Іноземні чиновники стурбовані вбивствами палестинців під операції Ізраїлю з порятунку заручників – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказує, що правозахисники та іноземні чиновники висловили стурбованість кількістю палестинців, убитих під час експансивної ізраїльської операції з порятунку чотирьох утримуваних ХАМАСом заручників.
Щонайменше 210 палестинців були вбиті в суботу навколо табору біженців Нусейрат, де проводилась операція по звільненню ізраїльських заручники. Заступник міністра закордонних справ Норвегії Андреас Моцфельдт Кравік написав, що він був "приголомшений повідомленнями про чергову різанину цивільних осіб у Газі", додавши, що "Норвегія засуджує напади на цивільних осіб найрішучішими словами".
Хосеп Боррелл, головний дипломат Європейського Союзу сказав, що "повідомлення з Гази про чергову різанину цивільних осіб жахливі, ми засуджуємо це найрішучішими словами. Кривава баня повинна негайно закінчитися", - додав він.
Балакрішнан Раджагопал, доповідач Організації Об'єднаних Націй з права на достатнє житло написав, що "країни, які святкують звільнення чотирьох ізраїльських заручників, не сказавши ні слова про сотні вбитих палестинців і тисячі, які утримуються в довільному затриманні Ізраїлем, втратили моральний авторитет".
Міністерство закордонних справ Йорданії засудило те, що воно назвало "жорстокою ізраїльською атакою".
Армії оборони Ізраїлю заявили раніше, що вони "націлені на терористичну інфраструктуру" в Нусейраті, який знаходиться в центральній частині Гази. Пізніше він оголосив, що чотирьох заручників врятували саме з цього району.
#ізраїль #алірезазаде #палестина
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.