдність трансатлантичного партнерства.
За даними Financial Times, Трамп ще минулого місяця вимагав від союзників НАТО допомогти США у відновленні проходу через Ормузьку протоку. Відмова Франції, Німеччини та Великої Британії викликала у президента “істерику”, як зазначали джерела в Альянсі. У відповідь він пригрозив припинити постачання зброї Україні за програмою PURL, яка фінансується країнами НАТО.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів низку телефонних розмов із Трампом та держсекретарем США Марко Рубіо, намагаючись знизити напругу. Після цього група ключових членів Альянсу опублікувала заяву про готовність “долучитися до зусиль” для забезпечення безпечного проходу через протоку, але без конкретних зобов’язань.
Для Києва ця ситуація є критичною. Програма PURL забезпечує регулярні поставки боєприпасів та обладнання, необхідних для оборони проти російської агресії. Якщо США справді скоротять підтримку, Україна може опинитися в умовах дефіциту озброєнь.
Водночас ультиматум Трампа демонструє, що американська допомога дедалі більше залежить від глобальних геополітичних торгів, а не лише від ситуації на українському фронті. Це створює ризик, що війна в Україні стане розмінною монетою у протистоянні США з Іраном.
Заява Трампа — це не просто дипломатичний тиск на Європу, а й попередження Україні: підтримка Вашингтона може бути умовною. Така риторика підриває довіру до трансатлантичної єдності й змушує Київ шукати додаткові гарантії від європейських партнерів. У нинішніх умовах будь-яке послаблення американської допомоги може стати вирішальним фактором для балансу сил на фронті.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Глава Чехії пояснив, що Північноатлантичний альянс не може бути втягнутим у війну проти Ірану, оскільки його основна місія — захист країн-членів у разі прямої агресії. Він підкреслив, що США не зазнали нападу, а отже, немає правових чи політичних підстав для залучення НАТО до цього конфлікту.
Кір Стармер відповів на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО, наголосивши, що Велика Британія не дозволить собі бути втягнутою у «чужу війну». Він підкреслив, що Лондон залишатиметься відданим власним інтересам і безпеці, водночас підтримуючи союзників у межах міжнародних домовленостей.
Дональд Трамп серйозно розглядає можливість виходу США з НАТО, повідомляють американські ЗМІ. Така перспектива може кардинально змінити баланс сил у світі та поставити під сумнів безпекові гарантії для європейських союзників.
Дональд Трамп заявив, що Америка перемагає всюди — від економіки й армії до космосу, коментуючи успішний запуск місії NASA Artemis II на орбіту навколо Місяця. Він підкреслив, що до цих досягнень “ніхто й не наближається”, а США утримують глобальне лідерство, за яким спостерігає весь світ.
Американське видання Foreign Policy констатує, що кампанія США проти Ірану не принесла очікуваних результатів. Дональд Трамп обіцяв швидку перемогу, але реальність виявилася іншою: Іран зберіг контроль над своїми стратегічними позиціями, а регіон став ще більш нестабільним.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) повідомили, що Росія активно застосовує приховану мобілізацію, намагаючись уникнути політичних ризиків від офіційного призову.
Іранський президент Масуд Пезешкіан заявив, що Тегеран готовий покласти край війні, але лише за сценарієм, який відповідає національним інтересам країни.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь “готуватиметься до війни”, адже на мирний час нині марно сподіватися. Він скликав нараду з військовим керівництвом, підсумував перевірку армії та наголосив: країна не хоче війни, але мусить бути готовою відповісти на будь-яку загрозу.
НАТО відповіло на заяви Дональда Трампа про можливий вихід США з Альянсу: європейські лідери закликали до збереження єдності та холодного розуму, наголошуючи, що без союзників не існує сильних Сполучених Штатів.
Глава Чехії пояснив, що Північноатлантичний альянс не може бути втягнутим у війну проти Ірану, оскільки його основна місія — захист країн-членів у разі прямої агресії. Він підкреслив, що США не зазнали нападу, а отже, немає правових чи політичних підстав для залучення НАТО до цього конфлікту.