Білорусь винесла п'ять смертних вироків за рік
Читайте також: Лукашенко вирішив посилити контроль на кордоні з Україною
Про це заявив перший заступник голови Верховного суду Білорусі Валерій Калінковіч, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Він відзначив, що довічне ув'язнення є альтернативою смертної кари.
В 2017 році смертні вироки винесли могильовським «чорним ріелторам» Сергію Бережному і Ігорю Гершанкову, а також Олексію Міхальоні, визнаному винним у вбивстві двох людей похилого віку. Про приведення у виконання цих вироків на даний момент не повідомлялося.
Як розповів Калінковіч, смертний вирок також було винесено Віктору Льотову.
«Людина, на жаль, вчинила вже третє в своєму житті вбивство. Здійснив вбивство, відбуваючи покарання теж за вбивство. Вбив іншого ув'язненого, з особистої неприязні, холоднокровно і жорстоко», – сказав Калінковіч.
За його інформацією, засуджений не подавав скаргу на вирок, відмовився подавати апеляційну скаргу і клопотання про помилування.
Відзначимо, що Білорусь залишається єдиною країною в Європі, де зберігається смертна кара, яка відповідно до Конституції застосовується як виняткова міра покарання за особливо тяжкі злочини. Вирок суду виконують через розстріл.
Родичам смертників, як правило, не повідомляють про розстріл і не надають останнє побачення перед стратою. Відповідно до білоруського законодавства, тіла розстріляних не видаються родичам для поховання, а місце їх поховання не повідомляється.
У 2016 році в Білорусі були розстріляні 4 людей.
Як повідомляло раніше інформагентство ASPI, у Буковелі оштрафували туристів з Білорусі за георгіївську стрічку.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.