Дуров розкритикував початок блокування Telegram
Дуров очікує, що в поточній ситуації частина особистих даних росіян перейде в контрольовані США месенджери WhatsApp і Facebook, в зв'язку з чим, на думку Дурова, національна безпека Росії знизиться.
Читайте також: Білоруси скаржаться на проблеми з доступом в Telegram
"Сьогодні вранці влада Росії почала блокувати Telegram, тому на деяких операторах зв'язку сервіс може працювати нестабільно .... Ми вважаємо рішення про блокування антиконституційним і продовжимо відстоювати право на таємницю листування росіян", - написав він.
У свою чергу експерти з кібербезпеки стверджують, що поки Telegram заблокували не всі оператори зв'язку.
У Кремлі закликають "не грати в хованки і догонялки" в зв'язку з блокуванням месенджера Telegram. Про це заявив журналістам прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, передає УНН з посиланням на ТАСС.
Таганський суд в п'ятницю задовольнив заяву Роскомнадзора про блокування доступу до месенджер на території Росії.
Окремим пунктом зазначалося, що рішення підлягає негайному виконанню. Разом з тим суд постановив, що обмеження може бути знято в разі, якщо Telegram надасть ФСБ ключі для дешифрування повідомлень користувачів.
Але представники Telegram неодноразово заявляли про об'єктивну неможливість виконати такі вимоги.
Засновник Telegram Павло Дуров заявив, що "конфіденційність не продається, а права людини не повинні бути поставлені під загрозу через страх або жадібність".
Поки ж багатотисячна аудиторія соціальної мережі шукає шляхи обходу блокувань, встановлюючи VPN або спеціальні настройки проксі.
Дуров повідомив, що в Telegram буде використовувати вбудовані методи обходу блокувань.
Дуров порадив не видаляти і не встановлювати заново Telegram при виникненні проблем із з'єднанням, а завантажувати оновлення для додатка.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.