Країни G7 пообіцяли зброю для України та тиск на Росію
Міністри закордонних справ країн G7 у спільній заяві за підсумками зустрічі в Німеччині дали обіцянку посилити економічну та політичну ізоляцію РФ. Вони мають намір продовжити постачати військову та оборонну допомогу Україні.
Також вони будуть вирішувати питання глобальної нестачі продовольства через війну, яку розв'язала Росія на території України. Відповідну заяву цитує Reuters. "Ми продовжуватимемо надавати нашу військову допомогу Україні доти, поки це буде необхідно", - заявила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
Очільники МЗС Великої сімки також не визнають зміни кордонів в Україні. "Ми ніколи не визнаємо кордони, які Росія намагалася перекроїти через військову агресію", - наголосила Бербок.
Водночас ключем до посилення тиску на РФ міністри називають ембарго чи поетапну відмову країн-членів Євросоюзу від закупівлі російської нафти. Очікується, що наступного тижня країни-члени ЄС досягнуть угоди щодо нафти, навіть якщо Угорщина продовжить виступати проти. Країни G7 дали обіцянку продовжити вводити нові санкції, зокрема проти тих секторів економіки, від яких РФ особливо залежить. "Ми прискоримо наші зусилля, щоб зменшити та припинити залежність від російських поставок енергоносіїв і якомога швидше, спираючись на зобов’язання G7 щодо поступового припинення або заборони імпорту російських вугілля та нафти", - йдеться у спільній заяві.
Високопоставлені дипломати також будуть протистояти російській дезінформації щодо звинувачень Західу у проблемах постачання продовольства по всьому світу - нібито у цьому винні економічні санкції проти Росії. Крім того, «Велика сімка» закликає Китай не допомагати РФ в її агресивній війні та в обході санкційних обмежень Заходу.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.