Іранський опозиційний політик Резазаде оцінив Трампа як майбутнього кандидата у президенти США
Наразі в США продовжуються перемовини , щодо надання Пакету допомоги для України. Віце-президент Іранської опозиції в Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде щодня докладає зусиль, ведучи перемовини з обома сторонами Конгресу, задля того, аби на голосуванні Пакет допомоги для України було прийнято.
Завдяки перемовинам республіканці почали йти на компроміс та більшість з них згодна проголосувати «За» надання Пакету — тому очікуємо гарних новин.
Поміж цього США готуються до президентських виборів у власній країні, що заплановані на 5 листопада 2024 року. Експерт Алі Реза Резазаде детально проаналізував можливе майбутнє правління Трампа та розповів в чому полягає його Мирний план.
«Колишній президент США Трамп зазначає, що закінчить війну на Україні у разі перемоги на виборах за 24 години, а сама ідея його мирного плану полягає в тому, аби відмовитися від деякої частини окупованих територій», - зазначає експерт.
Алі Реза Резазаде вказує, що у приватних розмовах Трамп регулярно промовляє, що хоче зупинити війну в Україні шляхом мирного плану та це його ключова ціль за майбутнього правління, також Трамп зазначає, що повністю бере цю відповідальність на себе та гарантує завершення давнього конфлікту між Україною та росією.
#трамп #вибори #конгрес
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.