Держдеп США не виключає, що Росія на постійній основі розмістить у Білорусі ядерну зброю
Чисельність російських військових, яких перекидають у Білорусь для спільних навчань "Союзна рішучість - 2022" на тлі напруженості в регіоні, виходить за межі звичайних маневрів. Це може передбачати постійну російську військову присутність у Мінську за участю не лише звичайних, а й ядерних сил.
Державний департамент Сполучених Штатів висловив стурбованість тим, що поправки до конституції Білорусі, які можуть бути схвалені під час референдуму у лютому, відчинить двері для постійного базування у Мінську ядерних сил. Про це заявив журналістам на брифінгу високопосадовець федерального уряду США, пише DW.
Цей сценарій стане "викликом європейської безпеки, який може вимагати дій у відповідь", зазначив співробітник американського зовнішньополітичного відомства. З часом правитель Білорусі Олександр Лукашенко "дедалі більше вдається до Росії за різною підтримкою", констатував американський чиновник. "І ми знаємо, що він не отримує цю підтримку просто так. Очевидно, що Росія користується вразливістю Лукашенка і потроху стягує з нього борги, що накопичилися", - заявив представник Держдепу.
ASPI news інформувало, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко висловив переконання, що у разі розв'язання Заходом збройного конфлікту на території його країни, у нього будуть втягнуті НАТО та Росія. Й, на його думку, ця війна буде "ядерною". Також ми писали, що Білорусь готова розмістити у собі ядерну зброю як відповідь "на майбутні можливі дії" з боку Північноатлантичного альянсу на території Польщі.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.