Літак Асада міг потрапити у трощу – Reuters
Літак президента Сирії Башара Асада зник з радарів та, ймовірно, зазнав катастрофи. Глава країни міг залишити на ньому Дамаск незадовго до захоплення міста повстанцями. Про це повідомило Reuters, посилаючись на два сирійські джерела.
Літак, на борту якого імовірно перебував Асад, прямував до прибережних районів, де розташовані російські військові бази. Згідно з даними Flightradar, літак Syrian Air вилетів з аеропорту Дамаска приблизно в той час, коли столицю захопили повстанці. О 5:32 за місцевим часом борт різко розвернувся і почав знижуватись, а о 5:39 зник з радарів на висоті близько 500 метрів.
Агентству не вдалося підтвердити, що на борту міг бути Башар Асад, але журналісти все ж таки припускають, що в літаку перебував саме він. Джерела в Сирії сказали Reuters, що існує дуже висока ймовірність того, що Асад міг загинути в авіакатастрофі. "Літак зник з радарів, можливо, транспондер був вимкнений, але я вважаю, що більша ймовірність полягає в тому, що літак збили", - пояснив один зі співрозмовників.
Тоді як народний депутат Олексій Гончаренко припустив, що Асад міг долетіти до Будапешта. "За даними моїх джерел, вчора вночі в Будапешті приземлився літак сірійських авіаліній. Є причини підозрювати, що в літаку міг бути Башар Асад. Або хтось з його наближених", - зазначив нардеп.
Він додав, що прибуття рейсу супроводжувалось високими заходами безпеки. З деякими співробітниками аеропорту підписали документи щодо нерозголошення інформації.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.