Греція опинилась у ЄС завдяки фальсифікаціям, - Юнкер
Греція в 2001 році стала членом єврозони завдяки сфальсифікованим даним про економічні показники країни, які вона надала Евростату, заявив глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер в інтерв'ю BILD.
Він підкреслив. що валютний союз повинен бути "надійніший за шлюб", інакше ніхто не буде в нього вірити. Саме тому, зазначив Юнкер, перед тим, як приймати державу в єврозону, необхідно перевірити все набагато більш ретельно, ніж це робилося раніше.
Глава Єврокомісії виступив із звинуваченнями на адресу Афін у фальсифікації на шляху до єврозони. За його словами, країна потрапила в Євросоюз обманом.
"Правда в тому, що Греція в 2001 році стала членом єврозони після фальсифікації статистичних матеріалів", — заявив він.
Юнкер зізнався, що навіть через стільки років, як і раніше картає себе за те, що сталося. Він розповів, що, обіймаючи посаду міністра фінансів Люксембургу з 1989 по 2009 рік, виступав проти того, щоб оцінювати дані, що представляються державами, бралися незалежні європейські статистичні відомства. Тепер, зазначив він, Євростат може перевірити отриману інформацію.
"Європа в змозі вчитися на помилках", — констатироовал Юнкер.
Нагадуємо, керівники 27 країн ЄС, без Великої Британії, ухвалили на саміті в Румунії "Декларацію Сібіу" з десятьма зобов'язаннями щодо розбудови майбутнього Євросоюзу.
Далі в тексті наведено прийняті учасниками саміту зобов'язання.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.