Іранський опозиціонер Резазаде прокоментував наступ РФ на Харків та Суми
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде дав прогнози, щодо наступу росіян на Харків та про ймовірний наступ на Суми. За аналізом експерта, росіяни продовжують наступ на півночі Харківщини та наразі запеклі бої точаться в районах населених пунктів Липці, Вовчанськ, Нескучне.
Лише за минулу добу ворог втратив на цьому напрямку близько 120 військових та 23 одиниці техніки. Проте, як зазначає експерт Алі Реза Резазаде, маємо всі підстави вважати цей наступ обмеженим, через нестачу ресурсів у ворога.
«Таку стратегію ворог обрав для того, аби відволікти військові сили від Донецької області, де наразі він несе колосальні втрати. Вони дуже не хочуть, аби ресурси, які зараз надходять із США, йшли на напрямок Часового Яру, що на Донеччині. Загалом, Харківський фронт в перспективі може стати спробою захопити саме місто Харків, але не зараз, у них просто не вистачить ресурсу", - вказує Алі Реза Резазаде.
Лідер іранської опозиції у Вашингтоні дав оцінку потенційному наступу на Суми, прокоментувавши авіаційні удари по мирному населенню та захід ворожих ДРГ.
«Ворог дійсно може спробувати зробити відволікаючі атаки на Суми з Брянська, чи з Курська, але вірогідність сухопутного наступу там мінімальна. Наразі основні сили ворога розташовані у Білгороді для ймовірного наступу на місто Харків, звісно, ситуація може змінюватись, ворог періодично робить передислокації, але наразі загрози сухопутного наступу саме на Суми немає», - вказує Алі Реза Резазаде.
#алірезазаде #харків #наступ #суми
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.