Данія відкладає "Північний потік-2" на 8 місяців
Вимоги Данії можуть призвести до відстрочення російського проєкту "Північний потік-2" на 8 місяців, що змушує "Газпром" збільшити витрати.
Про це повідомляє Reuters, з посиланням на оператора трубопроводу Nord Stream-2.
Так, через перешкоди у отриманні необхідних дозволів від Данії, "Північний потік-2" може затриматись на 8 місяців у реалізації.
Крім цього, "Газпрому", ймовірно, доведеться заплатити за це на 660 млн євро більше.
Повідомляється, що російська сторона звернулась до Данії ще два роки тому і подала дві заявки. У березні цього року енергетичне агентство Данії запросило екологічну оцінку третього варіанту маршруту.
Компанія "Nord Stream-2" назвала ці дії "навмисною спробою відстрочити завершення проєкту".
Вони також повідомили Данії, що витрати, пов’язані з даним запитом, вже склали понад 100 млн євро.
Так, запит на третій маршрут може призвести до відтермінування строку реалізації проєкту на 8 місяців і до збільшення витрат у розмірі 560 млн євро.
Стартова сума бюджету проєкту становила 9,5 млрд євро.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».