Аварія катамарана в Чорному морі: капітан не мав ліцензії на перевезення людей
Аварії в акваторії легкого судна, що перевозило 55 осіб, сталося через перевантаження, а капітан не мав документів, що дозволяють перевозити пасажирів.
Про це пише російський "Інтерфакс".
Основна версія аварії на воді в правоохоронних структурах Росії значиться, як перевантаження транспорту.
Про це журналістам у суботу, 6 липня повідомив заступник південного транспортного прокурора Валерій Козлов.
Козлов зазначив, що розливу нафтопродуктів не зафіксовано, безпеки мореплавання нічого не загрожує.
Крім того правоохоронець додав, що НП сталася, коли катамаран відпливав від берега.
За словами прокурора, всі, хто потрапив у воду, або самостійно, або за допомогою суден, що проходили поруч, були доставлені на сушу.
Він повідомив, що на судні знаходилися 55 осіб, хоча його місткість-11 осіб, а не 12, як повідомлялося раніше, що в будь-якому випадку підтверджує неабияке перевантаження плавзасоба.
Крім того Козлов заявив, що "судноводій не був зареєстрований як індивідуальний підприємець і не мав ліцензії на пасажирів морським транспортом".
За даним фактом, як зазначив правоохоронець, Південною транспортною прокуратурою щодо капітана порушено справи про адміністративні правопорушення, а також вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.
Прокурор підкреслив, що безпосередній власник судна передав його в оренду іншій особі, тому питання про його відповідальність за подію буде розглянуто окремо. Відомостей про те, що до нього раніше були претензії немає, уточнив він.
Нагадаємо, в Росії, недалеко від берега в Краснодарському краї, близько 17:50, 5 липня, поблизу населеного пункту Джубгі перевернулося прогулянкове судно "Атол" з кількома десятками туристами на борту.
На катері знаходилися 55 осіб, серед яких було 12 дітей.повідомляє МНС РФ.
Як повідомляє МНС, вдалося врятувати 37 людей, 2 людини загинули.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.