Аварія катамарана в Чорному морі: капітан не мав ліцензії на перевезення людей
Аварії в акваторії легкого судна, що перевозило 55 осіб, сталося через перевантаження, а капітан не мав документів, що дозволяють перевозити пасажирів.
Про це пише російський "Інтерфакс".
Основна версія аварії на воді в правоохоронних структурах Росії значиться, як перевантаження транспорту.
Про це журналістам у суботу, 6 липня повідомив заступник південного транспортного прокурора Валерій Козлов.
Козлов зазначив, що розливу нафтопродуктів не зафіксовано, безпеки мореплавання нічого не загрожує.
Крім того правоохоронець додав, що НП сталася, коли катамаран відпливав від берега.
За словами прокурора, всі, хто потрапив у воду, або самостійно, або за допомогою суден, що проходили поруч, були доставлені на сушу.
Він повідомив, що на судні знаходилися 55 осіб, хоча його місткість-11 осіб, а не 12, як повідомлялося раніше, що в будь-якому випадку підтверджує неабияке перевантаження плавзасоба.
Крім того Козлов заявив, що "судноводій не був зареєстрований як індивідуальний підприємець і не мав ліцензії на пасажирів морським транспортом".
За даним фактом, як зазначив правоохоронець, Південною транспортною прокуратурою щодо капітана порушено справи про адміністративні правопорушення, а також вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.
Прокурор підкреслив, що безпосередній власник судна передав його в оренду іншій особі, тому питання про його відповідальність за подію буде розглянуто окремо. Відомостей про те, що до нього раніше були претензії немає, уточнив він.
Нагадаємо, в Росії, недалеко від берега в Краснодарському краї, близько 17:50, 5 липня, поблизу населеного пункту Джубгі перевернулося прогулянкове судно "Атол" з кількома десятками туристами на борту.
На катері знаходилися 55 осіб, серед яких було 12 дітей.повідомляє МНС РФ.
Як повідомляє МНС, вдалося врятувати 37 людей, 2 людини загинули.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».