Астероїд Апофіс в НАСА викликав ажіотаж і став головним питанням термінової конференції
Астероїд відомий як 99942 Apophis,який має ширину більше 300 метрів, 13 квітня 2029 наблизиться на 38 тисяч кілометрів до центру Землі.
Незважаючи на те, що до появи на навколоземній орбіті астероїда ще десять років, ця зустріч викликає великий ажіотаж у співтоваристві дослідників астероїдів, пише NewsWeek.
Дане питання стане пріоритетним на сесії у вівторок, 7 квітня, на конференції з планетарної оборони 2019 року в Коледж-Парку, штат Меріленд.
В ході заходу вчені обговорять всі аспекти такої зустрічі - від потенційних стратегій спостереження до гіпотетичних місій, які могли б досліджувати сам об'єкт.
"Близький підхід Apophis в 2029 році буде неймовірною можливістю для науки", - сказала Марина Брозович, вчений-радарист в Лабораторії реактивного руху НАСА (JPL) в Пасадені, Каліфорнія, яка головує на зустрічі. - Ми будемо спостерігати астероїд як в оптичний, так і в радіолокаційний телескопи. З допомогою радіолокаційних спостережень ми могли б бачити деталі поверхні розміром всього кілька метрів."
Причина, по якій вчені так схвильовані Апофісом, названим на честь давньоєгипетського бога Хаосу, полягає в тому, що астероїди такого розміру рідко проходять повз Землі на такій близькій відстані.
У день близького зближення астероїд буде видно неозброєним оком, з'являючись як рухома зірка в небі над Південною півкулею.
Apophis був вперше відкритий в червні 2004 року астрономами в Національній обсерваторії Кітт Пік в Арізоні, хоча команда змогла відстежувати об'єкт тільки протягом двох днів з-за технічних і погодних проблем.
Пізніше в тому ж році австралійській групі вдалося знову виявити астероїд. За їх даними, ймовірність зіткнення об'єкта з Землею в 2029 році становила 2,7 відсотка.
Надалі це передбачення було остаточно виключено.
Раніше повідомлялося, що Falcon Heavy, надважка ракета компанії SpaceX Ілона Маска, успішно вдруге відправлена в космос.
За даними NASA, ракета вивела на орбіту саудівський супутник зв'язку Arabsat 6A.
Це другий в історії успішний запуск ракети-носія Falcon Heavy. Відзначається, що прискорювачі і перший ступінь повернулися на Землю.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.