Греція опинилась у ЄС завдяки фальсифікаціям, - Юнкер
Греція в 2001 році стала членом єврозони завдяки сфальсифікованим даним про економічні показники країни, які вона надала Евростату, заявив глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер в інтерв'ю BILD.
Він підкреслив. що валютний союз повинен бути "надійніший за шлюб", інакше ніхто не буде в нього вірити. Саме тому, зазначив Юнкер, перед тим, як приймати державу в єврозону, необхідно перевірити все набагато більш ретельно, ніж це робилося раніше.
Глава Єврокомісії виступив із звинуваченнями на адресу Афін у фальсифікації на шляху до єврозони. За його словами, країна потрапила в Євросоюз обманом.
"Правда в тому, що Греція в 2001 році стала членом єврозони після фальсифікації статистичних матеріалів", — заявив він.
Юнкер зізнався, що навіть через стільки років, як і раніше картає себе за те, що сталося. Він розповів, що, обіймаючи посаду міністра фінансів Люксембургу з 1989 по 2009 рік, виступав проти того, щоб оцінювати дані, що представляються державами, бралися незалежні європейські статистичні відомства. Тепер, зазначив він, Євростат може перевірити отриману інформацію.
"Європа в змозі вчитися на помилках", — констатироовал Юнкер.
Нагадуємо, керівники 27 країн ЄС, без Великої Британії, ухвалили на саміті в Румунії "Декларацію Сібіу" з десятьма зобов'язаннями щодо розбудови майбутнього Євросоюзу.
Далі в тексті наведено прийняті учасниками саміту зобов'язання.
Після чотирьох тижнів бойових дій проти Ірану Дональд Трамп опинився перед дилемою: укласти недосконалу угоду й піти з конфлікту або ж посилити військові дії, ризикуючи затягнути США у довготривалу війну. На тлі зростання цін на енергоносії та падіння рейтингу підтримки, Білий дім шукає вихід, який би дозволив уникнути «вічної війни», але водночас зберегти контроль над стратегічною Ормузькою протокою.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.
Президент США відкрито визнав, що Вашингтон регулярно забирає озброєння, призначене для України, і використовує його у війні проти Ірану. Він назвав це “постійною практикою” та додав, що американські склади в Європі дозволяють швидко переорієнтовувати ресурси.
Президент США Дональд Трамп заявив, що рішення розпочати бойові дії проти Ірану було неминучим. Він підкреслив, що Вашингтон мусив “вирізати рак”, адже Іран із ядерними амбіціями становить смертельну загрозу, навіть якщо це призводить до економічних потрясінь.
Посол США при НАТО Меттью Вітакер розкрив, що адміністрація Дональда Трампа готує всі можливі сценарії розвитку війни з Іраном — від дипломатичних переговорів до військових дій, аби гарантувати безпеку регіону та зупинити ядерні амбіції Тегерана.
Журналісти Politico викрили мережу, через яку Москва залучає громадян Європи до диверсійних операцій. Під виглядом коротких поїздок і швидкого заробітку людей відправляють у табори, де готують агентів для дестабілізації континенту.
Генсек Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерріш заявив, що конфлікт на Близькому Сході досяг критичної точки та більше не піддається контролю. Він закликав світових лідерів негайно втрутитися, аби зупинити подальшу ескалацію та гуманітарну катастрофу.
Опитування показало, що лише трохи більше третини американців схвалюють діяльність Дональда Трампа. Зростання цін на бензин та криза довкола війни з Іраном стали ключовими чинниками падіння його популярності.
Після чотирьох тижнів бойових дій проти Ірану Дональд Трамп опинився перед дилемою: укласти недосконалу угоду й піти з конфлікту або ж посилити військові дії, ризикуючи затягнути США у довготривалу війну. На тлі зростання цін на енергоносії та падіння рейтингу підтримки, Білий дім шукає вихід, який би дозволив уникнути «вічної війни», але водночас зберегти контроль над стратегічною Ормузькою протокою.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.
Президент США відкрито визнав, що Вашингтон регулярно забирає озброєння, призначене для України, і використовує його у війні проти Ірану. Він назвав це “постійною практикою” та додав, що американські склади в Європі дозволяють швидко переорієнтовувати ресурси.