Літак Асада міг потрапити у трощу – Reuters
Літак президента Сирії Башара Асада зник з радарів та, ймовірно, зазнав катастрофи. Глава країни міг залишити на ньому Дамаск незадовго до захоплення міста повстанцями. Про це повідомило Reuters, посилаючись на два сирійські джерела.
Літак, на борту якого імовірно перебував Асад, прямував до прибережних районів, де розташовані російські військові бази. Згідно з даними Flightradar, літак Syrian Air вилетів з аеропорту Дамаска приблизно в той час, коли столицю захопили повстанці. О 5:32 за місцевим часом борт різко розвернувся і почав знижуватись, а о 5:39 зник з радарів на висоті близько 500 метрів.
Агентству не вдалося підтвердити, що на борту міг бути Башар Асад, але журналісти все ж таки припускають, що в літаку перебував саме він. Джерела в Сирії сказали Reuters, що існує дуже висока ймовірність того, що Асад міг загинути в авіакатастрофі. "Літак зник з радарів, можливо, транспондер був вимкнений, але я вважаю, що більша ймовірність полягає в тому, що літак збили", - пояснив один зі співрозмовників.
Тоді як народний депутат Олексій Гончаренко припустив, що Асад міг долетіти до Будапешта. "За даними моїх джерел, вчора вночі в Будапешті приземлився літак сірійських авіаліній. Є причини підозрювати, що в літаку міг бути Башар Асад. Або хтось з його наближених", - зазначив нардеп.
Він додав, що прибуття рейсу супроводжувалось високими заходами безпеки. З деякими співробітниками аеропорту підписали документи щодо нерозголошення інформації.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.