Економіка Росії входить у стадію "дорогих" грошей – СВР України
Економіка РФ у 2026 році входить у фазу "дорогих грошей", що стає новою нормою на тлі війни проти України та затяжної макроекономічної нестабільності. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Виходячи з даних Банку Росії, висока вартість капіталу збережеться надовго, змушуючи бізнес відмовлятися від інерційного планування, скорочувати інвестиції та жорстко контролювати оборотний капітал.
Російські компанії будуть вимушені переглядати строки окупності проєктів, умови відстрочок платежів і реальну ціну позикових коштів. У результаті навіть за формально стабільного попиту зростає обережність і падає готовність до розвитку.
Додатковий удар по бізнесу завдаватиме податкова політика. З 1 січня 2026 року в Росії застосовується підвищена ставка ПДВ - 22%. Це ускладнює розрахунки з контрагентами, збільшує ризики податкових спорів і підвищує адміністративне навантаження, що особливо болісно для малого та середнього бізнесів в умовах воєнної економіки.
У РФ ринок праці залишається напруженим: вакансій більше, ніж працівників. Низьке безробіття на тлі мобілізації та демографічних втрат означає для компаній зростання конкуренції за персонал і тиск на фонд оплати праці.
Водночас очікуване уповільнення зростання зарплат змушує бізнес шукати заміну "зарплатній гонці" через автоматизацію, скорочення функцій і підвищення вимог до універсальних навичок. Проблеми накопичуються й у логістиці. Обов’язковий електронний документообіг та посилення регулювання міжнародних перевезень створюють ризики затримок і перевірок.
Для продавців на маркетплейсах ситуацію погіршують нові правила платформеної економіки, підвищені податки та регуляторна невизначеність, що різко підвищує ціну будь-якої помилки.
Як зазначають у розвідці, сукупності ці фактори демонструють, що економічні наслідки війни проти України дедалі сильніше вдаряють по внутрішньому бізнес-середовищу РФ. Замість розвитку й інвестицій компанії змушені концентруватися на виживанні, юридичній обороні та мінімізації ризиків, що говорить про системну деградацію економіки в середньостроковій перспективі.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.