Лідери країн G7 оголосили спеціальну заяву щодо війни Росії з Україною
Лідери Великої сімки на саміті у Берліні 27 червня ухвалили заяву щодо військової агресії Росії проти України. У документі зазначено, що країни G7 продовжать підтримувати Україну, її суверенітет та територіальну цілісність.
Наголошено, що Україна сама має ухвалити рішення про мирне врегулювання без тиску ззовні. У ньому висловлюється засудження агресії Росії, що здійснюється за підтримки Білорусі.
"Ми, як і раніше, вражені і продовжуємо засуджувати жорстоку, неспровоковану, невиправдану і незаконну агресію проти України з боку Росії за підтримки Білорусі. Ми засуджуємо і не визнаємо спроби Росії, що продовжуються, перекроїти кордони силою", - йдеться в заяві.
Лідери G7 також висловили стурбованість намірами Росії передати Білорусі ракети з ядерним потенціалом. "Ми знову заявляємо про наше засудження невиправданого використання Росією ядерної риторики та сигналів. Росія повинна дотримуватися своїх міжнародних зобов'язань, у тому числі ті, які забороняють застосування хімічної, біологічної або ядерної зброї. Ми закликаємо Росію поводитися відповідально і проявляти стриманість і знову заявляємо, що будь-яке застосування такої зброї було б неприйнятним і спричинило б важкі наслідки.
Також країни G7 закликають Росію гарантувати вільний прохід суден із сільськогосподарською продукцією з українських портів у Чорному морі. Наголошується, що країни G7 мають намір рішуче підтримувати Україну у виробництві та експорті зерна, олії та інших сільгосптоварів. "Ми також сприятимемо розробці скоординованих ініціатив щодо забезпечення глобальної продовольчої безпеки, а також реагуватимемо на причини виникнення глобальної продовольчої кризи", - наголошується в заяві.
Крім того, країни G7 домовилися вивчити способи спрямування Україні доходів від мит, запроваджених на російські товари. "Ми продовжимо координувати тарифні заходи на імпорт із Росії та вивчати можливі шляхи використання доходів з них для допомоги Україні, де це можливо, виходячи з відповідного законодавства", - йдеться у документі.
Більше того, країни G7 узгодять і розширять санкції щодо доступу Росії "до ключових промислових ресурсів, послуг та технологій" цих країн, зокрема до таких, які "підтримують російську військово-промислову базу та технологічний сектор". "Ми сповнені рішучості скоротити доходи Росії, у тому числі й від продажу золота", - йдеться у документі.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
Напередодні президентських виборів у США план Дональда Трампа щодо виведення американських військ із Німеччини стикається з серйозними перешкодами. У Конгресі та серед союзників по НАТО зростає занепокоєння, що такий крок може підірвати європейську безпеку та послабити трансатлантичні зв’язки.
Напередодні президентських виборів у Росії рівень схвалення дій Володимира Путіна знизився, що викликає тривогу серед його оточення. Кремль намагається приховати масштаби проблеми, але дані опитувань свідчать: суспільна підтримка вже не є такою монолітною, як раніше.
Руді Джуліані, колишній адвокат президента США Дональда Трампа та ексмер Нью-Йорка, госпіталізований у критичному стані. Його соратники запевняють, що він бореться з недугою з незламною силою, а Трамп публічно підтримав його, назвавши «воїном» і «найкращим мером Америки».
Президент США Дональд Трамп оголосив, що розглядає можливість силових дій проти Куби, викликавши занепокоєння у світі та дискусії про новий фронт американської політики.
Дмитро Медведєв заявив, що після телефонного контакту Путіна з Дональдом Трампом Росія готує нову стратегію щодо України, що аналітики розцінюють як сигнал про можливе загострення війни.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що війна в Ірані завершена його рішеннями, дорікнув союзникам за відсутність підтримки та заявив, що Америка більше не витрачатиме ресурси на чужі конфлікти.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
У європейських столицях зростає страх перед можливими провокаціями з боку Росії проти НАТО. Лідери та експерти попереджають, що Кремль може вдатися до гібридних атак чи інцидентів, аби перевірити готовність альянсу до колективної відповіді.
Фрідріх Мерц відреагував на заяви Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності в країні. Він наголосив, що подібні погрози лунали й раніше, але Німеччина й надалі розраховує на союзницькі зобов’язання США та спільну роботу в рамках НАТО.
Напередодні президентських виборів у США план Дональда Трампа щодо виведення американських військ із Німеччини стикається з серйозними перешкодами. У Конгресі та серед союзників по НАТО зростає занепокоєння, що такий крок може підірвати європейську безпеку та послабити трансатлантичні зв’язки.
Напередодні президентських виборів у Росії рівень схвалення дій Володимира Путіна знизився, що викликає тривогу серед його оточення. Кремль намагається приховати масштаби проблеми, але дані опитувань свідчать: суспільна підтримка вже не є такою монолітною, як раніше.