Аварія катамарана в Чорному морі: капітан не мав ліцензії на перевезення людей
Аварії в акваторії легкого судна, що перевозило 55 осіб, сталося через перевантаження, а капітан не мав документів, що дозволяють перевозити пасажирів.
Про це пише російський "Інтерфакс".
Основна версія аварії на воді в правоохоронних структурах Росії значиться, як перевантаження транспорту.
Про це журналістам у суботу, 6 липня повідомив заступник південного транспортного прокурора Валерій Козлов.
Козлов зазначив, що розливу нафтопродуктів не зафіксовано, безпеки мореплавання нічого не загрожує.
Крім того правоохоронець додав, що НП сталася, коли катамаран відпливав від берега.
За словами прокурора, всі, хто потрапив у воду, або самостійно, або за допомогою суден, що проходили поруч, були доставлені на сушу.
Він повідомив, що на судні знаходилися 55 осіб, хоча його місткість-11 осіб, а не 12, як повідомлялося раніше, що в будь-якому випадку підтверджує неабияке перевантаження плавзасоба.
Крім того Козлов заявив, що "судноводій не був зареєстрований як індивідуальний підприємець і не мав ліцензії на пасажирів морським транспортом".
За даним фактом, як зазначив правоохоронець, Південною транспортною прокуратурою щодо капітана порушено справи про адміністративні правопорушення, а також вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.
Прокурор підкреслив, що безпосередній власник судна передав його в оренду іншій особі, тому питання про його відповідальність за подію буде розглянуто окремо. Відомостей про те, що до нього раніше були претензії немає, уточнив він.
Нагадаємо, в Росії, недалеко від берега в Краснодарському краї, близько 17:50, 5 липня, поблизу населеного пункту Джубгі перевернулося прогулянкове судно "Атол" з кількома десятками туристами на борту.
На катері знаходилися 55 осіб, серед яких було 12 дітей.повідомляє МНС РФ.
Як повідомляє МНС, вдалося врятувати 37 людей, 2 людини загинули.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.