Літак Асада міг потрапити у трощу – Reuters
Літак президента Сирії Башара Асада зник з радарів та, ймовірно, зазнав катастрофи. Глава країни міг залишити на ньому Дамаск незадовго до захоплення міста повстанцями. Про це повідомило Reuters, посилаючись на два сирійські джерела.
Літак, на борту якого імовірно перебував Асад, прямував до прибережних районів, де розташовані російські військові бази. Згідно з даними Flightradar, літак Syrian Air вилетів з аеропорту Дамаска приблизно в той час, коли столицю захопили повстанці. О 5:32 за місцевим часом борт різко розвернувся і почав знижуватись, а о 5:39 зник з радарів на висоті близько 500 метрів.
Агентству не вдалося підтвердити, що на борту міг бути Башар Асад, але журналісти все ж таки припускають, що в літаку перебував саме він. Джерела в Сирії сказали Reuters, що існує дуже висока ймовірність того, що Асад міг загинути в авіакатастрофі. "Літак зник з радарів, можливо, транспондер був вимкнений, але я вважаю, що більша ймовірність полягає в тому, що літак збили", - пояснив один зі співрозмовників.
Тоді як народний депутат Олексій Гончаренко припустив, що Асад міг долетіти до Будапешта. "За даними моїх джерел, вчора вночі в Будапешті приземлився літак сірійських авіаліній. Є причини підозрювати, що в літаку міг бути Башар Асад. Або хтось з його наближених", - зазначив нардеп.
Він додав, що прибуття рейсу супроводжувалось високими заходами безпеки. З деякими співробітниками аеропорту підписали документи щодо нерозголошення інформації.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.