Іноземні чиновники стурбовані вбивствами палестинців під операції Ізраїлю з порятунку заручників – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказує, що правозахисники та іноземні чиновники висловили стурбованість кількістю палестинців, убитих під час експансивної ізраїльської операції з порятунку чотирьох утримуваних ХАМАСом заручників.
Щонайменше 210 палестинців були вбиті в суботу навколо табору біженців Нусейрат, де проводилась операція по звільненню ізраїльських заручники. Заступник міністра закордонних справ Норвегії Андреас Моцфельдт Кравік написав, що він був "приголомшений повідомленнями про чергову різанину цивільних осіб у Газі", додавши, що "Норвегія засуджує напади на цивільних осіб найрішучішими словами".
Хосеп Боррелл, головний дипломат Європейського Союзу сказав, що "повідомлення з Гази про чергову різанину цивільних осіб жахливі, ми засуджуємо це найрішучішими словами. Кривава баня повинна негайно закінчитися", - додав він.
Балакрішнан Раджагопал, доповідач Організації Об'єднаних Націй з права на достатнє житло написав, що "країни, які святкують звільнення чотирьох ізраїльських заручників, не сказавши ні слова про сотні вбитих палестинців і тисячі, які утримуються в довільному затриманні Ізраїлем, втратили моральний авторитет".
Міністерство закордонних справ Йорданії засудило те, що воно назвало "жорстокою ізраїльською атакою".
Армії оборони Ізраїлю заявили раніше, що вони "націлені на терористичну інфраструктуру" в Нусейраті, який знаходиться в центральній частині Гази. Пізніше він оголосив, що чотирьох заручників врятували саме з цього району.
#ізраїль #алірезазаде #палестина
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.