Габбард під вогнем критики, а Пател отримує підтримку: слухання в Сенаті США – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказав, що вчора у Сенаті США відбулися слухання щодо двох ключових призначень у сфері національної безпеки.
Колишня конгресвумен Тулсі Габбард, яку Дональд Трамп висунув на посаду директора Національної розвідки, зіткнулася з жорсткою критикою як від демократів, так і від республіканців. Натомість Каш Пател, якого запропонували на посаду директора ФБР, отримав підтримку республіканців, попри спротив демократів.
Сенатори неодноразово тиснули на Габбард, вимагаючи від неї однозначної відповіді щодо Едварда Сноудена, який у 2013 році розкрив засекречені програми стеження уряду США. Вони хотіли почути, що вона вважає його «зрадником». Габбард визнала, що Сноуден порушив закон, але водночас підкреслила, що його дії викрили «незаконні та неконституційні програми» уряду.
Сенатор-демократ Майкл Беннет (штат Колорадо) підвищив голос, вимагаючи прямої відповіді:
— Так чи ні, чи є Едвард Сноуден зрадником Сполучених Штатів?
Габбард намагалася пояснити свою позицію, але Беннет різко відрізав:
— Очевидно, що ви цього не розумієте.
Республіканці також виявили невдоволення. Сенатор Тодд Янг (Індіана) розчаровано зазначив:
— Примітно, що ви так і не сказали «так».
У 2020 році Габбард внесла законопроєкт, який пропонував скасувати всі обвинувачення проти Сноудена, що тепер викликає ще більше питань серед сенаторів.
На відміну від Габбард, Каш Пател, 44-річний юрист і колишній посадовець у сфері національної безпеки, отримав теплу підтримку від республіканців. Пател, який допомагав Трампу у викритті можливих зловживань під час розслідування щодо втручання росії у вибори 2016 року, став фаворитом серед консерваторів.
Попри запеклу опозицію демократів, його затвердження на посаду директора ФБР здається більш імовірним, ніж шанси Габбард обійняти посаду голови розвідки.
Обидві кандидатури ще мають пройти затвердження в Сенаті. Якщо Пател має шанси отримати необхідну підтримку, то для Габбард ситуація виглядає значно складнішою через її минулі погляди та небажання засудити Сноудена.
Чи вдасться Трампу провести своїх кандидатів? Це стане зрозуміло вже найближчим часом.
#політика #сша #трамп #габбард #пател #сенат #фбр #розвідка #алірезазаде
Король Чарльз III виступив у Конгресі США із закликом до союзників не втратити єдність і рішучість у підтримці України, наголосивши, що саме така непохитність потрібна сьогодні для захисту свободи та миру. Його слова викликали бурхливі оплески американських законодавців.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».
У Білому домі заявили, що стрілянина у вашингтонському готелі 25 квітня була вже третьою спробою замаху на президента США Дональда Трампа за останні два роки. Нападника затримали, а президентське подружжя та високопосадовців адміністрації екстрено евакуювали.
У Кремлі заявили, що Росія є «невід’ємною частиною Європи», попри війну проти України та ізоляцію від Заходу.
Президент США Дональд Трамп заявив, що під час стрілянини на вечері кореспондентів у Вашингтоні сам загальмував свою евакуацію, намагаючись залишитися на місці події.
Керолайн Лівітт заявила, що нападник, який відкрив стрілянину під час вечері кореспондентів у Вашингтоні, намагався вбити президента Дональда Трампа та ще кількох високопосадовців.
У річницю Чорнобильської катастрофи Держдеп США заявив, що ядерна безпека є ключовим пріоритетом для Вашингтона. У документі наголошено, що війна Росії проти України створює нові ризики для атомних об’єктів, а світ не може допустити повторення трагедії масштабу Чорнобиля.
Україна офіційно відреагувала на стрілянину під час вечері кореспондентів у США, де був присутній президент Дональд Трамп.
Король Чарльз III виступив у Конгресі США із закликом до союзників не втратити єдність і рішучість у підтримці України, наголосивши, що саме така непохитність потрібна сьогодні для захисту свободи та миру. Його слова викликали бурхливі оплески американських законодавців.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Вашингтон не має чіткої стратегії у війні проти Ірану, тоді як іранське керівництво принижує всю американську націю. Він підкреслив, що його контакти з президентом Дональдом Трампом лише підтвердили відсутність стратегічного бачення у США.
Володимир Путін після розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном заявив, що народ Ірану «мужньо й героїчно бореться за свій суверенітет». Він наголосив, що Росія робитиме все можливе для миру на Близькому Сході та продовжить стратегічні відносини з Тегераном.
У Кремлі підтвердили контакти між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, але заявили, що вони не означають готовності Росії до поступок у війні проти України. Москва наголосила, що продовжує наполягати на власних умовах, попри заяви Трампа про «хороші розмови».