Байден і Трамп зійдуться на перших президентських дебатах 2024 року вже цього четверга – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде повідомив, що перші президентські дебати 2024 року відбудуться 27 червня о 21:00, модераторами дебатів виступатимуть ведучі Джейк Таппер та Дана Баш.
Це будуть найперші телевізійні дебати в історії Сполучених Штатів, а наступного разу політичні суперники запланували вийти на сцену дебатів 10 вересня, в поєдинку, організованому ABC.
Основною метою Комісії з президентських дебатів є забезпечення того, щоб дебати на загальних виборах проводилися кожні чотири роки між провідними кандидатами в президенти та віце-президенти, проте за даними комісії, після дебатів Кеннеді-Ніксона в 1960 році не було жодних дебатів у 1964, 1968 та 1972 роках.
Щоб претендувати на перші президентські дебати цього виборчого циклу, кандидати повинні відповідати наступним вимогам:
1. Мати конституційне право обіймати президентську посаду.
2. Подати офіційну заяву про кандидатуру до Федеральної виборчої комісії.
3. Ім'я має з'явитися на достатній кількості бюлетенів штатів, щоб досягти порогу 270 виборчих голосів.
4. Кандидат має прийняти правила та формат дебатів.
5. Кандидат має отримати принаймні 15% у чотирьох окремих національних опитуваннях зареєстрованих або ймовірних виборців, які відповідають стандартам CNN для звітності, таких як спонсоровані CNN, ABC News, CBS News та Fox News.
Президентські дебати США є одними з найбільш обговорюваних телевізійних подій у країні, наприклад у 2020 році понад 73 мільйони людей переглянули перші дебати Трампа-Байдена, що робить її третьою за величиною аудиторією дебатів за всю їх історію.
#алірезазаде #дебати #сша #байден #трамп
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.